Справа № 22-ц-812/11 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О.А.
Категорія:42 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
15 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: Бермеса І.В.
суддів:Шандри М.М., Гончарук Л.Я.
з участю секретаря Балюк О.С.
та з участю ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою, виселенні і знятті з реєстрації, вселення позивача,-
встановила:
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні квартирою, виселення і зняття з реєстрації відповідачів та вселення його у АДРЕСА_1, покликаючись на те, що зазначена квартира належить йому на праві власності на підставі договору дарування від 25.06.2002 року. Після розірвання шлюбу 15.01.2009 року з ОСОБА_3 остання чинить йому перешкоди в проживанні в квартирі.
Заочним рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21.12.2009 року позов задоволено частково.
Зобов”язано відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні його квартирою за адресою: АДРЕСА_1.
Виселено ОСОБА_3 з незаконно займаного житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Вселено ОСОБА_4 у його АДРЕСА_1
Зобов”язано відділ Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області та Великомостівську міську раду зняти з реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1
В інших позовних вимогах ОСОБА_4 відмовлено.
Ухвалою від 01.03.2010 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21.12.2009 року залишено без задоволення.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_3
В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, покликаючись на те, що судом неправильно оцінено докази по справі. Зокрема, зазначає, що вона змушена була замінити серцевину замка у вхідних дверях, оскільки старий замок був пошкоджений, після чого позивач до неї не звертався з проханням передати йому ключ. Вважає також, що відсутні підстави для виселення її за ст.116 ЖК, оскільки вона жодних перешкод у користуванні квартирою позивачу не чинить і до неї не застосовувалися заходи запобігання та громадського впливу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходиться до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких мотивів.
Районним судом установлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, який розірвано 15.01.2009 року, та мають сина ОСОБА_5, 2006 року народження.
АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі договору дарування посвідченого нотаріально 25.06.2002 року, що стверджується реєстраційним посвідченням на квартиру (а.с.9).
У квартирі зареєстрована і проживає ОСОБА_3, що вбачається з довідки КП ЖКГ Великомостівської міської ради № 961 від 24.11.2009 року (а.с.21).
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов»язання ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні його квартирою та про вселення ОСОБА_4 у квартиру, районний суд вірно виходив із встановленого факту неможливості доступу позивача до спірної квартири, що стверджується актом комісії від 09.11.2009 року, у зв”язку із заміною відповідачкою замка у вхідних дверях . При цьому суд прийшов до вірного висновку, що відповідно до ст.ст.319, 321 ЦК право власності є непорушним, а відтак ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.
Рішення суду в частині зобов”язання ОСОБА_3 не чинити позивачу перешкод у користуванні його квартирою та вселення ОСОБА_4 у квартиру відповідає матеріалам справи, доказам, нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в цій частині, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Судом задоволена позовна вимога про виселення ОСОБА_3 з АДРЕСА_1 і зняття її з реєстрації за вказаною адресою.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з положеннями ст.116 ч.1 Житлового Кодексу, на яку покликається позивач як на підставу позовних вимог, якщо наймач, член його сім”ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження фактів застосування до ОСОБА_3 заходів запобігання і громадського впливу. За таких обставин відсутні правові підстави для виселення відповідачки з квартири за ст.116 ч.1 Житлового Кодексу. Тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цієї вимоги.
Крім цього, з резолютивної частини рішення слід виключити зобов»язання ОСОБА_5 не чинити позивачу перешкод у користуванні його квартирою, оскільки як убачається з матеріалів справи ОСОБА_5, 2006 року народження є малолітнім, а отже не має цивільної дієздатності.
Керуючись ст.307 ч.1 п.2, ст.314 ч.2, ст.316, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21.12.2009 року в частині виселення ОСОБА_3 з незаконно займаного нею житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення і зобов»язання відділу Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області та Великомостівської міської ради зняти з реєстрації ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в цій частині позову.
З резолютивної частини рішення: «зобов»язати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_4 перешкод» виключити „Процик Назара Ярославовича”.
У решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: