ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
18 липня 2011 року 15:30 № 2а-8233/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трускавецькурорт-Постач"
до Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трускавецькурорт-Постач»(далі -ТОВ «ТД «Трускавецькурорт-Постач»або позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі -ДПІ у Святошинському районі м. Києва) про визнання протиправними дій відповідача по неприйняттю та невизнанню як податкової звітності податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за грудень 2010 року та січень 2011 року; зобов»язання відповідача прийняти та визнати податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року та січень 2011 року; скасувати листи відповідача № 4313/10/28-323 від 02.03.2011 року та № 4608/10/28-323 від 04.03.2011 року про невизнання податкової звітності податкових декларацій з ПДВ за грудень 2010 року та січень 2011 року; зобов»язання відповідача відобразити в картці особового рахунку позивача показники податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 року та січень 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2011 р. відкрито провадження по справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Під час судового засідання, яке відбулося 18 липня 2011 року, представник позивача уточнила зміст позовних вимог відповідно до яких просила суд визнати протиправними дії відповідача по неприйняттю та невизнанню як податкової звітності податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за грудень 2010 року та січень 2011 року; зобов»язати відповідача прийняти та визнати податкові декларації з податку на додану вартість позивача за грудень 2010 року та січень 2011 року.
Представник позивача під час судового розгляду підтримала позовні вимоги з обставин викладених в позовній заяві та просила суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання надала письмові заперечення проти позову, які підтримала в повному обсязі та просила суду задоволенні позовних вимог ТОВ«ТД «Трускавецькурорт-Постач»відмовити.
В судовому засіданні 18липня 2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
ТОВ «ТД «Трускавецькурорт-Постач»зареєстроване Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 16.05.2007 року.
Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва з 17.05.2007 року.
ТОВ «ТД «Трускавецькурорт-Постач»подало до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 р. і січень 2011р.
Листом № 4313/10/28-323 від 02.03.2011 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва повідомила, що податкова декларація з ПДВ за грудень 2010 року не визнана податковим органом як податкова звітність, оскільки позивачем не надано реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та невірно вказано обов»язковий реквізит «місцезнаходження платника».
Також, листом № 4608/10/28-323 від 04.03.2011 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва повідомила позивача про невизнання податкової декларації як податкової звітності за січень 2011 року, оскільки позивачем не надано реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.
Не погоджуючись із зазначеними листами позивач оскаржив їх до ДПА у м. Києві.
Своїм рішенням про результати розгляду скарги від 04.05.2011 року № 5266/10/25-114 ДПІ у м. Києві залишило без змін листи відповідача про невизнання податкових декларацій податковою звітністю, а скаргу позивача-без задоволення.
Суд не погоджується з доводами податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, виходячи з наступного.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України №2181.
Відповідно до пп.4.1.1., 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.
Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Так, як вбачається із матеріалів справи, податкова декларація позивача за грудень 2010 р. містить всі обов»язкові реквізити, підписана відповідною посадовою особою та скріплена печаткою позивача.
Своє місцезнаходження позивач вказує місце реєстрації юридичної особи відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Таким чином, суд не вбачає підстав заповнення позивачем податкової декларації за грудень 2010 року всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.
Крім того, відповідно до листа ВВБ при ДПА у м. Києві від 05.04.2011 року, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що при встановленні місцезнаходження платника податків, в діях співробітника ГВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва вбачається наявність проступку, за який передбачена дисциплінарна відповідальність.
Відповідно до п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Суд, оглянувши податкову декларацію за січень 2011 року, встановив, що вона повністю відповідає вказаним вимогам Податкового кодексу України, місцезнаходження позивач зазначає відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Судом встановлено, що податкові декларації за грудень 2010 року та січень 2011 року подані позивачем у строки встановленні чинним законодавством України, із наданням в паперовому та електронному вигляді реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.
За наведених вище обставин, вказані податковою інспекцією підстави не прийняття податкових декларацій не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 р. і січень, 2011 р. були подані до ДПІ у Святошинському районі м. Києва з дотриманням необхідних вимог.
За наведених обставин та аналізу правових норм, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На розподілі судових витрат на користь позивача, останній не наполягав.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Задовольнити адміністративний позов.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва по неприйняттю та невизнанню як податкової звітності податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трускавецькурорт-Постач»за грудень 2010 року та січень 2011 року;
3. Зобов»язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі м. Києва прийняти та визнати податкові декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трускавецькурорт-Постач»за грудень 2010 року та січень 2011 року.
Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями
Суддя Н.Г. Вєкуа
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -22.07.2011 р.