Справа № 22-ц-1727/11 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В. В.
Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.
29 березня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого -Павлишина О.Ф.,
суддів - Мусіної Т.Г., Штефаніци Ю.Г.,
при секретарі Тлумак Л.В.,
з участю ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 14 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, -
Вказаним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини. Вирішено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої доньки -ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 800 грн. щомісячно до закінчення навчання у червні 2012 року.
Рішення суду оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі стверджує про порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що твердження про розірвання шлюбу не підтверджено жодними доказами. Вважає голослівним покликання позивачки, що він не дає коштів на утримання доньки, оскільки передав 1400 доларів США для оплати навчання. На думку апелянта, суд не врахував його матеріальний стан, те, що він вже три роки є безробітним і доходи носять тимчасовий характер. Просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Задовольняючи позов на підставі ст.ст.199,200 Сімейного кодексу України, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідач зобов"язаний утримувати повнолітню дочку, яка навчається в Львівській комерційній академії, та, що відповідач може надавати таку матеріальну допомогу.
Вказаний висновок суду відповідає дослідженим доказам, наявним в матеріалах справи: довідці Львівської комерційної академії (а.с. 2), довідці про місце проживання (а.с. 4), свідоцтву про народження ОСОБА_4 (а.с. 5).
За таких обставин, суд, з"ясувавши підстави позову, перевіривши доводи сторін, проаналізувавши зібрані докази, дав їм належну оцінку і ухвалив рішення про задоволення позову та стягнення аліментів, що відповідає вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з рішенням суду щодо обов”язку і можливості сплачувати аліменти. Однак, при апеляційному розгляді апелянтом стверджено, що на даний час він має постійне місце праці, що, на думку колегії суддів, спростовує його покликання на відсутність заробітку.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду .
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.313-315 ЦПК України , колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 14 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: Павлишин О.Ф.
Судді: Мусіна Т.Г.
Штефаніца Ю.Г.