Справа № 22-ц-129/11 Головуючий у 1 інстанції: Олексієнко М.Ю.
Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
15 березня 2011 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.,
суддів: Федоришина А.В., Гончарук Л.Я.,
при секретарі: Балюк О.С.
з участю: ОСОБА_2,
та адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м.Львова від 11 травня 2010 року по справі ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, з участю третьої особи - ЛКП "Старий Львів" про відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної залиттям квартири,-
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 солідарно в користь ОСОБА_4 2.766 грн. заподіяної майнової шкоди у зв'язку із залиттям квартири, 51 грн. витрат по оплаті судового збору, 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, 200 грн. понесених витрат за звіт про незалежну оцінку вартості робіт, 200 грн. за надання правової допомоги адвокатом, а всього 3.337 грн.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2
В апеляційній скарзі покликається на те, що судом не враховано, що в час проведення ремонту, в квартирі позивачки, була проведена заміна труб водопостачання. Таке діяння позивачки однозначно змінило тиск води в інженерно-комунікаційних мережах водопостачання всього будинку, що в сукупності із вібраційною роботою важкого перфоратора який створював резонанс з різними комунікаційними мережами будинку, і призвело до зриву вентиля вмонтованого в трубу, і який як і сама труба належить мережі внутрішньо будинкової системи водопостачання прокладеної в стіні будинку, це і стало наслідком затоплення квартири самої позивачки.
Просить рішення змінити та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивачка покликалася на те, що проживає у АДРЕСА_1 яка перебуває у її приватній власності. 11 грудня 2009 року відповідачі, які проживають поверхом вище у квартирі № 9, внаслідок недбалого ставлення до водозапірної арматури затопили стіни та стелю коридору та ванної кімнати у її помешканні, про що комісією ЛКП "Старий Львів" складено відповідний акт від 16 грудня 2009 року. Оскільки відповідачі проігнорували її прохання добровільно відшкодувати вартість відновлювального ремонту, вона звернулася до ПП "Юр експерт", яке провело експертизу та дало висновок про те, що ринкова вартість ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для приведення квартири до належного стану, становить 2 766 грн., які вона просила суд стягнути солідарно з відповідачів, а також 4 000 грн. заподіяної їй моральної шкоди та понесені судові витрати.
Задовольняючи позовні вимоги, суд вірно виходив з того, що позовні вимоги стверджені поясненнями свідка ОСОБА_6 та, що згідно акту, складеного комісією працівників ЛКП "Старий Львів" 16 грудня 2009 року (а.с.7), при обстеженні квартири, у якій проживає ОСОБА_4, було виявлено її залиття, яке було внаслідок необережного користування сантехнічними приладами відповідачами - мешканцями квартири № 9, розміщеної у цьому ж будинку поверхом вище.
Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позов заперечив та пояснив, що дійсно 11 грудня 2009 року відбулось затоплення квартири позивачки, однак його вина у цьому відсутня, оскільки внаслідок ремонту, який вона проводить, використовуючи надпотужну техніку, відбувається вібрація трубопровідних конструкцій, у результаті чого зірвало водозапірний вентиль у його квартирі.
Суд вірно не взяв до уваги покликання відповідача про те, що причиною затоплення є пошкодження вентиля через потужну вібрацію трубопровідних конструкцій, зумовлену ремонтними роботами у квартирі позивачки, оскільки такі є суперечливими, не підтверджуються жодними належними доказами та не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду.
Не знайшли свого підтвердження на ці обставини і покликання апелянта, які по суті є припущеннями. Доказів причинового зв'язку між діями позивачки та завданою шкодою не представлено.
В той же час свідок допитаний судом свідок ОСОБА_6, який виконував ремонт у квартирі позивачки, ствердив, що відповідач ОСОБА_5 сказав, що забув закрити кран. Водозапірний вентиль, на поломку якого покликався ОСОБА_5, як на причину затоплення, був цілий і неушкоджений.
Ці пояснення свідка апелянтом не спростовані.
При таких обставинах, суд встановив вину відповідачів у залитті квартири позивачки, неправомірність їх дій, які полягали у недбалому ставленні до побутових сантехнічних приладів, а також причинний зв'язок між їх діями та завданою позивачці шкодою, у зв'язку з чим з них стягнуто на її користь матеріальну шкоду у розмірі, визначеному шляхом проведення експертного дослідження, а саме, 2.766 грн.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, інші доводи скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ч.1 п.1 ст.307, ст.308, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Галицького районного суду м.Львова від 11 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: