Справа № 22ц-34/11 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.
Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.
17 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Богонюка М.Я.,
суддів : Приколоти Т.І., Федоришина А.В.,
при секретарі - Качмар М.Я.,
за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фурліта»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Овра»на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 грудня 2009 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до П.П.«Фурліта»та ТзОВ «Овра», третя особа -управління комунальної власності Львівської міської ради про витребування нерухомого майна, усунення перешкод в його користуванні, -
оскаржуваним заочним рішенням позов задоволено, витребувано у ТзОВ «Овра»та у ПП «Фурліта»і зобов'язано відповідачів повернути ОСОБА_4 нерухоме майно -приміщення в будинку по АДРЕСА_1: з Товариства - позначені на поверховому плані індексами 1, 2 загальною площею 42,6 м2, з приватного підприємства -позначені на поверховому плані індексами 3, 4, 5, 7 загальною площею 60 м2.
Усунуто перешкоди в користуванні нерухомим майном шляхом виселення відповідачів із зайнятих приміщень.
Вирішено питання судових витрат.
Заочне рішення оскаржили П.П.«Фурліта»та ТзОВ «Овра», просять його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову, крім цього просять визнати недійсними договори купівлі-продажу спірних приміщень від 13.11.2007 року та 21.04.2008 року, а також недійсними свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Зазначають, що суд неправильно встановив фактичні обставини справи, так як не взяв до уваги, що при відчуженні власником спірних нежитлових приміщень вони як наймачі мали переважне право на їх придбання перед іншими покупцями. При цьому вважають, що суд не застосував до даних правовідносин ст. 764, 774, 795 ЦК України.
Посилаються апелянти і на те, що суд безпідставно відхиляв їх клопотання про відкладення розгляду справи чим перешкодив подати і обґрунтувати докази на підтвердження позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта на підтримання скарги, представника позивача на її заперечення, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу будівлі від 21.04.2008 року ОСОБА_4 є власником спірних нежитлових приміщень, позначені на плані літерою «Б-1», загальною площею 116, 2 м2 по вул. Жовківській, 14-А у м. Львові.
Із матеріалів справи убачається, що спірні приміщення без достатньої правової підстави займають ПП «Фурліта»та ТОВ «Овра», звільняти їх відмовляються.
Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.
Так як відповідачі без відповідної правової підстави заволоділи майном ОСОБА_4, то висновок суду першої інстанції про зобов'язання ПП «Фурліта» і ТОВ «Овра»усунути перешкоди у здійсненні позивачем права власності згідно наведених вище норм є правильним.
Як убачається із ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно матеріалів справи ухвалою судового засідання від 22 грудня 2009 року суд залишив позов ПП «Фурліта»та ТОВ «Овра»до фізичної особи -підприємця ОСОБА_5, ОСОБА_4, треті особи: на стороні позивача -Державного комунального транспортно-ремонтно-аварійного підприємства «Трап», управління комунальної власності Львівської міської ради про визнання переважного права купівлі приміщення, переведення прав та обов'язків покупця, визнання права власності на нежитлові приміщення без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Ухвала оскаржена не була, набрала законної сили і на час розгляду апеляційної скарги є чинною.
Крім цього, позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірних приміщень від 13.11.2007 року між управлінням комунального майна Львівської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, а також від 21.04.2008 року між ФОП - ОСОБА_5 і ОСОБА_4 в суді першої інстанції не заявлялись.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апелянт вийшов за межі доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції і тому у цій частині відхиляє їх як заявлені безпідставно.
Не підлягають задоволенню доводи апеляційної скарги про володіння і користування апелянтами спірним майном правомірно на підставі договорів суборенди від 27.03.2006 року між ПП «Фурліта», ТОВ «Овра»з ДКТРАП «Трап».
Так, на час укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень 13.11.2007 року між управлінням комунального майна Львівської міської ради та ФОП - ОСОБА_5 договір оренди між УКМ Львівської міської ради та ДКТРАП «Трап»закінчився 21.02.2007 р. (а.с. 166) і відповідно до ч. 2 ст. 774 ЦК України договір суборенди припинив свою дію.
Висновок апелянта про продовження дії договору суборенди після закінчення дії договору оренди (унаслідок здійснення подальшої ними оплати за суборенду майна), не ґрунтується на законі. Дані кошти вони сплачували власникові за фактичне користування майном і не можуть свідчити про продовження договору суборенди.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і тому є законним, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність його висновків і тому рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 317 ЦПК України колегія суддів, -
апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фурліта»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Овра»відхилити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: