Справа № 22-ц-796/11 Головуючий у 1 інстанції: Гудим
Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
10 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Петричка П.Ф.
суддів: Зверхановської Л.Д., Бойко С.М.
при секретарі: Глинському О.А.
з участю: позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 16 вересня 2010 року,
Оскаржуваним рішення Бориславського міського суду Львівської області від 16 вересня 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного підприємства „РоКо” про виплату заборгованості по заробітній платі.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2. В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Викладаючи обставини позову, стверджує, що безпідставним є твердження районного суду про те, що в травні 2009 року ним вчинено прогули без поважних причин. Вказує, що оскільки в оскарженому рішенні зазначено, що представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, то це свідчить про те, що у травні 2009 року він не працював по вині ПП „РоКо” та з його ініціативи. Крім того, вважає, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотання про виклик свідків, витребування табелів виходу на роботу і відомостей виплати зарплати.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, місцевий суд виходив з того, що позивачем не доведено того, що у травні 2009 року у приватному підприємстві „РоКо” був простій, ненарахування позивачу заробітної плати за цей місяць пов'язане з його відсутністю на роботі, доказів затримки виплати йому заробітної плати не здобуто.
Колегія суддів погоджується з таким висновком.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 працював у ПП „РоКо” на посаді механіка з 06.06.2003 року до 03.06.2009 року і звільнений з роботи за згодою сторін на підставі ст.36 КЗпП України, заробітна плата за травень 2009 року йому не нараховувалась.
Відповідно до ч.1ст.94 КЗпП України заробітна плата -це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
З табеля виходу на роботу за травень 2009 року вбачається, що позивач на роботі був відсутній, а відтак ніякої роботи не виконував.
Простій -це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами(ст.34 ч.1 КЗпП України).
Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва регулюється ст. 113 КЗпП України.
Зібраними доказами( табелем виходу на роботу, розрахунково -платіжною відомістю та платіжною відомістю за травень 2009 року) спростоване твердження ОСОБА_2 про те, що у травні 2009 року він не виходив на роботу у зв'язку із простоєм на приватному підприємстві „РоКо”.
Відповідно до ч.1 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів вважає, що позивач в порушення вимог цих статей не довів ті обставини, на які він покликався як на підставу своїх вимог і заперечень.
Твердження апелянта про те, що в оскарженому рішенні зазначено, що представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю і це свідчить про те, що у травні 2009 року він не працював по вині ПП „РоКо” та з його ініціативи, не відповідає дійсності, оскільки у рішенні вказано, що представник відповідача у судовому засіданні позову не визнав.
На а.с. 73-87 знаходяться табелі виходу на роботу працівників ПП „РоКо” з січня по травень 2009 року, а тому це спростовує твердження ОСОБА_2 про те, що судом відмовлено у задоволенні його клопотання про витребування таких табелів.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 16 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: