Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" вересня 2011 р. Справа № 5023/6369/11
вх. № 6369/11
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № б/н від 18.07.2011 р.
3-ї особи < Текст > відповідача - не явився 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом ПП "Атекс", м. Харків 3-я особа < Текст >
до ТОВ "НАВС", м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення 38018,13 грн.
Приватне підприємство "Атекс" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВС" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь суми заборгованості в розмірі 29395,83 грн., суми інфляційного збільшення боргу в розмірі 6550,17 грн., 3% річних в розмірі 2072,13 грн.
Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 20.09.2011 р. за вх. № Д1680, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання його представник не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Представник позивача, через канцелярію господарського суду 12.09.2011 р. за вх. № 30373, надав додаткові письмові пояснення, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
07 жовтня 2008 року між ТОВ «НАВС» (надалі - покупець) та ПП «Атекс» (надалі - постачальник) було укладено договір поставки № 07/10-08, згідно умов якого постачальник зобов'язувався передавати у власність покупцеві товари, асортимент, кількість та ціна яких вказується у замовленні, а покупець зобов'язувався приймати та оплатити поставлені товари.
Пунктом 1.3. договору було передбачено, що загальна вартість договору визначається вартістю товару згідно з товаророзпорядчими документами та виставлених до сплати рахунків-фактур або специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 2.8. договору було передбачено, що постачальник встановлює покупцеві ліміт на відпуск продукції без передоплати на суму 50000,00 грн. на 60 календарних днів.
Відповідно до п.8.1. договору покупець сплачує поставлений товар після реалізації покупцем кожної одиниці товару третім особам, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника 5 та 20 числа кожного місяця.
Судом встановлено, що згідно рахунку-фактури № 56 від 16.10.2008 р. та накладної № 54 від 16.10.2008 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 37906,87 грн., а відповідач прийняв даний товар. Відповідно до рахунку-фактури № 57 від 21.10.2008 р. та накладної № 55 від 21.10.2008 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7686,73 грн., а відповідач прийняв даний товар. Згідно рахунку-фактури № 3 від 20.05.2009 р. та накладної № 3 від 20.05.2009 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 21613,82 грн., а відповідач прийняв даний товар.
Таким чином, загальна сума поставленого товару за договором складає 67207,42 грн.
Позивач згідно позову вказує, що відповідачем було сплачено кошти за поставлений та прийнятий товар в розмірі 32551,87 грн., що свідчить про неповне виконання відповідачем своїх обов'язків з оплати товару.
Крім того, 17.11.2010 р. відповідачем товар було частково повернуто позивачу на суму 5259,72 грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) № 0000002492 від 17.11.2010 р.
Таким чином, загальна сума заборгованості ТОВ «НАВС» перед ПП «Атекс» на 29395,83 грн. Окрім цього, наявність заборгованості в розмірі 29395,83 грн. підтверджується й самим відповідачем, про що свідчать лист ТОВ «НАВС» від 20.12.2010 р. вих. № 20/02 та Гарантійний лист ТОВ «НАВС» від 30.05.2011 р. вих. № 30/05 згідно з яким відповідач зобов'язувався сплатити заборгованість щотижневими виплатами до 01.08.2011 р.
При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу суми у розмірі 29395,83 грн. за отримані товари.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача у розмірі 29395,83 грн. перед позивачем за договором, господарський суд приходить до висновку, що сума у розмірі 29395,83 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунки позивача інфляційних та 3% річних, господарський суд приходить до висновку, що сума інфляційних у розмірі 6550,17 грн. та сума 3% річних у розмірі 2072,13 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами, в зв'язку чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 380,18 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 628, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
< Текст >
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НАВС" (юридична адреса: 61157, м. Харків, вул. Кривомазівська, 14, кв. 35; поштова адреса: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 327; код ЄДРПОУ 35245740; р/р 26006839853121 в ХОФ ПАТ “Укрсоцбанк”, МФО 351016) на користь Приватного підприємства "Атекс" (61144, м. Харків, вул. Командарма Уборевича, 18, кв. 96, код ЄДРПОУ 31672469, р/р 26009000073132 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) заборгованість в розмірі 29395,83 грн., суму інфляційного збільшення боргу в розмірі 6550,17 грн., 3% річних в розмірі 2072,13 грн., 380,18 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Доленчук Д. О.
Рішення підписано 26.09.2011 р.