Справа № 22-ц-515/11 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова
Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.
24 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Богонюка М.Я.,
суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.
при секретарі - Барабаш О.В.,
за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
в травні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, з урахуванням змін і доповнень, про стягнення матеріальної та моральної шкоди у розмірі 30000 грн. та 40000 грн. відповідно.
Зазначив, що у зв'язку із невиконанням відповідачем вироку Шевченківського районного суду м. Львова від 28.07.2006 року в частині грошових стягнень - 18541 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 7000 грн. на відшкодування моральної шкоди -у нього виникли правові підстави для стягнення індексу інфляції, три проценти річних за невиконання грошових зобов'язань, упущеної вигоди, яку міг отримати внесенням коштів у банківську установу а також спричинена моральна шкода.
Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено.
Рішення оскаржив ОСОБА_4, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про направлення справи на новий розгляд.
Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_4 на підтримання доводів скарги, ОСОБА_2 і його представника на їх спростування, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги ОСОБА_5, а відтак про часткове скасування рішення суду першої інстанції.
Судом вірно встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 18.07.2006 року вирішено цивільний позов у кримінальному процесі і стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 18541 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 7000 грн. на відшкодування моральної шкоди. На час звернення позивача до суду із зазначеним позовом вирок в частині грошових стягнень повністю не виконаний.
Рішення суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди є вірним і відповідає чинному законодавству.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 22 ЦК України упущеною вигодою є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
ОСОБА_4 не довів суду першої інстанції і не надав таких доказів апеляційному суду про те, що він реально мав намір розмістити кошти у фінансових установах (зокрема, здійснював дії для цього, тощо), проте не зміг цього зробити саме у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань.
Отже, ці позовні вимоги не відповідають нормам матеріального права.
Відповідно до п. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності, а також ділової репутації.
Так як ОСОБА_4 не надав суду жодного доказу про заподіяння ОСОБА_2 моральної шкоди у значенні, передбаченому наведеною вище нормою, то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив йому в цій частині позову.
Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення індексу інфляції та три проценти річних суд зазначив, що спірні правовідносини не врегульовуються ст. 625 ЦК України, а також неможливістю виконати грошові зобов'язання з об'єктивних причин.
Проте такий висновок суду суперечить нормам матеріального права.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором чи законом.
Відповідно до частини 1 цієї статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Із матеріалів справи убачається, що зобов'язання сплатити ОСОБА_4 18541 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 7000 грн. на відшкодування моральної шкоди виникло у ОСОБА_2 з 29.07.2006 року, однак свої зобов'язання належним чином у повному обсязі не виконав, а лише частково повертав кошти позивачу в 2009 році: 15 січня -1450 грн., 26 січня -1000 грн., 27 лютого -1000 грн., 8 квітня - 1000 грн., 15 травня ( місяць, до якого включно стосувались позовні вимоги) -1000 грн.
За таких обставин правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 ґрунтуються на нормах ст. 625 ЦК України і тому колегія суддів приходить до висновку про задоволення цих позовних вимог.
Щодо розміру стягнень, то колегія суддів застосовує встановлений індекс інфляції у спірний період з 29.06.2006 року по 30 травня 2009 року і загальна сума стягнення цього виду становить:
- 2006 рік: липень, 3 дні (102 %) -22,24 грн; серпень (100%) - 0 грн., вересень (102%) -510,82 грн., жовтень (102,6%) -664,06 грн., листопада (101,8%) -459,74 грн., грудень (100,9%) -229,87 грн.
- 2007 рік: січень (100,5%) -127,71 грн., лютий (100,6%) -153,25 грн., березень (100,2 %) -51,09 грн., квітень (100 %) -0 грн.; травень (100,6 %) -153,25 грн., червень (102,2 %) -561,90 грн., липень (101,4 %) -357,57 грн., серпень (100,6 %) -153,25 грн., вересень (102,2 %) -561,9 грн., жовтень (102,9 %) - 740,69 грн., листопад (102,2 %) -561,9 грн., грудень (102,1 %) -536,63 грн.
- 2008 рік: січень (102,9 %) -740,69 грн., лютий (102,7 %) -689,6 грн., березень (103,8 %) -970,56 грн., квітень (103,1 %) -791,77 грн., травень (101,3 %) -332,03 грн., червень (100,8 %) -204,33 грн., липень (99,5 %) -(-)128 грн., серпень (99,9 %) -(-) 26 грн., вересень (101,1 %) -280,95 грн., жовтень (101,7 %) -434,2 грн., листопад (101,5 %) -383,12 грн., грудень (102,1 %) -536,36 грн.
- 2009 рік: січень (102,9 %) -з урахуванням сплачених 15 січня 1450 грн. та 26 січня 1000 грн. - 718,99 грн., лютий (101,5%) -з урахуванням сплачених 27 лютого 1000 грн. -705,64 грн., березень (101,4%) -323,27 грн., квітень (100,9 %) -194,15 грн., травень (100,5 %) - з урахуванням сплачених 14 травня 1000 грн. -107,5 грн., а всього -13783,01 грн.
Розмір трьох процентів річних становить: з 29 липня 2006 року - 325,39 грн., 2007 рік -766,23 грн., 2008 рік -766,23 грн., 2009 рік -(з урахуванням сплачених 15 та 26 січня 1450 грн. і 1000 грн. відповідно, 27 лютого -1000 грн., 8 квітня 1000 грн., 14 травня 1000 грн.) -246,82 грн., а всього 2127,44 грн.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п.3 ч. 1 ст. 309, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ви р і ш и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2010 року в частині відмови в позові ОСОБА_4 про стягнення індексу інфляції та три проценти річних скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.
Стягнути на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_2 індекс інфляції у розмірі13783,01 грн., три проценти річних у розмірі 2717,23 грн. за невиконання грошового зобов'язання.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді: