Ухвала від 01.02.2011 по справі 22ц-29/11

Справа № 22ц-29/11 Головуючий у 1 інстанції: Бонецький Л.Й.

Доповідач в 2-й інстанції: Гончарук Л. Я.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області

у складі : головуючого судді -Бермес І.В.

суддів -Шандра М.М., Гончарук Л.Я.

при секретарі -Панчук І.С.

з участю -ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 30 листопада 2009р.

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3. 3 осіб : органу опіки та піклування Старосамбірської райдержадміністрації, служби у справах дітей Рожнятинської РДА Івано-Франківської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, визначення місця проживання дітей, відібрання та повернення дітей та стягнення моральної шкоди, -

встановила :

Позивач звернувся з позовом в суд просив постановити рішення яким позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. та ОСОБА_7., ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнути по 250 грн аліментів на кожну дитину щомісячно, відібрати дітей у відповідачки та визначити місце проживання дітей в позивача м.Рожнятів, Івано-Франківська обл., стягнути 3000 грн. моральної шкоди. Мотивуючи тим, що відповідачка без його згоди забрала дітей і вивезла до себе в АДРЕСА_2. До того часу, вони проживали однією сім'єю з 12.02.1994р. до 03.10.1997р., відповідач з метою збагачення 02 січня 2004р. покинула дітей , залишивши на своїх перестарілих батьків і виїхала в Чеську республіку на заробітки, де перебуває у фактичному шлюбі з іншим. Коли діти були з ним відповідач матеріально допомагала йому, проте факт проживання відповідачки з іншим дає підстави на звернення з позовом про позбавлення її батьківських прав, відібрання дітей і визначення місця проживання у позивача. Його квартира яку він винаймає, складається з однієї кімнати, кухні, коридору ванни, вбиральні, на даний час він не працює, проте має намір працевлаштуватись.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від

30 листопада 2009р. в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду в інтересах позивача оскаржив представник ОСОБА_2. просить рішення суду скасувати і постановити нове про задоволення позову. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач без згоди позивача забрала дітей, до того часу вони проживали однією сім'єю з 12.02.1994р. до 03.10.1997р. а в 2004р. покинула дітей залишивши на своїх перестарілих батьків в АДРЕСА_2 і виїхала в Чеську Республіку. Діти з 2009р. проживали з ним, навчались в школі с.Дуба, Рожнятинського району , Ів.Франківської області, відповідачка та її батьки не заперечували і не вимагали повернення дітей. Діти письмово підтвердили своє бажання проживати з батьком. Коли діти хворіли матір не цікавилась ними, матеріально не допомагала.

Висновок органу опіки та піклування не заперечив категорично проживання дітей з батьком.

Судом першої інстанції не витребувано від відповідача належні письмові докази щодо мотивів дій відповідача, не витребувано оригінал трудової книжки, доказів працевлаштування відповідачки , відомостей про її заробітну плату, доказів сплати аліментів на утримання дітей, докази піклування та виховання дітей відповідачкою. Не витребувано доказів наявності у відповідача нерухомого майна, відомостей про захворювання дітей.

Суд не дав оцінки факту, що позивач в 14 лютого 2008р. їхав до суду хотів побачитись з дітьми , відповідач йому відмовила і він потрапив в ДТП. Через постійну відсутність відповідачки в межах України дітям буде краще з позивачем.

Вислухавши доповідача, апелянта на підтримання апеляційної скарги , заперечення відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити

Відповідно до положень ст.11 та ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна з сторін зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які дослідженні в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що діти вільно вибирають своє місце проживання, відповідачка не чинила позивачу жодних перешкод в спілкуванні з дітьми, матеріально утримувала дітей , займалась їх вихованням , в 2009р. діти пішли жити до позивача тимчасово, в подальшому ,хоче щоб діти жили з нею в с.Головецько , так як, вона матеріально утримує дітей нема підстав для стягнення в користь позивача аліментів. Те, що відповідачка тимчасово перебуває на заробітках в Чеській республіці не є підставою для позбавлення її батьківських прав. При цьому, суд взяв до уваги висновок органу опіки та піклування Старосамбірської рай адміністрації, який визнав за недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, та відібрання їх від матері, та вважає за необхідне визначити місце проживання дітей з матір'ю ОСОБА_3 в АДРЕСА_2. районним судом також враховано висновок служби у справах дітей Рожнятинської РДА Івано-Франківської області якими було проведено обстеження матеріально - побутових умов проживання ОСОБА_4 і встановлено, що в житловому приміщенні не має достатніх умов для забезпечення повноцінного навчального процесу та відпочинку двох неповнолітніх дітей.

Заперечуючи апеляційну скаргу відповідачка пояснила що дітьми вона цікавиться, змушена була виїхати на заробітки так як, треба утримувати дітей, позивач тривалий час не працював, зловживав алкоголем і вона забезпечувала сім»ю. Гроші які вона заробляє за кордоном використовуються на утримання дітей, жодних перешкод в побаченнях з дітьми вона позивачу не чинить.

Згідно висновку органу опіки та піклування Старосамбірської райдержадміністрації, вважає за недоцільне відбирати дітей від матері, позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, мешканки АДРЕСА_2 відносно дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 Крім цього, вважає за доцільне визначити місце проживання дітей з матір'ю ОСОБА_3 в АДРЕСА_2.

Як зазначено в висновку служби у справах дітей Рожнятівської РДА, Івано-Франківської області в ході детального вивчення умов проживання позивача ОСОБА_4, жителя АДРЕСА_3 встановлено, що він проживає в орендованій однокімнатній квартирі, загальною площею 27,7 кв.м, житловою площею 12 кв.м. На момент обстеження в квартирі було не прибрано, в кімнаті 2 ліжка. Належних умов для забезпечення повноцінного навчального процесу та відпочинку для двох неповнолітніх дітей немає. Щодо його особи, то він офіційно не працює, стабільного заробітку не має, зі слів підробляє як тимчасовий робітник. З усних пояснень мешканців с.Дуба встановлено, що ОСОБА_4 зловживає алкогольними напоями

Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є, якщо мати , батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь яких видів експлуатації дитини, засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка постійно цікавиться дітьми, спілкується з ними, утримує їх, представила суду квитанції щодо переводів коштів для забезпеченні харчування дітей, ,виїхала на заробітки в пошуках роботи, періодично приїжджає до дітей, забезпечує їх одягом , що було визнано позивачем.

Пленум Верховного Суду України в п.15,16 Постанови від 30 березня 2007р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»роз'яснив , що позбавлення батьківських прав ( тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше) що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім задом впливу на осіб. Які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід віршувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи. Зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з підстав передбачених ст.164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини і навчання, підготовку до самостійного життя. зокрема : не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання. Не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення. Не дають дитині доступу до культурних інших духовних цінностей, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти, зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини, лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками. Доказів ухилення відповідачки від виконання батьківських обов'язків судом здобуто не було.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову суд вірно виходив з того, відповідач цікавиться своїми дітьми, з метою належного матеріального утримання виїхала на заробітки, несе витрати по утриманню дітей, доказів ухилення нею від виконання своїх батьківських обов'язків судом не здобуто, надає дітям грошову допомогу на їх утримання, купляє речі, крім цього, не заперечує щодо участі позивача у вихованні дітей, не чинить перешкоди у проживанні дітей у позивача.

Керуючись ст.ст. 303 ,304, п.1 ч.1 ст.307 ,ч.1 ст.308, ч.1п.1 ст314, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від

30 листопада 2009р.- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді :

Попередній документ
18565258
Наступний документ
18565260
Інформація про рішення:
№ рішення: 18565259
№ справи: 22ц-29/11
Дата рішення: 01.02.2011
Дата публікації: 15.01.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи, що виникають із сімейних правовідносин