Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" вересня 2011 р. Справа № 5023/6142/11
вх. № 6142/11
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1. за довіреністю № 161 від 16.02.2011 р.
3-ї особи < Текст > відповідача - не з'явився 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом ТОВ "ХАРКІВМЕТАЛ", м. Харків 3-я особа < Текст >
до ПАТ "Харківський завод металевих конструкцій", м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення 22473,33 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВМЕТАЛ" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Харківський завод металевих конструкцій" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 22473,33 грн. з яких: пеня в сумі 12780,57 грн., 3% річних в сумі 2474,39 грн., штраф у розмірі 1% вартості несплаченого в строк товару 7218,37 грн.
Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 20.09.2011 р. за вх. № Д 1682, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання його представник не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Представник позивача, через канцелярію господарського суду 16.09.2011 р. за вх. № 30941, надав уточнення позовних вимог, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.
Згідно вищевказаних уточнень позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 21129,60 грн. з яких: пеня в сумі 11653,61 грн., 3% річних в сумі 2257,62 грн. та згідно з п.6.2. договору поставки товару № 159 від 19.11.2010 р. штраф у розмірі 1% вартості несплаченого в строк товару, що складає 7218,37 грн.
Господарський суд, дослідивши вищевказані уточнення позовних вимог позивача, прийшов до висновку, що вищевказані уточнення за своєю суттю є заявою про зменшення розміру позовних вимог.
Отже, враховуючи положення ст. 22 ГПК України, господарський суд вважав за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.
Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 20.09.2011 р. за вх. № 17801, надав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору по справі у зв'язку з хворобою, яке господарським судом залучається до матеріалів справи.
Господарський суд, розглянувши вищезазначене клопотання представника відповідача, вважав за необхідне в його задоволенні відмовити, оскільки ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 08.09.2011 р. вже було продовжено строк вирішення спору по справі на 15 днів, а представник позивача у судовому засіданні заперечував проти відкладення розгляду справи та наполягав на розгляді справи по суті, оскільки справа слухається тривалий термін, а відповідач міг направити в призначене судове засідання іншого представника.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
19.11.2010 року між сторонами був укладений договір поставки товару № 159 (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставляти відповідачу товар, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та сплатити позивачу його вартість.
Так, відповідачем був отриманий від позивача товар за договором, що підтверджується наступними документами:
- 09.03.2011 року, рахунок №1СМ0002395 від 04.03.2011 року, за дорученням № 109 від 04.03.2011 року, через представника Шульгіна В.О., за видатковою накладною №1СМ0005924 від 09.03.2001 року-лист г/к 12x2000x6000 ст3сп/пс на суму 185213,95 грн., перевезення вантажу-363.00 грн.; за видатковою накладною №1СМ0006031 від 09.03.2001 року-лист г/к 12x2000x6000 ст3сп/пс на суму 26459,13 грн. та лист г/к 16x2000x6000 ст1-3сп/пс на суму 58798,08 грн. і перевезення вантажу-264,00 грн.;
- 11.03.2011 року, рахунок №1СМ0002459 від 09.03.2011 року, за дорученням № 115 від 11.03.2011 року, через представника Резву М.В., видаткова накладна № 1СМ0006263 від 11.03.2011 року - труби ел/св. прямошов. 102x3.0 (L 12м) на суму 27695,93 грн.;
- 16.03.2011 року, рахунок №1СМ0002785 від 15.03.2011 року, за дорученням № 117 від 15.03.2011 року, через представника Шульгіна В.О., за видатковою накладною №1СМ0007011 від 16.03.2ОО1 року - лист г/к 30x2000x6000 ст09Г2С* на суму 50513,40 грн., лист г/к 20x2000x6000 ст09Г2С на суму 115637,76 грн. перевезення вантажу-408,00 грн.; за видатковою накладною №1СМ0007289 від 18.03.2001 року-лист г/к 8x2000x6000 ст09Г2С на суму 6521,83 грн., лист г/к 10x2000x6000 ст09Г2С* на суму 25256,70 грн.;
- 18.03.2011 року, рахунок №1СМ0002891 від 16.03.2011 року, за дорученням № 117 від 15.03.2011 року № 121 від 16.03.2011 року, через представника Шульгіна В.О., за видатковою накладною №1СМ0007014 від 16.03.2001 року-лист г/к 20x2000x6000 ст09Г2С на суму 64185,84 грн., за видатковою накладною №1СМ0007294 від 18.03.2001 року лист г/к 12x2000x6000 ст3сп/пс на суму 44861,47 грн., перевезення вантажу-408,00 грн.; за видатковою накладною №1СМ0007848 від 22.03.2001 року - лист г/к 20x2000x6000 ст09Г2С на суму 81738,00 грн.
- 21.03.2011 року, рахунок №1СМ0003133 від 21.03.2011 року, за дорученням № 125 від 21.03.2011 року, через представника Резву М.В., видаткова накладна № 1СМ0007610 від 21.03,2011 року - лист г/к 12x2000x6000 на суму 80750,65 грн.;
- 22.03.2011 року, рахунок № 1СМ0003164 від 21.03.2011 року, за дорученням №128 від 22.03.2011 року, через представника Шульгіна В.О., видаткова накладна №1СМ0007835 від 22.03.2011 року - лист г/к 30x2000x6000 ст09Г2С на суму 25256,70 грн. та була надана послуга з перевезення листа на суму 294,00 грн.;
- 22.03.2011 року, рахунок №1СМ0003223 від 22.03.2011 року, за дорученням №128 від 22.03.2011 року, через представника Шульгіна В.О., видаткова накладна №1СМ0007836 від 22.03.2011 року - лист г/к 12x2000x6000 ст3сп/пс на суму 8972,29 грн.;
- 25.03.2011 року, рахунок №1СМ0003459 від 25.03.2011 року, за дорученням № 133 від 25.03.2011 року, через представника Шульгіна В.О., за видатковою накладною № 1СМ0008344 від 25.03.2011 року - лист г/к 12x2000x6000 ст3сп/пс на суму 17944,59 грн. та була надана послуга з перевезення листа на суму 294,00 грн.
Відповідно до пункту 4.5. договору розрахуватися за отриманий товар відповідач був зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту видачі видаткової накладної, тобто з моменту фактичного отримання товару.
Однак вчасно відповідач за отриману металопродукцію не розрахувався чим порушив свої договірні зобов'язання. Оплата була здійснена несвоєчасно. Факт несвоєчасної оплати відповідачем вартості товару підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи, та актом звірки від 31.08.2011 р., який був складний між сторонами.
Пунктом 6.2. договору було передбачено, що у разі прострочки оплати отриманого товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючий у період, за який нараховується пеня від суми платежу за кожний прострочений день не оплаченої в строк партії товару, а також одноразовий штраф 1% від вартості не оплаченого в строк товару.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене, враховуючи положення викладені у пункті 6.2. договору, перевіривши розрахунки позивача, та враховуючи те, що відповідачем не було надано до суду контррозрахунку відповідних сум, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 211,30 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530, 549, 611, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
< Текст >
Прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.
Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору по справі.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський завод металевих конструкцій" (61044, м. Харків, пр-т Московський, 251, код ЄДРПОУ 01412294, п/р № 26006822363221 у відділенні № 22 ПАТ Банк «Грант» м. Харків, МФО 351607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВМЕТАЛ" (61140, м. Харків, вул. Чугуївська, 78, код ЄДРПОУ 35247968, п/р № 26002000072356 в ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023) пеню в сумі 11653,61 грн., 3% річних в сумі 2257,62 грн., штраф у розмірі 7218,37 грн., 211,30 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Доленчук Д. О.
Рішення підписано 26.09.2011 р.