Справа № 22-ц-86/11 Головуючий у 1 інстанції: Марчук В.І.
Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
08 лютого 2011 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.,
суддів: Шандра М.М., Гончарук Л.Я.,
при секретарі: Балюк О.С.,
з участю ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 28 грудня 2009 року у справі за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про невиконання умов кредитного договору та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_6, ОСОБА_3, про визнання недійсним договору поруки, -
Оскаржуваним рішенням позов ВАТ «Державний ощадний банк України» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_3 14 231,33 грн. заборгованості за кредитним договором, а в зустрічному позові ОСОБА_5 про визнання недійсним договору поруки - відмовлено.
Дане рішення оскаржила ОСОБА_5
В апеляційній скарзі покликається на те, що з рішенням суду незгідна з мотивів неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Крім цього, зазначає те, що будь-якої згоди письмової чи усної вона, як дружина не давала згоди при оформленні договору поруки. Просить рішення суду скасувати та задовольнити її позов і відмовити в задоволенні первісного позову.
Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_3, заперечення ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні встановлено, що ВАТ «Державний ощадний банк України»покликався на те, що 05 серпня 2008 р. між відповідачем ОСОБА_6 та філією -Трускавецьке ВОБ № 8358 укладено кредитний договір № 1263, згідно умов якого позивачем надано кредит відповідачу в сумі 18000,00 ( вісімнадцять тисяч грн. 00 коп.) терміном на 24 місяці під 28 % річних готівкою для споживчих потреб.
Однак взятих на себе зобов'язань по кредитному договору № 1263 від 05.08.2008р боржник не виконував, в результаті чого виникла заборгованість боржника перед банком, і станом становить 14231,33грн.
5 серпня 2008 р., як забезпечення виконання зобов'язань був укладений договір поруки між позивачем та ОСОБА_3 №1263/1.
Відповідно до даного договору Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором № 1263 від 05.08.2008р.
Просив розірвати договір з боржником та стягнути 14231,33грн.
30.11.2009 року ОСОБА_5 подала зустрічний позов до ВАТ «Державний ощадний банк України», вказуючи, що статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Положення статті 65 СК України передбачають, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя за взаємною згодою. Дружина, має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди. Для укладення одним із подружжя договорів, стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Будь-якої згоди письмової чи усної вона, як дружина не давала при оформленні договору поруки. Сума, яка перевищує чотирнадцять тисяч гривень, для нашої сімї є великою цінністю, атому згода другого з подружжя є обов'язковою. Тому просила визнати недійсним договір поруки.
Встановлено, що 05 серпня 2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 1263, згідно умов якого позивачем надано кредит відповідачу в сумі 18000,00 ( вісімнадцять тисяч грн. 00 коп.) терміном на 24 місяці під 28 % річних готівкою для споживчих потреб.
Однак взятих на себе зобов'язань по кредитному договору № 1263 від 05.08.2008р боржник не виконував, в результаті чого виникла заборгованість боржника перед банком, і станом на 23.07.2009р.становить 14076,45грн.
ОСОБА_3 відповідно до договору №1263/1, як поручитель зобов'язувався перед кредитором відповідати солідарно з боржником.
При таких обставинах суд прийшов до вірно висновку, що первісний позов слід задовольнити.
Відмовляючи в задоволенні зустрічних вимог, суд вірно вказав, що вони є безпідставні.
Положення ст.65 СК згідно з якою згода подружжя вимагається в разі розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, а порука за спірним договором є способом забезпечення виконання грошового зобов'язання, а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю. Договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за цим договором.
Зобов”язання за договором поруки ОСОБА_3 не вважаються боргами сім'ї, та повернення коштів за цим договором не породжує для позивачки жодних зобов'язань, а тому не заслуговують на увагу покликання апелянта на те, що вона, як дружина не давала згоди при оформленні договору поруки.
Таким чином суд, задовольняючи позовні вимоги, вірно виходив з того, що договір слід розірвати.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Рішення відповідає вимогам процесуального та матеріального права, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому її слід відхилити.
Керуючись ч.1 п.1 ст.307, 308, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 28 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: