Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
26 вересня 2011 р. № 2-а- 3010/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
головуючого - судді - Заічко О.В.
за участю секретаря судового засідання - Басовій Н.М.
за участю представників сторін:
позивача - Волокіта О.Г.
відповідача - Лиманського А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕКАП"
до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова
про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕКАП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова, в якому просить суд: визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача № 0001432330/0 від 11.10.2010р. та № 0001432330/1 від 15.12.2010р. в частині визначення суми податкового зобов"язання з податку на прибуток - за основним платежем 61491,20 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 30745,60 грн.; № 0001442330/0 від 11.10.2010р. та № 0001442330/1 від 15.12.2010р. в частині визначення суми податкового зобов"язання з податку на додану вартість - за основним платежем 116 000,64 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 58000,32 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав наступне.
Так, він посилається на те, що ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Харкова не було додержано вимог діючого законодавства України при проведенні перевірки, не було дотримано вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Представник відповідача, ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Харкова у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що під час проведення перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Заслухавши представників сторін, дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що в період з 31.08.2010 р. по 27.09.2010 р., на підставі направлень від 31.08.2010 № 334 та від 14.09.2009 р. № 354, виданих ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова (Додаток №№ 2-3), Загрібельною Н.М. - головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб, Борезенцевим Д. О. - інспектором податкової служби II рангу, головним державним податковим ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова; Бова О. М. - головним державним податковим ревізором-інспектором І рангу відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності, згідно із ч. 1 ст. 11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плана - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «МЕКАП» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р., валютного законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої перевіряючими ДПІ було складено акт перевірки № 2452/23-30/25468299 від 30.09.2010 р.
Відповідачем за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки встановлено порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 72001,23 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року - в сумі 72001,23грн.; зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009р. всього у сумі 375003,2 грн.; пп. 7.2.3 п. 7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 132602 грн., у тому числі за листопад 2009 року - на 73083грн., за грудень 2009 р. у сумі 1918грн., за квітень 2010 року - на 41000 грн., за травень 2010 - на 16601 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу з 01.04.2009 по 30.06.2010р. встановлено його заниження всього у сумі 83005,0 грн., в тому числі за 2 квартал 2010 року - у сумі 83005,0 грн.
На підставі зазначеного акту відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:
- від 11.10.2010р. № 0001432330/0, згідно якого визначена сума податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток - за основним платежем 72 001,00 грн., за штрафними санкціями - 14 400,20 грн., всього 86 401,20 грн.;
- від 11.10.2010р. № 0001442330/0, згідно якого визначена сума податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість - за основним платежем 132 602,00 грн., за штрафними санкціями - 66301,00 грн., всього 198 903,00 грн..
Вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, за наслідком розгляду скарг податкові повідомлення - рішення залишені без змін, скарги позивача - без задоволення та направлено на адресу позивача податкові повідомлення - рішення від 15.12.2010 р. за № 0001432330/1, № 0001442330/1.
Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.
ТОВ «МЕКАП» у 2 квартолі 2010р. (травень) з рахунку 201 було списано сталь товщиною 1мм у кількості 13927 кг. за ціною 5,96 грн. на загальну суму 83005грн.(Кт 201 Дт 947), але зазначені матеріали у господарській діяльності підприємством не були використані (відповідно до витратних карт матеріалів, що були використані на виготовлення власної продукції), пояснення із зазначеного списання посадовими особами не надані. Оскільки ці матеріальні цінності не були використані у власній господарській діяльності, їх вартість повинна бути виключена із складу валових витрат платника податків шляхом відображення у графі 4 додатка К1/1 "Запаси, використані господарській діяльності" декларації з податку на прибуток підприємств, але підприємство не відобразило у додатку К1/1 гр.4 суму 83005грн. та не врахувало у рядку 04.1 декларації, чим порушило пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»; відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 Закону України „Про ПДВ" підприємство повинно було по зазначеній операції зменшити податковий кредит на суму ПДВ - 16601 грн.
Таким чином підприємством занижено валові доходи на загальну суму 83005 грн., в тому числі у 2 кварталі 2010 р. у сумі 83005грн., чим порушено п.5.9 ст.5 Закону України від 28.12.94р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищено податковий кредит на суму ПДВ-16601 грн., чим порушено пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".
Перевіркою повноти визначення валових витрат з 01.04.2009 по 30.06.2010 встановлено їх завищення всього у сумі 580003 грн., в тому числі за 4 квартал 2009р. у сумі 375003 грн. та за 2 квартал 2010р. у сумі 205000 грн.
За 2009 рік ТОВ "МЕКАП" задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування датком на прибуток у сумі 1298691,0 грн. (у 2010 році до складу валових витрат від'ємне значення не переносилось).
ТОВ «МЕКАП» до складу валових витрат віднесено вартість товарів, отриманих ПП «Юве Трейд» код 35999371 (м. Алчевськ) на суму 580003 грн., в тому числі у 4 кв. 2009 р. у сумі 375003 грн., у 2 кв. 2010р. у сумі 205000 грн.
В ході перевірки було встановлено, що ПП "Юве Трейд", код 35999371 знаходиться на обліку в Об'єднаній ДПІ м. Алчевська, юридична адреса підприємства: м. Алчевськ, проспект Металургів, 47; на момент перевірки підприємство мало стан 10.
Так, ТОВ «МЕКАП» було отримано від ПП «Юве Трейд» сталь товщиною 0,95 мм що договорів поставки: № 707 від 27.11.09 р. на загальну суму 450003,84 грн. (в т.ч. В -75000,64 грн.), видаткова накладна № 707 від 27.11.09 р. на суму 375003,2 грн. та 42 від 01.04.10р. на загальну суму 246000,0 грн. (в т.ч. ПДВ - 41000,0 грн.), видаткова накладна № 1059 від 21.04.10р. на суму 205000,0 грн. Умовами цих договорів передбачено, що доставка товару здійснюється транспортом постачальника, твердженням факту отримання товару покупцем є видаткова накладна начальника. Проте, будь-яких інших документів підтверджуючих транспортування товару від ПП «Юве трейд» (м. Алчевськ) на адресу ТОВ «МЕКАП» до перевірки не надавалась. Розрахунки за товар не проводились. Станом на 30.06.10р. по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по зазначеним операціям лічиться кредиторська заборгованість у сумі 696003,84 грн.
Також при відпрацюванні розбіжностей за результатами автоматизованого вставлення даних, задекларованих сум податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України згідно додатку 5 до податкової декларації по ПДВ "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлена розбіжність податкового кредиту ТОВ «МЕКАП» з податковими 5ов'язанями контрагента ПП «Юве Трейд» за листопад 2009р. на суму ПДВ -000,20грн. та за квітень 2010р. на суму ПДВ-41000 грн.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «МЕКАП» до складу податкового кредиту були включені суми ПДВ по податковим накладним, виписаним ПП «Юве Трейд»: у листопаді по ПН №707 від 27.11.2009 р. на загальну суму 375003,20 грн., ПДВ -000,64 грн.; у квітні 2010р. по ПН № 1059 від 21.04.2010 р. на загальну суму 205000, ІВ -41000,0 грн.
Датою виникнення податкових зобов'язань, як і датою збільшення валових доходів, припадає на той період протягом якого відбувається перша з подій: або дата відвантаження товарів (робіт, послуг), або дата зарахування коштів від покупця, валові ходи ПП «Юве Трейд» не були збільшені на суму 580003,20 грн. (ПДВ - 116000,64 грн.)
Відвантажених товарів на адресу ТОВ «МЕКАП», тобто ПП «Юветрейд згідно декларованих даних не підтверджує продаж сталі ТОВ «МЕКАП» на суму 580003,20 грн. (ПДВ - 116000,64 грн.), в т.ч. у 4 кв. 2009р. на суму 375003,0грн. та 2кв. 2010р. на суму 205000,0грн.
Враховуючі те, що продавцем ПП «Юве Трейд» не були задекларовані податкові зобов'язання по ПДВ які виникли в момент проведення господарських операцій, покупець ТОВ «МЕКАП» не мав права на формування податкового кредиту від даних операцій на загальну суму 116001 грн., в тому числі у листопаді на суму ПДВ - 4100грн.; у квітні 2010р. на суму ПДВ-41000 грн., чим порушено пп.7.2.3 п. 7.2, 1.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Таким чином, фактично правочин не був спрямований на настання правових наслідків, що суперечить положенням ст. 202 глави 16 ЦК України "правочин - є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків".
