Справа № 2-а-3541/2011
іменем України
"15" червня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді - Рубан С.М.
при секретарі - Удод Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВОМДТПД Дніпровського ВДАІ в м. Києві Тягун Костянтина Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування якого посилається на те, що постановою відповідача від 29.03.2011 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 29.03.2011 року о 19:25 хв. на регульованому перехресті проспектів Броварський та Визволителів в м. Києві він керуючи автомобілем марки «Лексус», проїхав на забороняючий (червоний ) сигнал світлофора.
В позовній заяві вказує, що дійсно 29.03.2011 року на перехресті проспектів Броварський та Визволителів в м. Києві, він, керуючи належним йому автомобілем марки «Лексус», зупинився за забороняючий сигнал світлофора, а при вімкненні зеленого сигналу почав рух за автомобілем, який рухався по переду та здійснив поворот з Броварського проспекту та проспект Визволителів. Під час зеленого сигналу світлофора проїхав основну ділянку даного перехрестя та ще приблизно метрів п»ятнадцять проїхав на мигаючий зелений сигнал. Вважає, що даний відрізок дороги проїхав без порушення ПДР.
Незважаючи на це, відповідач зупинив його автомобіль, склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову, яку позивач вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки ПДР України не порушував, вчасно зупинився за забороняючий сигнал світлофора, завчасно включив лівий поворот, чим попередив інших учасників дорожнього руху про цей маневр та здійснив поворот з Броварського проспекту та проспект Визволителів з дотриманням ПДР України, а саме: почав рух на дозволяючий сигнал світлофора так само як і закінчив маневр на дозволяючий сигнал світлофора.
При цьому відповідач його доводи щодо відсутності а його діях складу адміністративного правопорушення до уваги не взяв.
Просить суд визнати незаконною та скасувати постанову від 29.03.2011 року ААІ № 003966 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, винесену інспектором ВОМДТПД Дніпровського ВДАІ в м. Києві Тягун Костянтином Миколайовичем.
Позивач в судове засідання не з»явився, надав до суду заяву, в якій просить суд слухати справу за його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце судового засідання повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до слідуючого висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 29 березня 2011 року відповідач склав протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого виніс постанову серії АА1 № 003966 від 29.03.2011 року, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450,00 грн. ( протокол про адміністративне правопорушення та постанову в справі про адміністративне правопорушення оглянуто в судовому засіданні, а.с. 4,5 ).
Вказаною постановою встановлено, що 29.03.2011 року о 19 год. 25 хв. на регульованому перехресті проспектів Броварський - Визволителів, керуючи автомобілем НОМЕР_1, проїхав на збороняючий червоний сигнал світлофора, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Постанову було винесено на підставі даних протоколу про адміністративне правопорушення від 29.03.2011 року, з якого вбачається, що позивач в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення»вказав : «Проїхав дане перехрестя на зелений сигнал світлофора, в кінці маневру світлофор переключився на мигаючий зелений. Не згоден з постановою інспектора ДАІ».
Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь -які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
З оглянутої в судовому засіданні оспорюваної постанови вбачається, що відповідач доказів, на яких ґрунтується його висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, в постанові не навів, мотивів відхилення його пояснень по суті правопорушення не зазначив, вимоги ст. 33 КУпАП не виконав.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
З огляду на викладене, суд вважає, що оспорювана постанова не відповідає вимогам Закону, є протиправною і підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, діючи в межах наданих адміністративному суду повноважень, проаналізувавши наведені позивачем доводи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 159, 162, 163, 171 - 2 КАС України, ст.ст. 251, 268, 280, 283, 284 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту", суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії АА1 № 003966 від 29.03.2011 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ВОМДТПД Дніпровського ВДАІ в м. Києві Тягун Костянтином Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя: