Справа № 10-110/2011 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.
Постанова щодо запобіжного Доповідач: Яременко О. Д.
заходу -взяття під варту.
02 березня 2011 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого Яременка О.Д.,
суддів Данка В.В., Макарова Ю.М.,
з участю прокурора Козачук К.О., слідчого Кечура О.П,
обвинуваченого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора Козачук К.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 23 лютого 2011 року,
Цією постановою судді відмовлено у поданні слідчого СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області Кечура О.П. про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.3; 185 ч.3 КК України,
ОСОБА_1,
який народився ІНФОРМАЦІЯ_1
в м. Львові, українцю, громадянину України, з
середньою освітою, студенту Європейського університету,
раніше не судимому, проживаючому в АДРЕСА_1
В мотивах постанови зазначено, що обвинувачений раніше не судимий, є особою молодого віку, має постійне місце проживання, навчається у Європейському університеті на 4 курсі денної форми навчання, і не наведено достатніх підстав вважати, що він, перебуваючи на волі, буде продовжувати злочинну діяльність, ухилятися від слідства й суду, перешкоджати встановленню істини по справі, оскільки з'являється на всі виклики слідчого, не намагається заплутати органи досудового слідства і з часу порушення кримінальної справи дає послідовні та незмінні показання, які на даний час вимагають додаткової перевірки і не спростовуються незаперечними об'єктивними доказами.
На постанову судді подано апеляцію прокурором. В апеляції прокурор посилається на те, що судом при розгляді подання не враховано суспільну небезпеку вчиненого, те, що обвинувачений вчинив три епізоди злочинної діяльності, добровільно не зізнавався у скоєному, явку з повинною написав лише після його викриття у злочині та затриманні а тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може ухилятися від слідства і суду та від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі та продовжувати злочинну діяльність.
Враховуючи викладене, просить постанову судді скасувати, а подання направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суду.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора на підтримання поданої апеляції та пояснення слідчого, виступи обвинуваченого та його захисника, які просили залишити постанову судді без зміни, розглянувши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Відповідно до кримінально-процесуального закону взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші ( менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК України і його належної поведінки.
Взяття під варту застосовується лише у випадку коли особа обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі і коли є достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилитися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.
При вирішенні питання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу, крім зазначеного вище, повинні враховуватись тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Відповідно до постанови слідчого від 05 лютого 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 28.01.2011 року близько 01.00. год. шляхом пошкодження навісного замка проник у підвальне приміщення на АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майна на загальну суму 300 гривень.
Крім цього, 02.02.2011 року близько 01.00 год. ОСОБА_1 шляхом пошкодження навісного замка вхідних дверей проник у підвальне приміщення будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрав майна на загальну суму 700 гривень.
Крім цього, 04.02.2011 року близько 04.00. год. шляхом пошкодження навісного замка проник у підвальне приміщення будинку АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майна на загальну суму 500 гривень.
Як видно із подання слідчого СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області Кечура О.П. про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді взяття під варту підставою для цього явилось те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, будучи на волі може ухилятися від слідства та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини по справі.
Однак ніяких даних про те, що ОСОБА_1 може ухилятися від слідства та суду чи має намір перешкоджати встановленню істини по справі в поданні не наведено. Не встановлено було таких даних і при розгляді подання в суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали кримінальної справи колегія суддів приходить до висновку, що в справі відсутні достатні дані вважати, що ОСОБА_1 може ухилитися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.
Разом з тим, з врахуванням наведених в постанові судді від 23 лютого 2011 року даних про особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, навчається у Європейському університеті на 4 курсі денної форми навчання, інших обставин, що його характеризують і які зазначенні у постанові судді, колегія суддів вважає, що суддею мотивовано прийнято рішення про відмову в задоволенні подання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді взяття під варту.Слідчим обвинуваченому обрано запобіжний захід -підписка про невиїзд. Цей запобіжний захід зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК України і його належну поведінку.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів відмовляє прокурору в задоволенні його апеляції.
Керуючись ст.ст.148,150,165, 366, 382 КПК України, колегія суддів
ухвалила :
Апеляцію прокурора залишити без задоволення а постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 23 лютого 2011 року про відмову в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_1 -залишити без зміни.
Головуючий :
Судді :