ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
07 вересня 2011 року № 2а-9687/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство розвитку нових технологій"
про стягнення заборгованості у розмірі 2 380,00 грн.
На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом розглянуто справу у письмовому провадженні.
Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство розвитку нових технологій» (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2380,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-9687/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22 липня 2011 року, яке відкладалось на 07 вересня 2011 року у зв'язку з неявкою сторін.
У судовому засіданні 07 вересня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, заперечень проти позовної заяви не надавав, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином у відповідності до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство розвитку нових технологій» має заборгованість у розмірі 2 380, 00 грн.
Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва стверджує, що було вжито всіх передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ) заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача податковий борг.
Враховуючи неявку представника відповідача, суд вирішив розглянути адміністративну справу № 2а-9687/11/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство розвитку нових технологій» (ідентифікаційний код 37036223) є юридичною особою, яка зареєстрована Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією 18 березня 2010 року за адресою: 02002, місто Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4-Б (згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 25 липня 2011 року та копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи).
Згідно Довідки про взяття на облік платника податків № 15199/14/29-21000 від 22 березня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство розвитку нових технологій» взято на облік у Державній податковій інспекції у Дніпровському районі міста Києва 22 березня 2010 року за № 21000.
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва протягом 2010 року проводились перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство розвитку нових технологій» на предмет порушення термінів подачі (неподання) податкової звітності, за результатами перевірок та виявлених порушень складались акти, а саме :
- акт № 8759-15/37036226 від 12 листопада 2010 року, яким встановлено несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за травень - вересень 2010 року;
- акт № 8710-15/37036226 від 11 листопада 2010 року яким встановлено, що відповідачем не подано декларацію з податку на прибуток.
За порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ на підставі підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва на підставі вищезазначених актів перевірок винесені наступні податкові повідомлення - рішення: - податкове повідомлення - рішення № 00331011520/0 від 18 листопада 2010 року на суму 850, 00 грн.(підстава акт № 8759-15/37036226 від 12 листопада 2010 року);
- податкове повідомлення - рішення № 0020951510/0 від 18 листопада 2010 року на суму 340, 00 грн. (підстава - акт № 8710-15/37036226 від 11 листопада 2010 року).
Представником позивача зазначено та підтверджено доказами, залученими до матеріалів справи, що вказані податкові повідомлення -рішення отримані уповноваженим представником відповідача та в адміністративному або судовому порядку оскаржені або скасовані не булі (копії податкових повідомлень - рішень із відміткою про отримання містяться в матеріалах справи).
У зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01 січня 2011 року), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31 грудня 2010 року.
Так, у відповідності до абз. «а» підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-ІІІ процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України № 2181 передбачено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до абзацу «а» підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону № 2181-ІІІ перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до абзацу «б» підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті Закону № 2181-ІІІ друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Крім цього, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенство розвитку нових технологій» подані до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва податкові декларації, копії яких містяться в матеріалах справи:
- податкова декларація з податку на додану вартість № 299708 від 17 січня 2011 року з самостійно визначеним зобов'язанням на суму 850,00 грн.
- податкова декларація з податку на прибуток № 299996 від 17 січня 2011 року з самостійно визначеним зобов'язанням на суму 340,00 грн.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Як вже зазначалось вище, відповідач самостійно подав до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва податкові декларації податку на додану вартість та з податку на прибуток, в яких самостійно визначив суму податкового зобов'язання.
Представником позивача у судовому засіданні надано Повідомлення № 18777/10/24-111 від 07 вересня 2011 року, відповідно до якої сума заборгованості відповідача збільшилась.
Не сплативши визначену у податкових деклараціях суми до бюджету протягом строків, встановлених Законом № 2181, відповідач самостійно узгодив цю суму.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання в розмірі 2 380, 00 грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу відповідача, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом № 2181 заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2380, 00 грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство розвитку нових технологій» (02002, місто Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 4-Б, ідентифікаційний код 37036223) на користь Державного бюджету України (УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, Банк одержувач ГУ УДК у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) суму податкової заборгованості у розмірі 2380, 00 грн. (дві тисячі триста вісімдесят гривень).
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.