Справа № 22-ц-751/11 Головуючий у 1 інстанції: Рак
Доповідач в 2-й інстанції: Монастирецький Д. І.
16 березня 2011 року 21 лютого 2011 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого -судді Зубарєвої К.П.,
суддів: Монастирецького Д.І., Бакуса В.Я.,
секретаря Качмар М.Я.,
з участю ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, представника ДО «Львіввугілля»Золочівського В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ДП "Львіввугілля", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді про перерахунок щомісячних сум відшкодування шкоди та стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди, -
Оскаржуваним рішенням відмовлено у задоволенні зазначеного позову ОСОБА_2
Рішення суду оскаржив позивач.
В апеляційній скарзі зазначає, що вказане рішення є незаконним через неповне з"ясування обставин справи, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що при втраті професійної працездатності на 40 відсотків, розмір втраченого заробітку має становити 246,40 грн., а не 182,1 грн., як визначила шахта. Також зазначає, що суд не перевірив чи був ріст тарифних ставок ГРОВ 5-го розряду, величини (коефіцієнти такого росту), та чи правильно вони були застосовані відповідачем.
Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, представника ДО «Львіввугілля»Золочівського В.П., перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Встановлено, що позивач працював у відповідача з 13.01.1964 р. по 23.10.1992 р. підземним робітником очисного забою та звільнений з роботи у зв»язку з виходом на пенсію по віку згідно ст. 38 КЗпП. У травні 1997 року його визнано інвалідом третьої групи профзахворювання з втратою 35 відсотків профпрацездатності, а з 25.05.1998 року цей відсоток збільшено до 40. Шахта, де він працював, добровільно визначила і виплачувала у відповідності до діючого законодавства належні йому суми у відшкодування шкоди відповідно до часткової втрати профпрацездатності.
Разом з тим, ОСОБА_2 вважає, що, починаючи з 1 березня 2000 року виплати щомісячних сум у відшкодування шкоди проводились шахтою в порушення вимог чинного законодавства -у заниженому розмірі, а з 01.04.2001 року також і Фондом ССНВВ.
Вважає, що так як середньомісячна заробітна плата підземного гірничого робітника очисного забою 5-го розряду в березні 2000 року становила 616 грн., то саме з цієї суми слід було проводити йому належні виплати.
Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно пункту 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я, пов»язаним з виконанням ним трудових обов»язків (затверджені постановою КМУ від 23.06.1993 р. № 472, яка діяла до прийняття 11.07.2001 року постанови КМУ за № 807) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я, підлягають перерахуванню у разі: зміни ступеня втрати професійної працездатності; зміни складу сім»ї померлого; підвищення розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян; підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових, бюджетних підприємств.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі - Закон № 1105-ХІV) страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Частиною другою статті 16 Закону № 1105-ХІV передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.
Згідно зі статтею 17 Закону № 1105-ХІV правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.
Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.
Частиною другою статті 29 Закону № 1105-ХІV передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Згідно з підпунктами 4.4.2. - 4.4.4. Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7, що діяв на час виникнення спірних відносин, - при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.
Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абзацу третього частини першої статті 34 Закону № 1105-ХІV, а саме: у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок не-щасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потер-пілого. При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим за рішенням правління Фонду.
Такі ж положення щодо перерахування розміру щомісячних страхових виплат з 1 березня було передбачено пунктом 3.7 Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22 грудня 2005 року № 83.
Аналогічна норма міститься і в новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам , затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24, згідно з підпунктами 3.4.4., 3.8.2. якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Коефіцієнти підвищення страхових виплат у 2002 році - 1,193, у 2003 році - 1,182, у 2004 році - 1,152, у 2005 році - 1,238, у 2006 році - 1,203, у 2007 році - 1,183.
Вказаний Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до Закону № 1105-ХІV, до якого внесено зміни Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V, що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких пункт 7 частини сьомої статті 17 Закону № 1105-ХІV доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
Як вбачається з матеріалів справи і зокрема позовної заяви, позивач до травня 2007 року погоджувався з нарахуваннями, які проводились відповідачами, а тому, вибір ним найбільшої суми заробітку за березень 2000 року, як за основу для перерахунку, не ґрунтується на законі.
Згідно постанови відділення виконавчої дирекції Фонду від 20.07.2001 року за № 2780 про продовження раніше призначеної страхової виплати ОСОБА_2, документи передані особовою справою потерпілого № 118 по Акту приймання-передачі № 32 від 17.07.2001 р., ДВАТ «Шахта «Лісова»на вказану дату сплачує розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати професійної працездатності в сумі 182,10 грн. (а.с. 9).
Встановлено, що перерахування щомісячних страхових виплат позивача проводились у відповідності з постановами відділення виконавчої дирекції Фонду: від 29 березня 2002 року № 1603 (на коефіцієнт 1,193), від 28 березня 2003 року № 3839\3 (на коефіцієнт 1,182), від березня 2004 року № 8547\4 (на коефіцієнт 1,152), від 29 березня 2005 року № 80787 (на коефіцієнт 1,238), від 23 березня 2006 року № 81903 (на коефіцієнт 1,203) та від 23 березня 2007 року № 84098 (на коефіцієнт 1,183) (а.с. 9-15).
Таким чином, перерахунок розміру щомісячних страхових виплат позивачу було проведено відділенням Фонду відповідно до вимог закону.
Тому розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що міський суд повно, всебічно та об»єктивно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.
Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Зубарєва К.П.
Судді: Монастирецький Д.І.
Бакус В.Я.