Справа № 22-ц-260/11 Головуючий у 1 інстанції: Тімченко
Доповідач в 2-й інстанції: Гончарук Л. Я.
22 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області
у складі : головуючого судді -Бермес І.В.
суддів -Шандра М.М., Гончарук Л.Я.
при секретарі -Бандрівській М.Ю.
з участю -представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 04 червня 2010р.
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитом,-
встановила :
Позивач звернувся з позовом в суд просив постановити рішення яким стягнути солідарно з відповідачів борг за Кредитним договором № 111592244000 від 24 травня 2007р. та Кредитним договором № 11371256000 від 14 липня 2008р. в розмірі 634 672, 68 грн. та з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 ( в межах вартості заставленого майна), та судових витрат.
Рішенням Сихівського районного суду від 04 червня 2010р. позов задоволено частков. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укр Сиббанк» 634 672, 68 грн. заборгованості за кредитними договорами № 11159224000 від 24 травня 2007р. та № 11371256000 від 14 липня 2008р. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укр Сиббанк» 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та постановити нове про відмову в позові. Мотивуючи тим, що судом не проаналізовано розрахунок боргу, не з'ясовано за яким курсом він зроблений, він звертався з заявою в банк про перенесення термінів погашення заборгованості, в зв'язку з кризовими явищами значне зростання курсу долара які виникли з незалежних причин. Крім цього , за порушення виконання умов договору неправомірно встановлено обов'язок сплачувати пеню та неустойку, укладений банком кредитний договір в іноземній валюті без відповідної ліцензії є недійсним .
Заслухавши суддю доповідача , заперечення апеляційної скарги представника позивача , перевіривши матеріали справи, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Частково задовольняючи позов районний суд виходив з того, що 24 травня 2007р. та 14 липня 2008р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитні договори № 11159224000 та № 11371256000 . Згідно яких банк надав відповідачу кредити в розмірі 36 000 ЄВРО та 28 000 дол. США від 11,9% строком погашення до 24 травня 2018р. та під 15% річних строком погашення до 14 липня 2018р. , позичальник зобов'язаний протягом цього строку повертати кредити та проценти за користування ним в розмірі і строки встановлені договорами.
Відповідно до п.12.1 Кредитного договору у випадку невиконання позичальником умов договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту. Аналогічні положення про дострокове повернення кредиту містяться в ч.2 ст.1050 ЦК України. Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач ОСОБА_3 порушив умови кредитних договорів так станом на 18.03.2010р.
· заборгованість за кредитним договором № 11159224000 від 24.05.2007р. основний борг складає 329 758, 34 грн. ( 30 055, 12 евро) по курсу 10 971 , прострочений борг 25 302, 36 грн. ( 2306,13 евро), прострочені відсотки 41 094, 93 грн. ( 3745, 51 евро), пеня 6 079,06 грн., штрафні санкції 500 грн., загальна заборгованість 402 734, 69 грн.
· Заборгованість за кредитним договором № 11371256000 -основний борг 210 575, 09 грн ( 26 401,09 дол. США по курсу 7,976), прострочений борг 1508, 26 грн.( 189,10 дол. США), прострочені відсотки 18 595,88 грн.( 2331,48 дол.США) пеня 758,76 грн., штрафні санкції 500 грн., загальна заборгованість 231 937,99 грн.
Черговість погашення заборгованості позичальником погоджена п.1.6 кредитних договорів.
Відповідальність за порушення позичальником зобов'язань пеня передбачена п. 8 .1 Кредитного договору від 24.05.2007р. та п.4.1 Кредитного договору від 14.07.2008р., штраф в сумі 500 грн. п. 8.6 кредитного договору. від 24.05.2007р., та п. 4.3 Кредитного договору від 14.07.2008р.
Апелянт в судове засідання не з'явився , повторно заявив клопотання про відкладення розгляду справи, ухвалою колегії суддів неявка позивача визнана неповажною, справа слухалась в його відсутності.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішує справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 1054 ЦК України -за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу відповідач посилався на те, що відбулась істотна зміна обставин, якими він та банк керувався при укладені договору про надання кредиту, а саме значне зростання курсу долара США по відношенню до курсу гривні, що потягло за собою значне здороження кредитного курсу та зростання розміру боргу за договором..
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає з суті зобов'язання.
При наявності істотної зміни обставин , що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено в ч.1 ст.651 ЦК України. Із вимогою про розірвання Кредитного договору або про його зміну відповідач не звертався.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині невизначеності курсу по якому рахувалась заборгованість, то згідно ст.36 Закону України «Про національний банк України»офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України .
Валютні курси, як зазначено в ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»встановлюються Національним Банком України за погодженням із Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відповідно до положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003р. № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату.
Виходячи зі змісту ст. 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання ст.625 ЦК України.
Відповідач зобов'язаний виконувати договір про надання Кредиту відповідно до його умов та законодавства.
Відповідно до вимог ст.611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом .
За умовами договору іпотеки від 24 травня 2007р. та 14 липня 2008р. укладеного між іпотедодавцями ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 іпотекодержателем АКІБ «УкрСиббанк»(банк) набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання при невиконанні або неналежному виконанні боржником своїх зобов'язань. Аналогічне міститься в договорі іпотеки від 14 липня 2008р. укладеного між іпотекодавцями ОСОБА_5, ОСОБА_4 які є майновими поручителями ОСОБА_3 іпотекодержателем АКІБ «УкрСиббанк»(банк)
Статтею 3 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Рішення в частині відмови в солідарному стягненні з іпотекодавців заборгованості за кредитним договором не оскаржувалось, суд відповідно до ст. 303 ЦПК України розглядає апеляційну скаргу в межах доводів апеляційної скарги .
Щодо доводів апеляційної скарги в про неправомірність укладення кредитних договорів в іноземній валюті, колегія суддів їх відхиляє виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України -іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку встановленому законом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти -гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 Закону про банки визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені , на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювали на підставі письмового дозволу ( генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»Щодо вимог підпункту «в»пункту 4 статті 5 Декрету який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, проте законодавством не визначено межі термінів і сум надання / одержання кредитів в іноземній валюті, таким чином операції з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду , а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303 ,304, п.1 ч.1 ст.307 ,ч.1 ст.308, ч.1п.1 ст. 314, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 04 червня 2010р.
залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді :