Справа № 22-ц-663/11 Головуючий у 1 інстанції: Юрків
Категорія-67 Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.
10 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Каблака П. І.
суддів: Кота І.Н., Крайник Н.П
при секретарі: Стасів М.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові на рішення Галицького районного суду м.Львова від 01 липня 2010 року.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , колегія суддів, -
Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 01 липня 2010р. за процедурою визначеною гл.6 розд. 1V ЦПК України задоволено заяву ОСОБА_2 за участю заінтересованої особи ЛКП «Каменяр-Центр « про встановлення факту , що має юридичне значення.
Встановлено факт отримання виробничої травми лівого ока ОСОБА_2 під час виготовлення ним 06.10. 1989 р. водостічних труб у майстерні ЖЕК-302 м. Львова. Зобов»язано роботодавця ЛКП «Каменяр-Центр»видати заявникові акт про нещасний випадок на виробництві, що мав місце з ним 06.10.1989р. у майстерні ЖЕК-302 м.Львова.
Рішення суду оскаржило відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові , заявивши одночасно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність. Зокрема , зазначає, що питання стосується безпосередніх прав та обов»язків Фонду , оскільки пов»язане з майбутніми страховими соціальними виплатами потерпілому, однак відділення його виконавчої дирекції не було залучено до участі у даній справі. Крім того, ухвалене районним судом рішення не відповідає роз»ясненням, що містяться у п. 9 чинної Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р., з наступними змінами і доповненнями «Про судову практику про встановлення фактів, що мають юридичне значення «, згідно із якими , з часу введення у дію з 24 листопада 1992р. Закону України «Про охорону праці «питання пов»язані із встановленням факту каліцтва на виробництві не розглядаються в порядку окремого провадження, а вирішуються в порядку встановленому для розгляду трудових спорів, тобто у позовному провадженні.
Просить оскаржуване рішення районного суду скасувати з направленням справи на новий розгляд. Ухвалою судового засідання колегії суддів апеляційного суду від 09 грудня 2010р. клопотання виконавчої дирекції задоволено й строк на апеляційне оскарження поновлено.
Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та поданої до суду заяви про встановлення юридичного факту, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Відповідно до положень ст.55 Конституції України та ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом , звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України ( ст.4 ЦПК України ).
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, заявник посилалався на те, що працедавцем відмовлено йому в повторному складенні акту про нещасний випадок у зв»язку із втратою оригіналу такого акта, який вже складався ним 12.11.1990р.( а.с.4-6 спр. № 2-1366/10) .
На підставі ст.22 Закону України «Про охорону праці «роботодавець повинен організовувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Всеукраїнськими об»єднаннями профспілок.
Згідно із п.13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004року № 1112, обстеження місця нещасного випадку, одержання пояснень потерпілого, свідків та причетних до нещасного випадку осіб, з»ясування обставин і причин нещасного випадку, визначення чи пов»язаний цей випадок з виробництвом, установлення осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці та складення акту розслідування нещасного випадку віднесено до компетенції утвореної роботодавцем комісії з розслідування нещасного випадку.
Отже, законом визначено порядок установлення факту нещасного випадку на виробництві. У разі незгоди потерпілого зі змістом акта про нещасний випадок, чи відмови роботодавця у його складенні, питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці , чиє рішення може бути оскаржене у судовому порядку ( ч.ч.3,4 ст.22 Закону України « Про охорону праці «, п.п. 37,38 Порядку ).
Отже, при наявності очевидного спору про право, вимога про встановлення факту нещасного випадку на виробництві не підлягає розгляду в суді у порядку окремого провадження, а тому ухвалене з очевидним порушенням вимог процесуального закону судове рішення залишатися в законній силі не може й підлягає безумовному скасуванню із залишенням судом апеляційної інстанції поданої заяви про встановлення юридичного факту без розгляду, згідно із положеннями ч.4 ст. 256 ЦПК України.
Зазначене, разом з тим, не позбавляє заявика можливості подальшого його повторного звернення до суду з позовом до роботодавця , територіального органу державного нагляду за охороною праці та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, у випадку їх відмови провести належне розслідування факту одержаної потерпілим 06.10. 1989р. травми та скласти акт про нещасний випадок на виробництві.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 314, 315 й ч.4 ст. 256 ЦПК України колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові задоволити частково.
Рішення Галицького районного суду м.Львова від 01 липня 2010 року скасувати із залишенням заяви ОСОБА_2 про встановлення факту отримання ним виробничої травми без розгляду.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, й може бути оскаржене протягом 20-ти днів з часу набрання ним законної сили, шляхом подання на нього касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: