Справа № 2-а-3350/2011
іменем України
"15" травня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Рубан С.М
при секретарі Удод Р.О.
розглянувши в м. Києві в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача та просить суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо протизаконного застосування у 2011 році при перерахунку її пенсії за ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»показника середньої заробітної плати за 2007 календарний рік та просить зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком у відповідності до вимог частин 1, 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 вищезазначеного Закону України - із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік (1982,63, 43 грн.), починаючи з 01.01.2011 року. Зазначив, що дізнався про те, що відповідач невірно робить розрахунок його пенсії з листа відповідача, тому раніше до суду за захистом порушених прав не звертався.
Позовні вимоги, по суті, мотивовані тим, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва.
Перебуваючи на пенсії, він продовжував працювати. Відпрацювавши передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» термін, він в квітні 2011 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва з заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»по стажу та заробітній платі. Відповідачем було здійснено розрахунок з урахуванням її індивідуального коефіцієнту заробітної плати, страхового стажу та середньої заробітної плати за 2007 рік -1197, 91 грн. замість показника за 2010 рік. В результаті перерахунку його пенсія виявляється суттєво меншою за розміром, ніж це передбачено Законом, а причиною цього стало те, що фахівці зазначеного УПФУ вчинили всупереч чинній редакції ст. 40 та ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме - без визначених Законом України підстав застосували при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати за 2007 рік (1197,91 грн.), що і спричинило значне зниження розрахункового розміру пенсії. У відповідь на її вимоги здійснити вірно перерахунок, представники відповідача пояснив такі свої дії посиланням на Закони України, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, безпідставно зазначивши необхідність законодавчого врегулювання питання застосування показника середньої заробітної плати за 2010 рік у 2011 році.
Позивач в судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належно.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надав до суду письмову заперечення на позов, в яких просив слухати справу за його відсутності, в позові відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступного висновку
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва.
Звернувшись у квітні 2011 року до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва з заявою щодо здійснення перерахунку, позивачу був здійснений перерахунок пенсії за ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 календарний рік, відповідно до постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530, - з 01.01. 2011 року, що не заперечується Відповідачем.
З листа УПФУ у Дніпровському районі м. Києва вбачається, що при здійсненні перерахунку пенсії органи Пенсійного фонду України враховують лист Мінпраці та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року, згідно якого норми статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»після прийняття рішення Конституційним Судом України 22.05.2008 року втратили чинність, а рішення про відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося. Тому, на даний час Відповідач вважає, що немає законодавчого врегулювання показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу при здійсненні перерахунку пенсій, а тому слід застосовувати показник середньої заробітної плати за 2007 рік.
Розпорядження про перерахунок та рішення про відмову в перерахунку пенсії позивач не оскаржив.
Необхідно зазначити, що правові наслідки для позивача створює розпорядження та рішення, а не дії, внаслідок чого має місце неправильно визначений предмет спору. Розпорядження та рішення у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб"єктом владних повноважень.
Перерахунок пенсії у зв"язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування № 1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати ( доходу ) з якої була обчислена пенсія, або періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107- 6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 -рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсії із заробітної плати за період за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої ( діючої ) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати ( доходу ), з якої була обчислена пенсія або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Тобто правила частини 1 статті 40 при перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата ( дохід).
Частина 1 статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата ( дохід ) за будь - які шістдесят календарних місяців страхового стажу підряд до першого липня 2000 року. незалежно від перерв та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до п. 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Таким законами є Закон України " Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788 -12 та Закон України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09 липня 2003 року.
З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності, закріпленими в статті 9 КАС України, приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року " Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік відсутні.
Останній із наведених показників застосовується виключено для призначення пенсій, застосування його для перерахунку є безпідставним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, рішенням Конституційного Суду України №1-28/2008 від 22.05.08 року, ст.ст. 40, 42 Закону України "Загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 8, 9, ч. 2 ст. 99, ч. 1 ст.100, 159-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд, -
В позові ОСОБА_1 -відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.