Справа № 22-ц-479/11 Головуючий у 1 інстанції: Хомик
Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
22 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Бермеса І.В.
суддів: Шандри М.М., Гончарук Л.Я.
при секретарі Бандрівській М.Ю.
з участю представника ОСОБА_2 -ОСОБА_4,
ОСОБА_1, представника ОСОБА_1- ОСОБА_5, представника виконавчого комітету Дрогобицької міської ради
Калічак І.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа інспектор Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області Галушка Іван Михайлович про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відновлення меж земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Дрогобицького міського відділу Львівської філії ДП «Центр державного земельного кадастру», третя особа виконавчий комітет Дрогобицької міської ради про визнання частково недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку,-
встановила:
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа інспектор Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області -Галушка Іван Михайлович про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відновлення меж земельної ділянки задоволено.
Зобов»язано ОСОБА_1 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,4 кв.м. у користування ОСОБА_2 та відновити попередні тверді межові знаки.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Дрогобицького міського відділу Львівської філії ДП «Центр державного земельного кадастру», третя особа -виконавчий комітет Дрогобицької міської ради про визнання частково недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1
В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, покликаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права. а справу направити на новий розгляд. Вважає, що державний акт про право власності на землю видано на підставі незаконного рішення Дрогобицької міської ради від 27.03.2003 року № 152. Суд також не врахував, що апелянт оскаржив постанову інспектора з контролю за використанням та охороною земель про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 відповідно до посвідченого нотаріально договору купівлі-продажу від 21.02.2003 року (а.с.7). ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_2, що стверджується свідоцтвом на право власності на квартиру від 31.08.2001 року. Квартира приватизована згідно з Законом України „Про приватизацію державного житлового фонду” (а.с.45).
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.06.2004 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, яка розташована АДРЕСА_1 (а.с.8). Державний акт видано на підставі ухвали 7 сесії 4-го скликання Дрогобицької міської ради від 27.03.2003 року № 152, відповідно до якої ОСОБА_2 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 692 кв.м на вул.Солоний Ставок, 11 (а.с.32). Зазначена ухвала є чинною.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Розглядаючи спір, задовольняючи первісний позов, міськрайонний суд правильно виходив із встановленого факту, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 1,4 кв.м, яка знаходиться у приватній власності ОСОБА_6, що стверджується актом обстеження земельної ділянки від 15.10.2008 року (а.с.9), приписами Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області (а.с.10.13), а відтак підлягає поверненню власнику.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачі за зустрічним позовом не вправі вимагати погодження меж з сусіднім землеволодінням ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не надали суду жодних доказів, які б свідчили про їх право на земельну ділянку по вул.Солоний Ставок, 13 у м.Дрогобичі.
Суд повно і всебічно з”ясував обставини, що мають значення для справи, рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального та процесуального закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстав для зміни чи скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді