Справа № 2-а-1873/11
Категорія
21 вересня 2011 року cуддя Печерського районного суду Ісаєвська О. В. , розглянувши одноособово, у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що є «дитиною війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом, а саме щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Вказала, що відповідач порушив її законні права, позбавивши права отримувати щомісячну доплату до пенсії в належному розмірі. У зв'язку з чим, розмір невиплаченої відповідачем державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.08.2011 року становить загальну суму 8510 грн. 10 коп.
Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва направило свої письмові заперечення в яких проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва діяло в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, керуючись ч. 4 ст. 183-2 КАС України, вважаю достатніми підстави для прийняття рішення в скороченому провадженні без проведення судового засідання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва і отримує пенсію за віком, та є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що не заперечується відповідачем, а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
За змістом ст. 152 Конституції України врегульоване процедурне питання, у відповідності до якого, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із пріоритетності Законів над підзаконними актами, при вирішенні даного позову слід застосувати норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною третьою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, вимоги позивачки стосовно визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування доплати та виплатити недоплачену як дитині війни доплату до пенсії за період з 01.03.2011 року по 22.07.2011 року є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивачки щодо визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування доплати та виплати недоплачену як дитині війни доплати до пенсії за період після 22.07.2011 року з огляду на наступне.
Так, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік ” доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.07.2011 № 1091/11/13-11 під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”.
Крім того, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Слід звернути увагу, що пунктом 6 Постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» установлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні. Вказана постанова була опублікована в газеті «Урядовий кур'єр» N 133 від 23.07.2011 року, та з моменту її опублікування набрала законної сили.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеними Законом України «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік» фактично змінено положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який діяв у часі раніше, та який діє на час виникнення спірних відносин, застосуванню у даному випадку підлягають положення статей Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік.
В той же час, не підлягає задоволенню вимога позивачки про стягнення суми невиплаченої державної соціальної допомоги, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 8510,10 грн. оскільки проведення перерахунку пенсії та визначення її розміру є компетенцією Пенсійного фонду України, у даному випадку, Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва, а суд не може собою підміняти компетентний орган який уповноважений здійснити такий перерахунок.
Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Частиною 1 вказаної статті зазначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», п. 7 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», п. 6 Постанови КМ України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» статтями 92, 6, 9, 11, 69-71, 94, 97, 99, 100, 128, 183-2 КАС України, ст. 19 Конституції України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як дитині війни у вигляді надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.03.2011 року по 22.07.2011 року - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 як дитині війни державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період починаючи з 01.03.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 (одну) гривню 70 копійок у відшкодування судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2, абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва зобов'язаний постанову суду виконати негайно у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови
Суддя О. В. Ісаєвська