ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
07 вересня 2011 року № 2а-6824/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
простягнення заборгованості у розмірі 2 358,50грн.
за участю :
представника позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 5/10-021 від 10.01.2011)
відповідача: не з'явився
Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 2 358,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки було встановлено порушення пунктів 1, 2, 9, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, статті 3 та пункту 1 статті 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", у зв'язку з чим було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" № 0001912330 від 01.12.20096, штрафні (фінансові) санкції за яким сплачені не були.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2011 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09.06.2011.
У судових засіданнях 09.06.2011, 22.06.2011 та 17.08.2011 оголошувалась перерва у зв'язку з необхідністю одержання додаткових документів від позивача.
У судовому засіданні 07.09.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Представник позивача у судовому засіданні 07.09.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
У судове засідання 07.09.2011 відповідач не з'явилась, хоча повідомлялась належним чином по дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
26.10.2009 Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - торговий павільйон, що розташована за адресою с. Блиставиця, вул. Леніна,1-Б, суб'єкта господарської діяльності ПП ОСОБА_1 Перевірка проводилась в присутності ОСОБА_3, зі слів якої було встановлено, що вона є продавцем.
Перевіркою встановлено факт продажу пива солодового в пляшках та факт наявності в реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів в готівковій формі та РРО було невірно вказано час. Також було встановлено факт порушення порядку використання торгового патенту, а саме, торговий патент до перевірки надано не було та факт незабезпечення збереження фіскальних звітних чеків Z-звітів в книзі РРО, а саме, Z-звіт № 204 від 19.07.2009 до перевірки надано не було.
За результатами перевірки складено акт №НОМЕР_1 від 26.10.2009, яким встановлено порушення пунктів 1, 2, 9, 13 статі 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, статті 3 та пункту 1 статті 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
01.12.2009 на підставі зазначеного акту перевірки винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" № 0001912330, яким на суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 2 358,50 грн. Зазначене рішення відповідно до акту № 1/23-30 від 11.10.2010 щодо неможливості вручення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у зв'язку з неможливістю вручення 11.01.2010 розміщено на дошці податкових оголошень.
У встановлений законодавством строк суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції сплачено не було, у зв'язку з чим Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Частиною сьомою статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Згідно із частиною дев'ятою статті 111 зазначеного Закону позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Відповідно до частини першої та другої статті 12 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
З аналізу зазначених норм права вбачається, що перевірка в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є позаплановою перевіркою, до проведення якої податковий орган має право приступити за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, а не надання зазначених документів є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення.
Відповідно до акту перевірки №НОМЕР_1 від 26.10.2009 перевірка проводилась в присутності ОСОБА_3, особу якої та той факт, що вона працює у відповідача перевіряючими було встановлено з її слів. У судових засідання позивач також не зміг надати суду жодних доказів та обгрунтувать на підтвердження того, що ОСОБА_3 дійсно працювала у відповідача, крім послання на акт перевірки.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що перевірку було проведено у присутності неуповноваженої особи, яка не працювала у позивача, отже позивача не було допущено до проведення перевірки у встановленому чинним законодавством порядку.
Судом неодноразово відкладались судові засідання у зв'язку з необхідністю отримання від позивача копії наказу на проведення перевірки та направлення на перевірку на підставі яких позивачем було проведено перевірку відповідача, водночас позивачем на вимогу суду зазначені документи надані не були, також позивачем не було надано доказів того, що зазначені документи були вручені відповідачу.
Згідно з частиною шостою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідачем не було надано суду документів на підставі яких було проведено перевірку та доказів вручення зазначених документів відповідачу, а також той факт, що перевірку було проведено у присутності неуповноваженої особи, яка не працювала у відповідача, то суд дійшов висновку про те, що у позивача були відсутні підстави для проведення перевірки, а отже і немає підстав для винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають задоволення.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 2 358,50 грн. - залишити без задоволення.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.П. Огурцов
Повний текст постанови складено 14.09.2011