Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" вересня 2011 р. Справа № 5023/7049/11
вх. № 7049/11
Суддя господарського суду Погорелова О.В.
при секретарі судового засідання Стешенко О.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, за дорученням, першого відповідача - ОСОБА_2., за дорученням, другого відповідача - ОСОБА_3, за дорученням, 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АСС", м. Харків 3-я особа < Текст >
до Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." м. Харків (перший відповідача) та Харківської районної державної адміністрації, м. Харків (другий відповідач) 3-я особа < Текст >
про відшкодування шкоди та визнання недійсним договору, -
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідачів відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн. та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду від 02.09.2003 року, укладений між першим та другим відповідачами.
До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
26.08.2011 року до господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він уточнює свої позовні вимоги та просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду від 02.09.2003 року, укладений між АТ "У.П.Е.К." та Харківською районної державної адміністрацією, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4. за реєстровим номером 3616.
Надані уточнення прийняти судом ухвалою суду від 26.08.2011 року та розгляд справи продовжений з їх урахуванням.
27.09.2011 року до господарського суду від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вважає позов безпідставним та просить суд відмовити в його задоволенні.
Суд, дослідивши наданий відзив долучає його до матеріалів справи.
27.09.2011 року до господарського суду від другого відповідача надійшли заперечення на позов, в яких він просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, дослідивши надані заперечення, доручає їх до матеріалів справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримує позов в повному обсязі, з урахуванням наданих уточнень та просить суд його задовольнити.
Присутні в судовому засіданні представники першого та другого відповідачів проти задоволення позову заперечують.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
02 вересня 2003 року між Харківською районною державною адміністрацією та Акціонерним товариством “У.П.Е.К.”(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство “У.П.Е.К.”) було укладено Договір оренди земельної ділянки водного фонду (надалі - Договір). Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_4. за реєстровим номером 3616.
Згідно з договором, Харківська районна державна адміністрація передала АТ “У.П.Е.К.” в оренду земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться в м. Південне Харківського району Харківської області. Загальна площа переданої в оренду ділянки склала 7,0607, з яких пасовищ: 1,7407 га, господарських шляхів - 0,0031 га. лісонасаджень - 2,4443 га, боліт - 0,0540 га, під водою - 2,8192 га. Як вбачається з положень Договору, передана земельна ділянка знаходиться в межах м. Південного.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, обґрунтовуючи його тим, що ТОВ “Торговий дім “АСС” є володільцем (користувачем) об'єктів нерухомості, прилеглих до земельної ділянки, яка передана за спірним договором, а тому, на думку позивача, реалізація спірного Договору оренди земельної ділянки безпосереднім чином впливає на права та інтереси Позивача.
В судовому засіданні 27.09.2011 року представник позивача повідомив суд, що ним подані усі докази в обґрунтування позову та додаткових доказів позивач не має.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;
ч. 2 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
При цьому, в силу статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами.
Втім, позивач не довів за допомогою належних і допустимих доказів ні будь-яких своїх прав або охоронюваних законом інтересів, які б були порушені відповідачем і потребували судового захисту у обраний ним спосіб.
Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .
Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Враховуючи ту обставину, що предметом позову є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, однак а ні факт укладення договору оренди, а ні зміст вказаного договору не порушує безпосередньо права чи охоронювані законом інтереси позивача, суд дійшов висновку, що позовна заява є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
< Текст >
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя (підпис< Текст > Погорелова О.В.
Повний текст рішення складений та підписаний 29 вересня 2011 року