ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" липня 2011 р. Справа № 2a-2004/11/0970
17год.10хв.
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Надвірнянського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до приватного заповідника «Горгани» про стягнення коштів у сумі 2365,48 грн.,-
17.06.2011 року Надвірнянський районний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся в суд з адміністративним позовом до природного заповідника «Горгани» про стягнення коштів у сумі 2365,48 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.04.2010 року громадянин ОСОБА_1 був зареєстрований у якості безробітного, оскільки був звільнений з посади директора природного заповідника «Горгани» відповідно до пункту 3 статті 40 Кодексу законів України про працю. Відповідно до вимог Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» йому призначено допомогу по безробіттю, яку він отримав за період з липня 2010 року по грудень 2010 року в сумі 2365,48 грн. На підставі рішення Навірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28.10.2010 року, яке в частині поновлення на роботі залишено без змін рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.03.2011 року, згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України гр. ОСОБА_1 поновлено на посаді директора ПЗ «Горгани», що є підставою у відповідності до ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»для утримання з роботодавця суми виплаченого забезпечення в розмірі 2365,48 грн., а саме з ПЗ «Горгани». Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Згідно із пункту 4 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.
Відповідно до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 року про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі, на позивача як суб'єкта владних повноважень покладався обов'язок надати суду належним чином засвідчені докази, а саме рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі за позовом Надвірнянського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до Міністерства екології та прапорних ресурсів України про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 2365,48 грн., яке направлено канцелярією Івано-Франківського окружного адміністративного суду 21.06.2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 01.07.2011 року від відповідача надійшло заперечення проти адміністративного позову, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову з наступних підстав, оскільки вважає, що відповідно до положень частини 4 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у разі поновлення безробітного на попередній роботі за рішенням суду здійснюється з роботодавця, яким для гр. ОСОБА_1 як директора ПЗ «Горгани»є Міністерство екології та природних ресурсів України. Тому звернення до ПЗ «Горгани» як до відповідача по даній адміністративній справи є безпідставним. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі - прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, судом встановлено, що позивач є належною стороною в даній адміністративній справі як суб'єкт владних повноважень в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а даний спір між сторонами справи, з підстав пункту 5 частини 2 статті 17 та частини 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, слід розглядати в порядку адміністративного судочинства окружним адміністративним судом.
Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України «Про зайнятість населення» (надалі - Закон).
Згідно із статтею 18 Закону встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» - фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.
Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України «Про зайнятість населення», цим Законом, іншими законами у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування та статутом Фонду, який затверджується правлінням Фонду.
Відповідно до статті 12 вказаного Закону Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.
Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, в тому числі, представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.
Враховуючи наведене, суд не погоджується з доводами відповідача, наведеному у письмовому запереченні щодо відсутності в позивача статусу суб'єкта владних повноважень.
Згідно із матеріалами справи, 15.04.2010 року гр. ОСОБА_1 на підставі заява та реєстрації в Надвірнянському центрі зайнятості у пошуку роботи, набув статус безробітного (а.с. 10), внаслідок чого йому було призначено допомогу по безробіттю, яку ним отримано в загальному розмірі 2365,48 грн. за період з липня по грудень 2010 року, що підтверджується довідкою про суми виплат такої допомоги (а.с. 25).
13.01.2011 року до позивача надійшов наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №1375-о, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 поновлено на посаді директора ПЗ «Горгани» з 27.03.2010 року на підставі рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28.10.2010 року (а.с.15, 16).
Судом встановлено, що 28.10.2010 року по справі за позовом гр. ОСОБА_1 до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, природного заповідника «Горгани», третя особа Державна служба заповідної справи про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу прийнято рішення, відповідно до якого, зокрема, ОСОБА_1 поновлено на посаді директора ПЗ «Горгани».
Внаслідок апеляційного перегляду вказаної цивільної справі, 24.03.2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області рішення першої інстанції щодо поновлення на роботі залишила без змін (а.с. 24).
Приписами частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримуються суми виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
На виконання вимог вищенаведеної статті 35 Закону, у зв'язку з поновлення на посаді ОСОБА_1 за рішенням суду, 14.01.2011 року позивачем видано наказ №5 про повернення коштів, зокрема допомоги по безробіттю загальною сумою 2365,48 грн. (а.с. 17). Повідомлення про повернення вказаних коштів позивачем направлено до Міністерства екології та природних ресурсів України, що підтверджується листом від 21.01.2011 року (а.с. 18).
Проте, Міністерство екології та природних ресурсів України відмовилось від відшкодування спірних коштів по безробіттю, які отримано ОСОБА_1, оскільки ПЗ «Горгани» є юридичною особою, яка діє як самостійний суб'єкт господарювання, в тому числі при здійсненні виплати заробітної плати та інших виплат, що пов'язані з правовідносинами у сфері праці, а тому повернення таких коштів вважає безпідставним.
16.02.2011 року позивач звернувся до ПЗ «Горгани» в особі ОСОБА_1, який діяв на посаді директора, про повернення допомоги по безробіттю в сумі 2365,48 грн., яку працівником даної юридичної особи отримано до прийняття рішення суду про його поновлення на посаді (а.с. 20). Однак, посилаючись на безпідставність такого звернення, ПЗ «Горгани» відмовилось від повернення спірних коштів в сумі 2365,48 грн. (а.с. 21).
21.04.2011 року за позовом Надвірнянського районного центру зайнятості до Міністерства екології та природних ресурсів України про стягнення виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 2365,48 грн. Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито скорочене провадження в адміністративній справі. Внаслідок судового розгляду справи, в задоволенні позову відмовлено з підстав звернення до неналежного відповідача (а.с. 23).
На виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 року, позивачем надано суду вищенаведену постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2011 року по справі за позовом Надвірнянського районного центру зайнятості до Міністерства екології та природних ресурсів України про стягнення виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 2365,48 грн. з відміткою про те, що вона 20.06.2011 року набрала законної сили.
Положеннями частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України пердбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо до якої встановлені ці обставини.
Відповідно до частини 2 статті 14 цього Кодексу постанова та ухвала в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковим до виконання на всій території України.
Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2010 року, природний заповідник «Горгани» є юридичною особою, яка має свій самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України, печатку з зображенням герба України і свого найменування, штампи та офіційну емблему, що реєструється в установленому порядку. Посада директора ПЗ «Горгани» є штатною посадою в даній установі. ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з даною юридичною особою, в якій здійснювався облік робочого часу, виплата йому заробітної плати теж здійснювалась даною установою. Таким чином, суд під час судового розгляду адміністративної справи за позовом Надвірнянського районного центру зайнятості до Міністерства екології та природних ресурсів України про стягнення виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 2365,48 грн. дійшов висновку про те, що роботодавцем по відношенню до ОСОБА_1 є природний заповідник «Горгани».
У зв'язку з тим, що вищенаведена постанова Окружного адміністративного суду міста Києва є такою, що набрала законної сили, суд вважає, що на виконання пункту 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суму не повернутої допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_1 в розмірі 2365,48 грн., слід стягнути з відповідача - природного заповідника «Горгани».
За наведених підстав суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.ст.86, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з природного заповідника «Горгани» (код №24679189) на користь Надвірнянського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виплачену допомогу по безробіттю в сумі 2365 (Дві тисячі триста шістдесят п'ять гривень) 48 коп.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарження не підлягає.
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.