Справа № 22-ц-1234/11 Головуючий у 1 інстанції: Городецька
Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.
01 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Львівської області в складі:
Головуючого: Бермеса І.В.
суддів:Шандри М.М., Гончарук Л.Я.,
при секретарі: Панчук І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 8 листопада 2010 року по справі заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування судового наказу у справі за заявою Львівського комунального підприємства «Снопківське» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу з квартирної плати,-
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 29 вересня 2010 року заяву ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування судового наказу залишено без руху для усунення недоліків.
8 листопада 2010 року суд першої інстанції виніс ухвалу про визнання заяви неподаною та повернення її заявникам з усіма її додатками.
Дану ухвалу оскаржили ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, шляхом подання апеляційної скарги.
Просять ухвалу від 8 листопада 2010 року 2010 року про повернення заяви скасувати та справу направити до суду для розгляду по суті.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч.6 ст.105 Цивільного процесуального кодексу України до неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу застосовуються норми статті 121 цього Кодексу.
Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.20009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.
Встановлено, що ухвалою суду від 29 вересня 2010 року залишено заяву без руху для усунення недоліків.
При цьому в ухвалі зазначено, що в заяві не вказано якими доказами боржник обґрунтовує свої заперечення.
8 листопада 2010 року суддя виніс ухвалу про визнання заяви неподаною, вказавши, що станом на 08 листопада 2010 року боржники не вчинили жодних дій на виконання вимог згаданої ухвали судді, а саме: не подали доказів, якими обґрунтовують свої заперечення проти вимог стягувача.
Однак увагою суду залишилась та обставина, що 5.1.2010 року ними було надіслано суду лист з додатками на виконання вимог ухвали від 29 вересня 2010 року (а.с.25-33).
При цьому боржники вказали на докази, якими вони обґрунтовують свої заперечення.
Стаття 10 ЦПК України, закріпивши принцип змагальності сторін, гарантує сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні процесуальні можливості з метою захисту їх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів, в тому числі й щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до цієї норми кожна сторона та інша особа, яка бере участь у справі, повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а у випадку неможливості стороною подати докази з поважних причин, суд має сприяти особі в їх витребуванні, тим самим суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи (ч. 1 ст. 137 ЦПК України).
Однак суддя, в порушення зазначених вимог процесуального законодавства, прийшов до висновку, що боржники не подали доказів, якими обґрунтовують свої заперечення проти вимог стягувача, порушивши при цьому принцип рівних можливостей сторін у процесі, гарантований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної 4 листопада 1950 року, ратифікованої 17 липня 1997 року, що набула чинності 11 вересня 1997 року та ст. 10 ЦПК України.
Отже суддя прийшов до передчасного висновку в ухвалі від 08 листопада 2010 року про визнання заяви неподаною та повернення її боржникам з усіма її додатками, а тому ухвала підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що внаслідок порушення процесуальних норм порушено порядок, встановлений для його вирішення, ухвала підлягає до скасування справу направити для продовження розгляду.
Керуючись п.4 ч.2 ст.307, п.3 ст.312, п.6 ч.1. ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія,-
апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 8 листопада 2010 року скасувати та справу направити в той же суд для продовження розгляду.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: