Справа № 22-ц-516/11 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.
Категорія:43 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
25 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Бермеса І.В.
суддів: Шандри М.М., Гончарук Л.Я.
з участю секретаря Панчук І.С.
та з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 28 липня 2010 року у справі за позовом Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Управління охорони здоров”я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
встановив:
Позивач Комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги Управління охорони здоров”я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу за проживання в гуртожитку в розмірі 980, 06 грн. Позивач зазначив, що відповідачам надано АДРЕСА_1. За проживання в гуртожитку відповідачі вносили оплату не в повному об”ємі, у зв”язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 980,06 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 28.07.2010 року позов Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Управління охорони здоров”я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволено. Стягнуто з солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь позивача суму боргу за проживання в гуртожитку в розмірі 980,06 грн. та 301 грн. витрат по оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду оскаржили відповідачі.
В апеляційній скарзі просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважають зазначене рішення незаконним, оскільки протягом усього часу проживання у АДРЕСА_1 вони оплачували за житлово-комунальні послуги, а тому заборгованість відсутня.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі проживають у гуртожитку по АДРЕСА_1, який перебував на балансі Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги до серпня 2008 року.
Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що відповідачі оплачували за проживання в гуртожитку не в повному об”ємі, у зв”язку з чим станом на 01.03.2010 року утворилася заборгованість у розмірі 980,06 грн. При цьому суд виходив з даних довідки № 13 від 01.03.2010 року, в якій врахована заборгованість станом на 01.01.2004 року (а.с.18-19).
Проте такі висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.38 Постанови Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208 „Про затвердження Примірного положення про гуртожитки”, громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.
Як убачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, за період з 01.01.2004 року по 01.08.2008 року відповідачі вносили оплату за користування житлово-комунальними послугами, у зв”язку з чим за цей період заборгованість відсутня (а.с.18-19). Позивачем не надано розрахунку заборгованості відповідачів по оплаті за проживання у гуртожитку станом на 01.01.2004 року, а відтак колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено існування заборгованості станом на 01.01.2004 року. Письмові попередження відповідачів адміністрацією позивача про наявність боргу за проживання у гуртожитку не є належними доказами заборгованості.
З листа Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги № 529/089 від 10.03.2004 року вбачається, що сім”я ОСОБА_2 в переліку боржників по оплаті за проживання в гуртожитку відсутня (а.с.65), що спростовує наявність у відповідачів заборгованості за спірний період.
З наведених підстав рішення суду першої інстанції слід скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.316, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 28 липня 2010 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Управління охорони здоров”я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: