Справа № 2-а-1909/11
23 вересня 2011 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючий - суддя Соколова О. М. ,
при секретарі - Фатєєва Я. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить: визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва щодо застосування під час перерахунку їй пенсії у 2011 році показника середнього заробітку за 2007 рік - незаконними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва перерахувати їй пенсію за віком з 1 серпня 2011 року, відповідно до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2010 рік; стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі міста Києва заборгованість пенсійних виплат з моменту останнього перерахунку, судові виплати покласти на Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі міста Києва.
Обґрунтовуючи свої вимоги зазначила, що вона звернулась до відповідача із заявою з проханням провести їй перерахунок пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по стажу та заробітній платі. Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва своїм листом відмовило позивачу в такому перерахунку. Позивач вважає, що така відмова порушує її права та просить їх захистити в заявлений нею спосіб.
В судове засідання позивач не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, проте подала до суду заяву, про розгляд справи у її відсутність.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причин неявки представника суду не повідомив, заперечень на позов не подав.
За наведених обставин суд враховуючи положення ст. 35, ст. 128 КАС України, визнав за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявними у матеріалах справи доказами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після призначення позивачу пенсії за віком, остання продовжувала працювати.
У березні 2010 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.
Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва позивачу було зроблено перерахунок пенсії, але із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу по України за 2007 рік.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.
За змістом ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в новій редакції.
За даною редакцією, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення підпункту «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в їх первинній редакції.
Тобто, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Підпунктом 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року № 530 визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, яка визнана неконституційною.
Отже, починаючи з 28 травня 2008 року діють два нормативно-правові акти Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, які регулюють спірні правовідносини.
При цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України не відповідають умовам, викладеним в ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІV.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у первинній редакції.
Окрім зазначеного, суд звертає увагу на те, що відповідно до листа-відповіді Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва від 01 серпня 2011 року № 1412/П-6 (а.с. 12, 13), копію якого позивач подала разом з матеріалами адміністративного позову, перерахунок пенсії їй було проведено 1 березня 2010 року. При цьому як вбачається зі ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Таким чином звернення позивача до суду з вимогою зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва здійснити їй перерахунок пенсії в 2011 році є безпідставним, оскільки перерахунок пенсії в 2011 році відповідач їй взагалі не проводив за відсутністю на те правових підстав.
Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наведених обставин суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для здійснення позивачу перерахунку пенсії в 2011 році із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2010 рік, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 94, 97, 100, 183-2, 158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О. М. Соколов