Справа № 22-ц-716/11 Головуючий у 1 інстанції: Середкіна
Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
27 січня 2011 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Федоришина А.В., Шашкіної С.А.
при секретарі: Тлумак Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Першої Львівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадщину, -
В січні 2010 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, Першої Львівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадщину.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її колишній чоловік ОСОБА_4, після смерті якого залишилося спадкове майно Ѕ частина квартири АДРЕСА_1. Інша частина квартири належить їй на праві власності. Вона разом з чоловіком проживала однією сім'єю, не дивлячись на те, що рішенням суду від 14 жовтня 2002 року шлюб між ними було розірвано. А так як ОСОБА_4 на протязі тривалого періоду часу перебував у тяжкому стані в зв'язку із поганим станом здоров'я та потребував стороннього догляду, то вона постійно доглядала за ним та надавала матеріальну допомогу.
Просила встановити факт проживання її та ОСОБА_4 однією сім'єю, оскільки вони так проживали більше ніж 5 років до смерті останнього.
Крім того просила змінити черговість одержання права на спадкування та визнати за нею право на спадкове майно як спадкоємця першої черги після смерті ОСОБА_4, а саме ј частини квартири, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 21 вересня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Встановлено факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім'єю.
Змінено черговість одержання права на спадкування та визнано за ОСОБА_3 право на спадкове майно як спадкоємця 1-ої черги за законом, яке залишилось після смерті ОСОБА_4.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ спадкового майна, а саме: ј квартири АДРЕСА_1
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2
В своїй апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Так стверджує, що позивач не проживала однією сім'єю з спадкодавцем протягом п'яти років, не вела з ним спільного господарства, а факти надання нею матеріальної допомоги спадкодавцю нічим не підтверджені. ОСОБА_4 отримував заробітну плату, а згодом і пенсію, не потребував сторонньої допомоги. А тому у суду не було правових підстав для зміни черговості права на спадкування.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Згідно статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали у зареєстрованому шлюбі по АДРЕСА_1. Дана квартира в 1995 році ними була приватизована і належала їм на праві спільної сумісної власності по Ѕ частині кожному.
14 жовтня 2002 року в судовому порядку шлюб між ними було розірвано. А 09 червня 2006 року позивач в органах РАЦС отримала свідоцтво про розірвання шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер.
У встановлений законом термін з заявою про прийняття спадщини в нотаріальну контору звернувся син померлого -ОСОБА_2
Задовольняючи позовні вимоги в частині встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що дані особи проживають разом не менше як 5 років в одній квартирі та вели спільне господарство.
Однак з таким висновком суду в повній мірі погодитись не можна.
Дійсно і ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проживали в одній квартирі, співвласниками якої були обоє. Іншого житла у них не було. Вони являлися колишнім подружжям, шлюб в судовому порядку розірвано в 2002 році. Однак моментом розірвання шлюбу у відповідності до діючого на той час КпШС України була реєстрація розірвання шлюбу в органах РАЦС. І така була здійснена 09 червня 2006 року з ініціативи ОСОБА_3
А враховуючи те, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у суду першої інстанції не було правових підстав вважати, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (смерті ОСОБА_4).
Відтак, ОСОБА_3 не має права спадкування після смерті ОСОБА_4 на підставі положень ст. 1264 ЦК України. І її вимоги про зміну черговості спадкування та визнання за нею права на спадкове майно задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.
Рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим і таке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п.п. 1-4, 314 ч. 2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 вересня 2010 року - скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Першої Львівської державної нотаріальної контори про встановлення факту проживання однією сім'єю, змінення черговості одержання права на спадкування та визнання права на спадкове майно -відмовити.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий:
Судді: