ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" серпня 2011 р. Справа № 2a-2273/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Кобринській Л.М.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Кудли О.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до відповідача: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції
про скасування податкового повідомлення-рішення №0000651720 від 04.07.11 року,-
Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №0000651720 від 04.07.2011 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі також -позивач) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ за березень 2011 року Долинською ОДПІ (надалі -відповідач) складено акт від 17.06.2011р. №756/171/2863909136, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0000651720 від 04.07.11 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14046,00 грн., з тих підстав, що оскільки придбаний позивачем транспортний засіб -напівпричіп-цистерна марки «MAISONNEUVE», 1986 року випуску, шасі № НОМЕР_3 зареєстрований за фізичною особою ОСОБА_3, а не за суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_3, останній позбавлений права відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання вищевказаного транспортного засобу. З вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується, вважає його прийнятим на основі неправомірних висновків відповідача, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в заявленому адміністративному позові, додатково пояснив, що відповідачем при перевірці не було взято до уваги той факт, що придбаний позивачем транспортний засіб безпосередньо використовується останнім в господарській діяльності, що підтверджується відповідними бухгалтерськими документами, які в свою чергу були предметом перевірки і щодо правовірності яких в перевіряючих зауважень не виникало. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечила, з підстав викладених в письмових запереченнях. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
04.02.2000 року Долинською районною державною адміністрацією ОСОБА_3 зареєстрований підприємцем, отримав свідоцтво про державну реєстрацію від 04.02.2000 року Серія В01№234386 (номер запису про включення відомостей про фізичну особу -підприємця до ЄДР 21080170000001468) та взятий на податковий облік в Долинській об'єднаній державній податковій інспекції.
В період, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.04.2005 року №65931458, виданого Долинською ОДПІ (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) позивач зареєстрований платником ПДВ.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_3 (і.н.2863909136) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ за березень 2011 року складено акт від 17.06.2011 року №756/171/2863909136, згідно з висновками якого встановлено порушення вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - ПКУ), внаслідок чого позивачу зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування на 14046,00грн. та відповідно зменшено залишок від'ємного значення (ряд.24), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 4287,00 грн., (а.с.9-21).
На підставі акту перевірки від 17.06.2011 року №756/171/2863909136 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1»від 04.07.2011 року №0000651720, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 14046,00грн. та застосовано штрафні фінансові санкції в розмірі 1,00 грн., ( а. с. 8).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи висновки відповідача при винесенні оскаржуваного рішення ґрунтувались виключно на тому, що реєстрація транспортного засобу, зокрема, вантажного автомобіля, здійснюється за фізичною особою, а не за фізичною особою-підприємцем, відтак фізична особа не має ніяких обмежень у частині використання свого особистого майна (у тому числі рухомого) як в особистих цілях, так і при проведенні своєї підприємницької діяльності. При цьому, законодавчо не визначено порядок розмежування (обліку) витрат при використанні рухомого майна для особистих потреб фізичної особи або при використанні такого рухомого майна при здійсненні саме підприємницької діяльності. Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що фізична особа -підприємець не має права на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у відповідності до статті 198 ПКУ за операціями, які пов'язані з придбанням вантажного автомобіля.
Суд не може погодитись з наведеними висновками контролюючого органу, виходячи із наступного.
В судовому засіданні встановлено, що основний вид діяльності позивача -діяльність автомобільного вантажного транспорту (КВЕД -60.24.0). Крім цього, позивачем 20.04.2007р., отримано ліцензію Серія АВ №310857, видану Головавтотрансінспекцією Міністерства транспорту та зв'язку України, строком до 20.04.2012 р., на право здійснення: надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі); внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів (а.с.23).
На підставі договору купівлі-продажу №1 від 08.02.2011 року та рахунку №119/08.02.11 позивачем придбано напівпричіп-цистерна марки «MAISONNEUVE», 1986 року випуску, шасі № НОМЕР_3 за ціною 110000,00 грн. (Сто десять тисяч гривень) в тому числі ПДВ 18333,33 грн., (а.с.21, 28, 29). Факт придбання позивачем вказаного транспортного засобу підтверджується податковою накладною від 14.02.2011р. №91, видатковою накладною від 01.04.2011 року №ЛНА-000001 та актом прийому-передачі від 01.04.2011 року (а.с. 25-27).
В подальшому, 12.04.2011 року даний транспортний засіб зареєстрований Калуським ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області на ОСОБА_3 та присвоєно державний реєстраційний номер -АТ2199ХХ (а.с.51).
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Судом встановлено, що протягом червня 2011 року напівпричіп-цистерна марки «MAISONNEUVE», 1986 року випуску, шасі № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2 використовувався позивачем при наданні транспортно-експедиційних послуг ТДВ «Перечинський лісохімкомбінат»при перевезенні смоли КФС-П(1). Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: рахунками-фактурами, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписками по особовим рахункам (а.с.48-50,52-70).
Відповідно до пункту 6 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. №1388, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції. Транспортні засоби, що належать фізичним особам - підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
За наведених підстав, суд не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності факту використання позивачем в господарській діяльності напівпричіпа-цистерни марки «MAISONNEUVE», які грунтуються виключно на обставині державної реєстрації транспортного засобу за фізичною особою - громадянином, оскільки, із системного аналізу вимог вищенаведеної Постанови КМУ №1388 від 07.09.1998 р., іншого порядку реєстрації транспортного засобу для суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб не передбачається.
Згідно із пунктом 198.2. статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Таким чином суд дійшов висновку, що наявність первинних дозвільних документів у вигляді ліцензії, зокрема на здійснення внутрішніх перевезення вантажів, податкової накладної про придбання транспортного засобу, свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, а також супровідних документів щодо використання позивачем напівпричіп - цистерни марки «MAISONNEUVE», реєстраційний номер НОМЕР_2, в своїй господарській діяльності свідчать про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 18333,33 грн., за придбаний ним напівпричіп-цистерну.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За наведених обстави та вказаних правових норм суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення винесено всупереч вимогам чинного законодавства без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
1. Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000651720 від 04.07.11 року форми "В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14046 (Чотирнадцять тисяч сорок шість гривень) 00 копійок.
2. Стягнути з Державного бюджету на користь фізичної - особи підприємця ОСОБА_3, сплачений ним судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.
Постанова складена в повному обсязі 22.08.2011 року.