ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
01 серпня 2011 року 16:44 № 2а-9705/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дочірнє підприємство "Гарантія-торг"
до Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Дочірнє підприємство «Гарантія-Торг»(надалі -позивач або підприємство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (надалі - ДПІ або відповідач) про скасування податкових повідомленнь-рішеннь від 29 червня 2011 року № 0005321540 та № 0005331540 про нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2011 р. відкрито провадження по справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача під час судового засідання позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи їх відсутністю порушення підприємством норм чинного законодавства, оскільки останнє вчасно сплатило суми земельного податку, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вказував, що суми, сплачені підприємством кошти перенаправлені в оплату податкового боргу за попередні періоди.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було здійснено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань позивача, за результатами якої складено акт від 09.06.2011 року № 3841-15/33786889.
Так, за результатами перевірки встановлено несвоєчасну сплату позивачем земельного податку за травень 2010 -квітень 2011 року, визначеного у податкових розрахунках земельного податку за 2010 -2011 роки.
На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.06.2011 року № 0005321540 та № 0005331540 про нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку на загальну суму 692 895,83 грн.
Щодо податкових зобов'язань підприємства по земельному за 2010 рік суд зазначає наступне.
Відповідно до статті14 Закону України від 03.07.1992 № 2535-XXI «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно статті 17 вказаного Закону, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Так, з матеріалів вбачається, що платіжним дорученням № 1000544645 від 19 січня 2011 року на суму 47 375,55 грн., призначення платежу: «за оренду землі за грудень 2010 року», позивачем було перераховано кошти на рахунок ВДК у Дніпровському районі м. Києва.
Перерахування коштів зазначеним платіжним дорученнями було підтверджено копією платіжного доручення, доданого до матеріалів справи.
Як встановлено судом, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва погасила за рахунок поточних платежів позивача податковий борг, що виник 11 травня 2010 року, керуючись п. 7.7 ст.7 Закону України № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Суд вважає такі дії протиправними, виходячи з наступного.
Пунктом 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” визначено принцип рівності бюджетних інтересів. З цією метою встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.
Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України “Про Національний банк України”, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції, реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”.
Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який був спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Враховуючи зазначене, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність дій податкового органу щодо перерахунку поточних платежів підприємства в залік податкового боргу, що виник в 11 травня 2010 року, а відтак про своєчасність сплати платником податку коштів за оренду землі за вказаний період.
Щодо своєчасності сплати земельного податку ДП «Гарантія-Торг»за 2011 рік, суд звертає увагу на наступне.
Згідно п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
В матеріалах справи наявні платіжні доручення № 10005444696 від 18 лютого 2011 року, № 1000544738 від 18 березня 2011 року, № 1000544790 від 15 квітня 2011 року, згідно яких підприємство перераховувало орендну плату за січень -березень 2011 року.
Як вбачається в Акті перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва зарахувала платежі, які сплачувалися за оренду землі за 2011 рік, в рахунок погашення податкового боргу по податковим зобов'язанням з орендної плати за землю за 2010 рік.
Суд вважає такі дії податкового органу неправомірними, оскільки, як встановлено вище, ДП «Гарантія-Торг»не мало податкового боргу по податковим зобов'язанням з орендної плати за 2010 рік.
Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши платіжні доручення про сплату податку на землю, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 29 червня 2011 року № 0005321540.
3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 29 червня 2011 року № 0005331540.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Н.Г. Вєкуа
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -05.08.2011р.