Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" вересня 2011 р. Справа № 5023/7166/11
вх. № 7166/11
Суддя господарського суду Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився 3-ї особи < Текст > відповідача - не з*явився 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом СПДФО ОСОБА_1, м. Харків 3-я особа < Текст >
до ФОП ОСОБА_2, м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення коштів в розмірі 5755,72 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( позивач) просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( відповідача) суму заборгованості в розмірі 5755,72 грн, судові витрати покласти на відповідача.
Сторони в судове засідання не з*явились, справа розглядаєтсмья згідно ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами у справі.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне, що 19.10.10 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг при організації перевезень вантажів автомобільним траспортом на митній території України та іноземних держав ( а.с.11-13). У відповідності до умов даного договору позивач зобов*язався доставити ввірений йому упоноваженою особою вантаж до пункту призначення та передати його особі уповноваженій на отримання товару у відповідності до умов даного договору та поданих Заявок, котрі є невід*ємною частиною даного договору., а відповідач - сплатити встановлену за перевезення плату. ( п.1.2.договору). У відповідності до п. 5.3. вартість перевезення вантажів, замовлених відповідачем вираховується сумою,яку пред*явив позивач. Вартість транспортування на шляху слідування на момент введення тарифів та ставок, не змінюється незалежно від їх зменшення чи збільшення. Прибутком (доходом) Виконавця є різниця між сумою отриманою від Клієнта (Замовника) і сумою оплаченою Перевізнику за виконання робіт / послуг. Розрахунок з Виконавцем за виконану роботу здійснюється на підставі отриманих від Виконавця: оригінала СМR, оригіналу рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт,ліцензія, свідоцтва про реєстрацію,квитанції про оплату прибуткового або єдиного податку завірені мокрою печаткою, а також договір експедиції або оренди при залучені автотранспорту інших перевізників.. ( п. 5.4 договору).,розрахунки здійснюються на підставі виставлених рахунків на суму та в строки,вказані в замовлені. ( п. 5.7 договору).Термін оплати за фактично виконану роботу складє 10 банківських дінв з моменту отримання від Виконавця документів ,що вказані в п. 5.3 договору,якщо інше не обумовлено в транспортному замовленні ( п.5.8 договору).
02.11.10 року між позивачем та відповідачем була узгоджена заявка до договору № 13/08/10/1 у відповідності до якої сторони погодили, маршрут перевезння із Іспанії до України, тип автомобіля - тент, договірну ціну - 1130 евро, адресу завантаження, адресу замитнення, ( а.с.10).
На виконання вимог умов договору та заявки, позивач надіслав на адресу відповідача: оригінал СМR № 0160375, копію експертної декларації, рахунок -фактуру № ФЛ-000190 від 17.11.2010 року, акт виконаних робіт,,рахунок фактуру № ФЛ-000190/1 від 17.11.10 року ( а.с.23).
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Суд встановив, що відповідач свій обов'язок не виконав, за перевезення не розрахувався .
Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, що сторони погодили вартість перевезення, проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства , за перевезення не розрахувався в зв'язку з чим у нього наявна заборгованість в розмірі 5198,88 грн.
Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем послуги, у розмірі 5198,88 грн. - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних, що становить в сумі 69,22 грн. та інфляційних в сумі 129,97 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв"язку з чим підлягають задоволенню.
Сторони погодили, що у випадку прострочення оплати вартості за надані послуги "Замовник" ( відповідач) сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період ,за який сплачується пеня за кожен день прострочення платежу.( п.6.7 договору).,яка становить 357,65 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об*єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, позовні вимоги є необгрунтованими та відмовляє в позові позивачу.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в позові, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, витрати за послуги адвоката та інші покладаються на позивача.
Керуючись ст. 526 ЦК України, ст.33, ч.1 ст.43, ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, 925, 926 ЦК України, ст. 32 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
< Текст >
Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,( код НОМЕР_1 АДРЕСА_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1( код НОМЕР_2, АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_3 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО НОМЕР_4) суму основного боргу 5198,88 грн., інфляційні втрати- 129,97 грн., 3 % річних- 69,22 грн., пеня- 357,65 грн., державне мито 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Лаврова Л.С.
рішення підписане 26.09.11 року.