ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 серпня 2011 року 17:02 № 2а-9633/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Вєкуа Н.Г. , суддів при секретарі судового засідання Гладій А.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Приватне акціонерне товариство "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів"
до Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
провизнання протиправними та скасування постанови та розпорядження
Приватне акціонерне товариство «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ ЦІННИХ ПАПЕРІВ»(надалі - позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі -відповідач, ДКЦПФР) про визнання протиправними, скасування Постанови № 455-УЛ про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 26 травня 2011 року та Розпорядження відповідача № 164-УЛ про усунення порушень законодавства про цінні папери від 26 травня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 липня 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено попереднє судове засідання.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком відповідача, зазначив, що Товариством було дотримано всіх необхідних умов щодо кількості сертифікованих фахівців при створенні структурного підрозділу позивача, визначених в Порядку та умов видачі ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 року № 345 (надалі - Порядок) та в Ліцензійних умовах провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 349 від 26 травня 2006 року (надалі -Ліцензійні умови).
Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначив, що ПрАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ ЦІННИХ ПАПЕРІВ»не було додержано норм Порядку та Ліцензійних умов в частині, що стосується мінімальної кількості сертифікованих фахівців структурного підрозділу, в зв'язку з чим ДКЦПФР було винесено Постанову та Розпорядження.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.
ПрАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ ЦІННИХ ПАПЕРІВ»листом від 23 березня 2011 року повідомив ДКЦПФР про створення структурного підрозділу в м. Дніпропетровськ та зазначив, що у складі створеного підрозділу наявний один сертифікований фахівець -Бойцун І.Ю.
Враховуючи наявність у структурному підрозділі лише одного сертифікованого фахівця відповідачем була винесена Постанова № 455-КУ від 26 травня 2011 року про накладення на Товариство санкції у вигляді попередження та Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 26 травня 2011 року № 164-УЛ.
Позивач вважає, що зазначені вище правові акти є неправомірними, оскільки законодавством про цінні папери не встановлена мінімальна кількість сертифікованих фахівців структурних підрозділів депозитаріїв цінних паперів, а тому наявність хоча б одного такого фахівця та такому підрозділі не тягне за собою порушення норм Порядку та Ліцензійних умов.
Проте, суд не може погодитись з такими доводами позивача з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 глави 3 розділу ІІІ Порядку усі працівники депозитарію та спеціалізованих підрозділів (у тому числі керівник цього підрозділу), які безпосередньо здійснюють депозитарну діяльність депозитарію, повинні бути сертифіковані згідно з Положенням про сертифікацію осіб.
Згідно п. 8 глави 3 розділу ІІІ Порядку заявник і його відокремлені та/або спеціалізовані структурні підрозділи при організації депозитарної діяльності повинні відповідати вимогам, установленим Ліцензійними умовами.
Пунктом 9 глави 1 розділу ІІ Ліцензійних умов встановлено, що у спеціалізованому структурному підрозділі наявність, у разі виникнення факту зменшення кількості сертифікованих фахівців, їх кількість не може бути менше трьох.
Таким чином суд приходить до висновку про порушення позивачем законодавства про цінні папери, а також щодо правомірності дій відповідача зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»ДКЦПФР має право, у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Комісії, виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих такою Комісією, анулювати дію таких ліцензій.
Згідно з п. 3 розділу ІІІ Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства про цінні папери та застосування санкцій, затверджених рішенням ДКЦПФР № 2272 від 11 грудня 2007 року, уповноважена особа Комісії розглядає справу про правопорушення та виносить рішення за справою у точній відповідності із законодавством та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.
Враховуючи, що при створенні структурного підрозділу в м. Дніпропетровськ кількість фахівців була вже меншою, ніж встановлено Ліцензійними умовами у разі їх зменшення, ДКЦПФР було винесено Постанову № 455-УЛ від 26 травня 2011 року про застосування санкцій до позивача за порушення законодавства про цінні папери, відповідно до якої до Товариства застосовано санкцію у вигляді попередження.
За таких обставин суд вважає, що дії відповідача щодо винесення згаданої вище Постанови відбулись у відповідності до норм чинного законодавства, а санкція, визначена цій Постанові є об'єктивною та справедливою.
Щодо правомірності Розпорядження № 164-УЛ від 26 травня 2011 року про усунення порушень законодавства про цінні папери, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»ДКЦПФР має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери тавимагати надання необхідних документів відповідно чинного законодавства.
Згідно з п. 1 розділу чотирнадцятого Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства про цінні папери та застосування санкцій розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери виноситься особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з постановою про накладення санкції, якщо на момент розгляду справи порушення не усунено.
Враховуючи, що на момент розгляду справи про порушення законодавства про цінні папери позивачем не було надано доказів щодо збільшення кількості сертифікованих працівників на структурному підрозділі в м. Дніпропетровськ у відповідності до вимог законодавства, відповідачем було винесено Розпорядження, згідно якого ПрАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕПОЗИТАРІЙ ЦІННИХ ПАПЕРІВ»необхідно в термін до 26 серпня 2011 року усунути порушення законодавства про цінні папери та в термін до 01 вересня 2011 року письмово повідомити уповноважених осіб відповідача.
Таким чином суд приходить до висновку про правомірність дії посадових осіб ДКЦПФР щодо винесення Розпорядження № 164-УЛ від 26 травня 2011 року, а відтак, про відсутність підстав для його скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Статтею 2 зазначеного Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи все вище викладене, суд вважає, що дії ДКЦПФР щодо винесення Постанови № 455-УЛ від 26 травня 2011 року та Розпорядження № 164-УЛ від 26 травня 2011 року відбувались у відповідності із встановленими законом умовами.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Вєкуа Н.Г.
Суддя Каракашьян С.К.
Суддя Патратій О.В.
постанова складена у повному обсязі 15 серпня 2011р.