ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корп. 1
м. Київ
09 вересня 2011 року № 2а-12235/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Четвертак Я.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"
до Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції
про визнання дії протиправними, скасування постанови від 08.08.2011 року №28037333
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та скасування постанови № 28037333 від 08.08.2011р. про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2,25 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Закон України “Про виконавче провадження” та зазначає про те, що відповідачем безпідставно винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору № 28037333 від 08.08.2011р. по виконавчому провадженню із примусового виконання виконавчого листа № 2-3359 виданого 14.10.2009 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з позивача витрат на ІТЗ в сумі 22,50 грн.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи, явку уповноваженого представника не забезпечив, клопотань про розгляд справи без участі представника та письмових заперечень проти позову до суду не надходило.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.
Відповідно до частини 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Керуючись вимогами частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.
Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкас видано виконавчий лист № 2-3359 від 14.10.2009 та відкрито виконавче провадження ВП № 17306202.
Як вбачається з позовної заяви, постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята державним виконавцем 10.02.2010 р.
Доказів, які б спростовували цей факт суду не надано.
Відповідно до вимог ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент відкриття виконавчого провадження) (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Отже, законодавством встановлено максимальний строк для добровільного виконання рішення, а саме, 7 днів.
Відтак, в даному випадку, позивач мав добровільно виконати рішення не пізніше максимально встановленого строку для його виконання, встановленого вищезазначеною нормою Закону - 17.02.2010 р.
Відповідно до ст. 46 вказаного Закону, у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
З наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення № 15 вбачається, що рішення суду позивач фактично виконав 20.10.2010 р. у зв'язку з чим відповідачем 08.08.2011 р. прийнято оскаржувану постанову.
Відповідно до вимог закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Законом України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Статтею 129 Конституції України визнано принцип права, відповідно до якого рішення суду є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Частина 2 статті 25 вищевказаного Закону передбачає, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Як вбачається з матеріалів справи, фактично виконання рішення суду тривало вісім місяців. При цьому, державний виконавець встановив боржнику строк виконання рішення суду, який не перевищує 7 днів, проте, у зазначений період Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" кошти, що підлягали стягненню не сплачено.
Згідно ч. 1 ст. 46 закону України "Про виконавче провадження", у разі не виконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактичної стягненої суми.
Оскільки у встановлений державним виконавцем строк рішення суду не було виконано, 08.08.2011 р. заступником начальника Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження по стягненню з позивача виконавчого збору ВП № 28037333.
У зв'язку з фактичним повним виконанням рішення, у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 17306202 від 08.08.2011 р., а постанову про відкриття виконавчого провадження по стягненню з позивача виконавчого збору виділено в окреме провадження ВП № 28037333.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог статті 46 Закону України “Про виконавче провадження” й правомірно 08.08.2011 прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 28037333 по стягненню з позивача виконавчого збору у розмірі 2,25 грн. За таких обставин, позов визнається судом необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови № 28037333 від 08.08.2011р. відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України
Суддя Ю.Т. Шрамко