Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
28 вересня 2011 р. № 2а- 9757/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Зоркіної Ю.В.
при секретарі судового засідання Русецькому І.В.
за участю:
представника позивача -Ламанової Т.В.
представника відповідача -Ніконової О.П., Павлуненко К.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" про зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
Позовні вимоги заявлені до Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз»про зобов'язання сплатити донараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість у результаті застосування звичайних цін у розмірі 552200 грн.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пославшись на те, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки відповідача з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2010 року - грудень 2010 року, якою виявлено порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” , а саме не визначення оподаткування операції з поставки товарів за звичайними цінами, внаслідок чого встановлено її заниження в сумі 552200 грн. Відповідач, на думку позивача, при визначенні податкового кредиту з операції поставки товарів мав застосувати звичайні ціни, чого він не зробив.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що при проведенні перевірки та подальшому зверненні до суду позивачем не дотримано методологічних та процедурних питань.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
01.04.2011 року фахівцями позивача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2010 року - грудень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 01.04.2011 року № 895/47-0/03359552, яким встановлено в тому числі порушення:
п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 552200 грн.;
пп.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 ВР «Про податок на додану вартість»в частині зайвого включення до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ «Вакко»послуг на загальну суму 66666,67 грн.;
ч.5 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст..228, ст..761 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Вакко»по договору № 24/1/1 від 25.01.2010 року.
Порушення встановлені зазначеним актом перевірки стали підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 19.04.2011 року № 0000160847, яким відповідачеві збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 618866,67 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 154716,67 грн. Із пояснень представників сторін встановлено, що означене податкове повідомлення рішення оскаржено в судовому порядку; справа розглядається Харківським окружним адміністративним судом та остаточне рішення у ній не ухвалено.
Вирішуючи вказаний адміністративний позов по суті суд зазначає наступне. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право податкового органу звертатися до суду з позовами щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін. Передумовою такого звернення відповідно до п.39.15 ст.39 ПК України є відкликання податкового повідомлення рішення, коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього рішення, або не сплачує відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що п. 39.15 ст. 39 ПК України відповідно до п. 1 розділу ХІХ ПК України “Перехідні положення” набирає чинності з 01 січня 2013 року, а п. 8 підрозділу “Інші перехідні положення” встановлює, що у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, який не містить жодних норм щодо відкликання податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що на момент звернення до суду з зазначеним адміністративним позовом, норми ПК України, які визначають право податкового органу на звернення до суду з позовами щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін не набули законної сили, тобто у податкового органу відсутнє право вимоги.
Крім того судовим розглядом встановлено та не заперечується представником позивача, що податкове повідомлення-рішення № 0000160847 від 19.04.11 року, яким відповідачеві збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 618866,67 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 154716,67 грн., включено загальну суму збільшеного грошового зобов'язання з ПДВ, яка включала суму грошового зобов'язання із застосуванням звичайних цін, а також суму грошового зобов'язання з ПДВ визначену податковим органом у зв'язку із встановленням порушення інших норм податкового законодавства з питань застосування податку на додану вартість.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 985, податкове повідомлення-рішення складається в двох примірниках за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами, пенею), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі здійснення розрахунку (перерахунку) збільшення (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін за результатами перевірки приймаються окремі податкові повідомлення-рішення на ці суми за формами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення або не сплачує відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
Тобто у разі здійснення розрахунку грошового зобов'язання суми податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін, податковим органом приймається окреме податкове повідомлення-рішення на вказані суми, в разі оскарження яких повідомлення-рішення вважається відкликаним, і виникає обов'язок керівника податкового органу звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань.
Як зазначено вище, позивачем окреме податкове повідомлення-рішення на суму грошового зобов'язання відповідача із ПДВ з застосуванням звичайних цін не приймалося, тому суд приходить до висновку, що податковим органом порушено встановлений порядок реалізації владних управлінських повноважень щодо визначення грошових зобов'язань відповідача з ПДВ із застосуванням звичайних цін.
Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити коригування показників податкової звітності податку на додану вартість в результаті застосування звичайних цін шляхом зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 552.200 грн.
Судові витрати підлягають розподілу в силу положень ст..94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 167,185 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові до Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" про зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 03.10.2011 року
Суддя Зоркіна Ю.В.