Справа № 11-120/11 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Категорія - ч.1 ст.122 КК України Доповідач : Тенюх В. П.
01 березня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі :
Головуючого: Тенюха В.П.
суддів: Танечника І.І., Валько Н.М.
з участю прокурора: Малиш Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 грудня 2010 року,
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимий.
засуджений: за ч.1 ст.122 КК України на 2 (два) роки обмеження волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнено засудженого від відбування покарання з випробуванням терміном на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та праці.
Колегія судів -
встановила:
за вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винним за те, що він, 8.11.2010р. приблизно о 23 год. 00 хв. у Львівській області Пустомитівському районні с.Оброшино, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, під час бійки з ОСОБА_3 умисно наніс останньому удари в обличчя та по тілу, спричинивши при цьому тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В своїй апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 покликається на те, що вирок суду є незаконним, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не взято до уваги показання свідка ОСОБА_4 Просить скасувати даний вирок, перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_2 із ст.122 на ст.128 КК України, і на підставі ст.46 КК України звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Заслухавши доповідача, адвоката в інтересах засудженого на підтримання апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.
В місцевому суді ОСОБА_2 пояснював, що 8.11.2010р. разом з друзями вживав спиртні напої, між ним та ОСОБА_5 виникла суперечка, ззаду до нього підійшов ОСОБА_3, який схопив його рукою за шию і витяг на вулицю. Обороняючись та з метою заспокоїти ОСОБА_3 засуджений наніс йому удар в ділянку нижньої щелепи, від якого потерпілий впав на землю.
Потерпілий ОСОБА_3 пояснював, що 8.11.2010р. разом з друзями вживав спиртні напої, між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 виник конфлікт, він намагався їх заспокоїти, а саме взяв ОСОБА_2 за руки та вивів в коридор, де останній наніс йому удар кулаком правої руки в ділянку нижньої щелепи. Після цього ОСОБА_2 повторно наніс йому удар кулаком правої руки в ділянку нижньої щелепи. Під час бійки на вулиці засуджений продовжував його побиття ногами по обличчю та тілу.
Крім цього, вина засудженого у вчиненому злочині стверджується показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, про те, що бійка відбулась між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де в останнього було розбите обличчя, протоколом ставки віч-на-віч від 26.03.2010р. між потерпілим та засудженим (а.с.29-30), висновком судово-медичної експертизи №646 від 24.03.2010р., про те, що ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості (а.с.43) та іншими доказами по справі.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, місцевий суд правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_2 за ч.1 ст. 122 КК України.
Доводи апеляції проте, що засуджений вчинив необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження передбачене ст.128 КК України, а не умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження передбачене ст.122 КК України, спростовуються наявністю у нього умислу, а саме те, що засуджений завдавав потерпілому ОСОБА_3 удари кулаком в ділянку голови (нижньої щелепи), отже він усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.
Будь-яких істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства при розслідуванні та розгляді даної справи в районному суді, які б вплинули на правильність прийнятого судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів,
Вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 грудня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_2 залишити без змін, апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого -без задоволення.
В порядку ст.365 КПК України виключити із мотивувальної частини вироку посилання на те, що ОСОБА_2 не передбачав суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча міг і повинен був їх передбачити.
Головуючий:
Судді: