Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" вересня 2011 р. Справа № 5023/5791/11
вх. № 5791/11
Суддя господарського суду Бринцев О.В.
при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 3714-О від 21.09.2010р.;
відповідача - не з"явився 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Публичного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" ПАТ КБ "Приватбанк", м. Харків 3-я особа < Текст >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЗОРСА", м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення коштів
Позивач - Публичне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" ПАТ КБ "Приватбанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЗОРСА", заборгованість в сумі 342822,55 грн., з яких: 125004,38 грн. - сума простроченої заборгованості по кредиту, 138072,22 грн. - сума простроченої заборгованості по відсоткам, 66342,12 грн. - сума пені, 13403,83 грн. - сума штрафу згідно п. 6.6 кредитного договору. В обгрунтування позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору № 87/А-08 від 26.06.2008р. та ст.ст. 529, 599, 611, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 229 ГК України.
Представник позивача в судовому засіданні 12.09.2011р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі, через канцелярію суду супровідним листом (вх.17125) надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи, які долучаються судом.
Відповідач в судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на ухвалі від 16.05.2011р. про направлення її за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача.
Ухвала про відкладення розгляду справи від 01.08.2011р., направлена на адресу відповідача, повернулись на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення зв"язку "за закінченням терміну зберігання".
Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
26 червня 2008 року між ПриватБанком в особі Відділення № 1 Харківського ГРУ ПриватБанк (Публичне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" ПАТ КБ "Приватбанк" - позивач по справі згідно наявних в матеріалах справи Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Свідоцтва про державну реєстрацію) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РІЗОРСА" (відповідач по справі) був укладений Кредитний договір № 87А-08, відповідно до п.п. 1.2., 1.3. якого позивач зобов"язується надати відповідачу кредитні кошти у сумі 230000,00 грн. з кінцевим строком погашення кредиту відповідно графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди 22.12.2009р. (додаток № 1 до договору).
У відповідності до п. 2.2.2 договору відповідач зобов"язаний сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п.п. 2.3.1., 2.3.2., 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.11., 4.12. цього договору, а також відповідно до графіку погашення.
Згідно п. 2.2.4. відповідач зобов"язаний здійснити повну сплату відсотків і винагороди не пізніше дня фактичного повного погашення кредиту.
Відповідно до умов п.п. 4.1., 4.3. кредитного договору за користування кредитом відсоткова ставка становила у розмірі 24,0% річних на суму залишку заборгованості, а у разі порушення зобов"язань за кредитом - у розмірі 50,0% річних, а відповідач зобов"язується прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у національній валюті в сумі 166650,00 грн. у порядку і на умовах, визначених договором.
Згідно з п. 4.4. договору сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п. 4.3. договору, здійснюється 06 числа кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору
У відповідності до п. 6.4. кредитного договору нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, здійснюється протягом трьох років від дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано позичальником.
Згідно з п. 6.8. кредитного договору позовна давність щодо вимог про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки (пені), штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю у п'ять років.
Відповідно до п. 6.6. кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більше ніж на 120 днів, у зв'язку з чим банк буде змушений звернутися до суду, позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 250,00 грн. + 5% від суми позову.
Як свідчать матеріали справи, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, надав відповідачу грошові кошти в сумі 230000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 80626В000К від 26.06.2008р. на суму 34,00 грн. і меморіальним ордером № 01 від 26.06.2008р. на суму 229966,00 грн.
Проте відповідач свої зобов'язання за кредитним договором № 87/А-08 від 26.06.2008р. щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати відсотків не виконав, в зв"язку з чим станом на 16.05.2011р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом, що складає 342822,55 грн., з яких: сума простроченої заборгованості по кредиту - 125004,38 грн.; сума простроченої заборгованості по відсоткам - 138072,22 грн.; сума пені - 66342,12 грн.; сума штрафа за п. 6.6 кредитного договору - 13403,83 грн. (В підтвердження несвоєчасної сплати відповідачем кредитних коштів та процентів за користування кредитом в матеріалах справи наявні розрахунки заборгованості, нарахованої пені та штрафу).
Позивач звертався до відповідача з листом, в якому зазначав про порушення умов договору та наявність заборгованості перед позивачем (лист був отриманий відповідачем 29.10.2009р.).
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначає, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штраф, пеня).
Згідно пункту 6.1. Кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов"язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбасених графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, а також пунктів договору щодо повернення кредиту позичальник сплачує позивачу за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня.
У відповідності до п. 6.4. кредитного договору нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, здійснюється протягом трьох років від дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано позичальником.
Згідно з п. 6.8. кредитного договору позовна давність щодо вимог про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки (пені), штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю у п'ять років.
Відповідно до п. 6.6. кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більше ніж на 120 днів, у зв'язку з чим банк буде змушений звернутися до суду, позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 250,00 грн. + 5% від суми позову.
Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду жодного доказу належного виконання договірних зобов'язань.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 90268,64 грн. обгрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом в сумі 125004,38 грн., простроченої заборгованості по відсоткам в сумі 138072,22 грн., нарахованої пені в сумі 66342,12 грн. та штрафу в сумі 13153,83 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, підтверджені належними доказами та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
< Текст >
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЗОРСА" (61012, м. Харків, вул. Карла Маркса, 9, код 33205418) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк” (61010, м. Харків, вул. Малом"ясницька, 2а, код ЄДРПОУ 22609983, к/р 32009179700 в Управлінні НБУ України в Харківській області, МФО 351533) 125004,38 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 138072,22 грн. простроченої заборгованості по відсоткам, 66342,12 грн. пені, 13403,83 грн. штрафу, 3428,23 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Бринцев О.В.
Повний текст рішення
підписано 15.09.2011р.
Справа № 5023/5791/11