В результаті порушень ТОВ «Мекап» пп. 5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України від 8.12.94р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 встановлено його заниження на загальну суму 72001 грн., в тому числі за 2 кв. 2010р. - у умі 72001 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 р. на суму 375003 грн.
У зв'язку з завищенням податкового кредиту на загальну суму 116001 грн., в тому числі у листопаді на суму ПДВ -75001грн. та у квітні 2010р. на суму ПДВ-41000 грн., там порушено пп.7.2.3 п. 7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про ПДВ" ТОВ „МЕКАП" занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 132602 грн., в тому числі за листопад 2009р. у сумі 73083грн. (з урахуванням від'ємного значення у листопаді на суму 1918грн.), за грудень 2010 р. у сумі 1918 грн. (у грудні підприємство мало позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 7690 грн., залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду склав 1918 грн., до сплати було нараховано ПДВ 5772 грн.), за квітень 2010 року у сумі 41000 грн., за травень 2010 року у сумі 16601 грн.
Причиною виникнення спірних правовідносин стали висновки акту перевірки діяльності позивача щодо неправомірного декларування останнім сум податкового кредиту з податку на додану вартість та сум валових витрат по податку на прибуток підприємств взаємовідносинах з ПП "Юве Трейд".
Як вбачається з матеріалів справи декларації з податку на прибуток за 2009 рік, 1 кв. 2010р., 1 півріччя 2010р. та додаток К1/1 ПП «Юве Трейд»до ДШ не надавались. Значення в рядках 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" та 07 "Сума амортизаційних відрахувань" в декларації з податку на прибуток підприємств відсутні. Розрахунки транспортного збору за 2009 рік та збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2009 рік, 1 квартал 2010 року, 1 півріччя 2010 року ПП «Юве Трейд»до Алчевської ОДПІ не надавались. Згідно форми 1-ДФ за 4 кв. 2009 року чисельність працюючих у штаті становила 1 особа, за сумісництвом - 2 особи, за 1 та 2 кв. 2010 року - 2 особи, за сумісництвом - 2 особи.
З матеріалів справи вбачається, що в Алчевській ОДПІ відсутні відомості про наявність у ПП «Юве Трейд» власних або орендованих основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.
З огляду на вищезазначене, операції ПП «Юве Трейд»та контрагента-покупця не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.
Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено: неможливість фактичного здійснення ПП «Юве Трейд» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі -продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, порушення ч. 1 ст. 203, ч.і ст.207, ст. 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Юве Трейд» з постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. З, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями.
Тобто, податковим органом ставиться під сумнів реальність господарських операцій позивача з названим контрагентом, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують можливість виконання таких операцій контрагентом позивача.
Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх , імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Із матеріалів справи вбачається, що у позивача були в наявності податкові накладні, на підставі яких був сформований податковий кредит за період, що перевірявся.
Між тим, суд зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.
Суд зазначає, що позивачем не надано до перевірки копії будь-яких документів підтверджуючих транспортування товару від ПП «Юве трейд».
У відповідності до статей 3 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підставою для бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарський операцій (ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Здійснення поставки товару на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік
Виходячи з вказаного, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено реальності господарських операцій, за якими був сформований податковий кредит з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся податковим органом. Відповідно право на податковий кредит у такого платника не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов"язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.
Як встановлено приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Натомість доказів правомірності, законності та обґрунтованості позивачем своєї позиції суду не надано.
Згідно ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідна сторона дотримала вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її дії є правомірними.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що висновки позивача щодо порушення відповідачем при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень вимог чинного законодавства - не відповідають дійним обставинам справи та не можуть бути підставою для задоволення позову.
За таких обставин, виходячи з приписів ст. ст.19, 67 Конституції України та ч. 1 ст. 9, ч. 2 ст. 70 КАС України, суд приходить до висновку, що прийняті Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі міста Харкова спірні податкові повідомлення - рішення від № 0001432330/0 від 11.10.2010р., № 0001432330/1 від 15.12.2010р., та № 0001442330/0 від 11.10.2010р., № 0001442330/1 від 15.12.2010р. є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19. Конституції України, ст.ст. 9, 71, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕКАП" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова виготовлена в повному обсязі 30.09.2011 року.
Суддя Заічко О.В.