Справа № 22-ц-362/11 Головуючий у 1 інстанції: Невойт
Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
21 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Петричка П.Ф.
суддів: Зверхановської Л.Д., Бойко С.М.
при секретарі: Глинському О.А.
з участю: представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3 -ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу № 246 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 08 червня 2010 року,
Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 08 червня 2010 року частково задоволено позов Житлово-будівельного кооперативу №246 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь Житлово-будівельного кооперативу № 246 1346 грн. 15 коп. заборгованості за квартплату, 51 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 150 грн. за надання правової допомоги. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржив Житлово-будівельний кооператив № 246. В апеляційній скарзі, не оспорюючи рішення в частині задоволення позову, зазначає, що рішення суду у частині відмови у задоволенні позову є необґрунтованим, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а ті обставини, які суд вважав встановленими, є недоведеними. Вказує, що покликання суду на розрахунок заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію та підігрів води, як на доказ відсутності заборгованості з січня 2006 року, є неправильним, оскільки цим розрахунком стверджено, що платежі відповідачкою проводились нерегулярно і на березень 2008 року вже існувала заборгованість, так як поточні платежі йшли на погашення заборгованості. Судом безпідставно прийнято до уваги копії актів обстежень від 2 січня та 19 лютого 2009 року та покази свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які є зацікавленими особами. Судом безпідставно відмовлено у стягненні боргу по оплаті за спожиту теплову енергію та підігрів води за період з 2008 року, хоча судом не встановлено, що відповідачка зверталась із заявами з приводу неналежного надання послуг і проханням про зменшення оплати відповідно до п.29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води. Крім того, вказує, що всупереч вимогам п.3 ст.267 ЦК України судом застосовано строк позовної давності.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1, яка належить до Житлово-будівельного кооперативу № 246.
Відмовляючи у задоволенні позову ЖБК №246 в частині стягнення оплати за спожиту теплову енергію та підігрів води, місцевий суд виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення боргу за період до грудня 2006 року, вважав, що заборгованості за період з грудня 2006 року до березня 2008 року не існувало, а щодо періоду з квітня 2008 року до 30.03.2010 року, то зазначив, що у стягненні заборгованості у визначеному позивачем розмірі слід відмовити, оскільки у цей період відповідачці надавались послуги по опаленню квартири та підігріву води неналежної якості, та вказав, що ЖБК №246 не позбавлений права звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за опалення та підігрів води з врахуванням актів, які знаходяться у справі.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.
Згідно із п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово -комунальні послуги»споживач зобов'язаний оплачувати житлово -комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі Правила) послуги повинні відповідати: з централізованого постачання холодної та гарячої води -вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води; з централізованого опалення -нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу) за умови утеплення їх споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів до утеплення місць загального користування будинку.
Споживач має право на зменшення розміру плати у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання(п.29 Правил).
В матеріалах справи (а.с.37,38) знаходяться акти обстеження квартири відповідачки від 2.01.2009 року та від 19.02.2009 року, згідно яких температура повітря у даній квартирі на момент обстеження була нижче від встановленої норми.
Однак, відповідачкою не подано доказів того, що вона викликала представника ЖБК №246 для складання даних актів.
Більше того, ОСОБА_3 навіть не подавала цих актів позивачу для вирішення питання про перерахунок платежів за цих два дні.
Доказів того, що в інші місяці послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води відповідачці надавались неналежної якості, нею не подано.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Такої заяви ні відповідачка, ні її представник не подавали.
Частиною 1 ст.264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Аналіз оплати відповідачкою послуг за централізоване опалення та підігрів води свідчить про те, що вона оплачувала не поточні платежі, а різні суми, більші від платежу за конкретний місяць.
Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для застосування строку позовної давності.
Відповідно до ч.1 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У порушення вимог даних статей відповідачкою не доведено, що розмір заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію та підігрів води є іншим, ніж визначено у довідках, наданих позивачем, які знаходяться у матеріалах справи.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення у частині відмови у задоволенні позову про стягнення боргу по оплаті спожиту теплову енергію та підігрів води слід скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу № 246 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 08 червня 2010 року в частині відмови у стягненні боргу по оплаті за надання послуг за спожиту теплову енергію та підігрів води скасувати та постановити нове рішення, яким позов Житлово-будівельного кооперативу № 246 до ОСОБА_3 задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_3 в користь Житлово-будівельного кооперативу № 246 7405,09 грн. заборгованості по оплаті за надання послуг за спожиту теплову енергію та підігрів води.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 36,51 грн. судового збору.
У решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді: