Рішення від 01.02.2011 по справі 22-ц-294/11

Справа № 22-ц-294/11 Головуючий у 1 інстанції: Борейко С.В.

Доповідач в 2-й інстанції: Гончарук Л. Я.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області

у складі : головуючого судді - Бермес І.В.

суддів -Шандра М.М.., Гончарук Л.Я.

при секретарі - Панчук І.С.

з участю - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 25 червня 2010р.

у справі з позовом ОСОБА_4 до ТзОВ «Львівські автобусні заводи» про стягнення заробітної плати, компенсації, індексації, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та моральної шкоди ,-

встановила :

Позивач звернувся з позов в суд просив з врахуванням уточнень постановити рішення яким стягнути з відповідача 35 088, 16 грн. заборгованої заробітної плати з квітня 2008р. по 18.09.2009р. , 8188,66 грн. компенсації , 1231, 76 грн. компенсації за невикористану відпустку, 6279,12грн. вихідну допомогу при припиненні трудового договору, середній заробіток за час затримки 56 635, 20 грн. належних до виплати сум при звільнені, 10 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 25 червня 2010р. позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ «Львівські автобусні заводи»на користь ОСОБА_4 5 990, 66 грн. заборгованості по заробітній платі. Стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір 59,91 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржив позивач просить рішення скасувати та постановити нове про задоволення позову. Мотивуючи тим, що відповідачем не доведено суму нарахованої заробітної плати, не надано табелів робочого часу, розрахунок відпусток, лікарняних відрядження. В пред'явленому суду звіті про виплату заробітної плати за 01.01.2008р. по

30 .09.2009р. від 10.03.2010р. і розрахунковий листок за вересень 2009р. де відсутні три робочі дні і 24 год робочого часу. Проставлено суми в графі виплачено які були виплачені в інший період. Відповідач неправдиво інформував суд про відбуття страйків.

Заслухавши суддю доповідача, заперечення представників відповідача, оцінивши представлені суду докази , колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позов районний суд виходив з того, що позивач ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем з квітня по вересень 2009р. відповідач допустив заборгованість по виплаті позивачу заробітної плати. Позивачу за квітень-вересень 2009р. підприємство заборгувало заробітну плату в розмірі 5990, 66 грн., вини відповідача у невиплаті заробітної плати немає оскільки працівники ТзОв «Львівські автобусні заводи»брали участь у несанкціонованих страйках. Позивачем не доведено факт нанесення моральної шкоди, тому суд відмовив в задоволенні позову в цій частині.

Згідно представленого суду розрахункового листка за вересень 2009р. позивачу було нараховано вихідну допомогу при звільненні 657,02 грн., компенсація за невикористану відпустку 1,160, 64 грн., відпускні 1368, 30 грн. (а.с 16).

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача нараховані але не виплачені вчасно зарплата, компенсація за невикористану відпустку виплачувались поетапно при надходженні коштів, решта були стягнуті судом при винесені рішення. Порядок нарахування та виплати проводились відповідно до діючих наказів, які не були скасовані. З врахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги щодо не нарахування позивачу вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку нічим не доведені.

Згідно колективного договору ТзОВ «Львівські автобусні заводи»за 2008-2009р. п. 6.1 розмір зарплати встановлюється за рішенням директора підприємства. 6.2 -застосовувати на підприємстві почасову і відрядну -преміальну форми заробітної плати та всі види її систем.

З представлених суду розрахункових листків встановлено, що заробітна плата виплачувалась позивачу несвоєчасно ,так в липні 2008р. борг підприємства на початок місяця складав 4 825, 94 грн а на кінець місяця 6 436, 94 грн., в подальшому борг підприємства на момент звільнення складав 5990,66 грн. (а.с 22)., зазначена сума стягнута рішенням суду.

Відповідно до наказу від 20.11.2008р № 154/1. відмінено доплату до зарплати відповідно до штатного розпису (а.с 59) Наказом № 156/1 від 25.11.2008р. змінено графік роботи підприємства. (а.с 60) Наказом від 27.03.2009р. № 31 - відмінено дію наказів про всі види преміювання, доплати, відмінено оплату праці в дні проведення несанкціонованих мітингів, зобов'язано головного бухгалтера провести перерахунок заробітної плати згідно Акту Головного контрольно-ревізійного управління України у Львівській області від 03.03.09 р.

Згідно рішення трудового арбітражу від 17 грудня 2008р. (а.с 88). По розгляду колективного трудового спору між найманими працівниками ТзОВ «Львівські автобусні заводи»та директором товариства визнано вимоги найманих працівників обґрунтованими, власників , директора підприємства зобов'язано забезпечити виплату заробітної плати згідно графіку, нарахування та виплату поточної заробітної плати починаючи з грудня 2008р. проводити відповідно до п.6.12 розділу УІ колективного договору та чинно законодавства. Відповідно до вимог закону провести виплату компенсації в зв'язку з порушенням строків виплати , в подальшому виплату компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати, проводити одночасно з виплатою заробітної плати.

Згідно з ЗУ» Про компенсацію громадянам втрати частини

доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»від 19.10.2000р. з подальшими змінами - компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати нарахованої працівникові, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більше як на один відсоток.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003р. № 1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення»п.1-1. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру:

оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду про відмову в стягненні компенсації та індексації вчасно невиплаченої заробітної плати і вважає, що позов в цій частині підлягає до задоволення і погоджується з розрахунком наданим відповідачем.

З представленого відповідачем розрахунку сума індексації заробітної плати складає 3607, 77 грн., компенсації 1885, 33 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем за період квітня 2008р. до часу звільнення з врахуванням часткової виплати заробітної плати за спірний період, що підтверджується звітом про виплату заробітної плати (а.с 15), підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати. Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки. Зазначені в ст.116 цього кодексу за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа , організація повинні виплатити працівнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Під час визначення розміру відшкодування враховується розмір спірної суми, істотності цієї частки порівняно з середнім заробітком працівника та інших обставин справи ( п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»від 24 грудня 1999р. № 13).Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що з відповідача в користь позивача слід стягнути -5000 грн. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди в зв'язку з недоведеністю, доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновку суду.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги щодо скасування рішення суду про відмову в задоволенні позову в частині стягнення індексації та компенсації вчасно невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати з постановленням нового рішення про часткове задоволення цих вимог, в решті суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норма матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Керуючись ст.ст. 303,п.2 ч.1 ст.307 , 309 , 314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 25 червня 2010р. в частині відмови в задоволенні позову про стягнення індексації та компенсації заробітної плати, середнього заробітку за час затримки скасувати та постановити нове про часткове задоволення позову.

Стягнути з ТзОВ «Львівські автобусні заводи» в користь ОСОБА_4 3 607 грн. 77 коп . індексації заробітної плати, 1885 грн. 33 коп компенсації, 5 000 грн. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання рішення законної сили.

Головуючий:

Судді :

Попередній документ
18565266
Наступний документ
18565268
Інформація про рішення:
№ рішення: 18565267
№ справи: 22-ц-294/11
Дата рішення: 01.02.2011
Дата публікації: 17.10.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати