Справа № 22-ц-852/11 Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.
Категорія - 27 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
14 лютого 2011 року м.Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого -Цяцяка Р.П.
суддів: Курій Н.М., Мікуш Ю.Р.
за секретаря: Панчука І.С.,
з участю ОСОБА_2, та його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 7 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(далі ВАТ КБ «Надра»), Відділення № 33 Філії ВАТ КБ «Надра»про стягнення пені, відшкодування моральної шкоди, судових витрат,
встановила:
У січні 2010 року позивач звернувся до суду та, уточнивши позовні вимоги, просив постановити рішення, яким стягнути з ВАТ КБ «Надра»пеню в розмірі 24,64 євро, моральну шкоду в розмірі 2000 грн., та витрати на ІТЗ , зазначаючи, що 29.03.10 р. кошти по депозиту йому були виплачені.
Оскаржуваним заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2010 року у позові ОСОБА_2 до ВАТ КБ «Надра»відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись із рішенням суду, просить його скасувати і постановити нове, яким позов задовольнити.
Апелянт посилається на те, що суд неправильно оцінив його докази та неправильно встановив обставини, які мають значення для справи.
В суді апеляційної інстанції апелянт та його представник підтримали доводи апеляційної скарги лише в частині оскарження рішення суду щодо відмови у відшкодуванні моральної шкоди, просили в цій частині рішення суду змінити та стягнути з відповідача 900 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи і доводи скарг, колегія судів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції слід змінити.
Судом встановлено, що 07.11.2008 року між позивачем та Відділенням № 33 Філії ВАТ КБ «Надра»було укладено договір № 685378 строкового банківського вкладу «Мій вибір»оформлений в рамках Пакету послуг Базовий № 594634, внаслідок укладення даного договору позивач розмістив у банку депозитний вклад на суму 309, 00 євро, строком на 12 місяців із сплатою 13,1 % річних.
Оскільки строк зазначеного вище договору № 685378 строкового банківського вкладу від 07.11.2008 року закінчився 07.11.2009 року, а саме - під час уведеного мораторію на задоволення вимог кредиторів, а після закінчення дії мораторію позивачу депозит у сумі 309 євро був повернутий, що не заперечувалось і самим позивачем у судовому засіданні, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 24,64 євро безпідставні і відмовив у їх задоволенні.
Відмовляючи у стягненні моральної шкоди, суд першої інстанції, виходячи з вимог ст. 23, ст. 1167 ЦК України, мотивував свою відмову відсутністю доказів, що підтверджують моральну шкоду.
Погоджуючись з висновком суду про відмову у відшкодуванні моральної шкоди, колегія суддів вважає, що з мотивувальної частини рішення слід виключити посилання суду щодо обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди з підстав непредставлення позивачем доказів на підтвердження такої шкоди, оскільки таке обґрунтування у даних спірних правовідносинах не має правового підґрунтя, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини та умовами укладеного між ними договору (а.с. 6-7) не передбачено відшкодування моральної шкоди, тому посилання суду на підстави для відшкодування моральної шкоди, наведені в ст. 1167 ЦК України є помилковим, оскільки в означеній статті встановлена позадоговірна відповідальність за завдану моральну шкоду і зазначені норми закону на спірні відносини не поширюються.
Посилання представника позивача в апеляційному суді, що до спірних правовідносин слід застосувати правила ст. 611 ЦК України не заслуговують на увагу та спростовуються наведеним вище.
Ураховуючи те, що обставини справи судом першої інстанції встановлені повно й правильно та у справі не вимагається додаткової перевірки доказів, а допущені судом помилки в застосуванні норм матеріального права не вплинули на правильність вирішення спору, а лише на обґрунтування прийнятого рішення, судове рішення в оскаржуваній частині підлягає зміні.
Керуючись ст. 303, п.3 ч.1 ст.307, п. 4 ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 7 жовтня 2010 року змінити, виключивши з його мотивувальної частини посилання суду щодо обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди з підстав не представлення позивачем доказів на підтвердження такої шкоди.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Львівської області Курій Н.М.