Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" вересня 2011 р. Справа № 5023/5581/11
вх. № 5581/11
Суддя господарського суду Суярко Т.Д.
при секретарі судового засідання Філіппова В.С.
за участю представників сторін:
прокурора - Лаптікова О.Ю., посв. №172 від 30.09.10р. позивача - ОСОБА_1, дов. від 31.12.10р. 3-й особи - < Текст > відповідача - ОСОБА_2, дов. від 20.07.11р. 3-й особи - < Текст >
розглянувши справу за позовом Заступника прокурора м. Харкова м. Харків в інтересах держави< Текст > в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа < Текст >
до Відкритого акціонерного товариства "Харківхолодмаш" м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення коштів
Заступник прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ВАТ "Харківхолодмаш" 5105079,83 грн. збитків, завданих відповідачем внаслідок використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки загальною площею 4,3000 га по вул.Плеханівській, 117 в м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель.
Представник позивача та прокурор підтримуть позовні вимоги у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судових засіданнях та відзиві на позовну заяву (вх.№13462 від 29.07.11р. (арк..с.58-62) проти позову заперечує, зазначаючи, що на відміну від п.5.1 Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.09р. №130/09, статтею 156 Земельного кодексу України не передбачено такої підстави відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам як використання земельної ділянки без правовстановлюючого документу, а згідно з п.22 ч.1 ст.92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України. На думку відповідача, сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується теоретичним умовним припущенням про можливість отримання ним доходу у вигляді орендної плати в результаті випадкового збігу обставин. Також відповідач посилається на те, що ним виконуються вимоги земельного законодавства, зокрема, сплачується земельний податок. Крім того, відповідач вказує на відсутність в його діях складу правопорушення, як підстави для притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення збитків (упущеної вигоди).
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.10.07р. №196/07 відповідачеві - ВАТ “Харківхолодмаш” надана згода на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 4,3 га по вул. Плеханівській, 117 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (виробничі, адміністративні, складські, побутові та допоміжні), які належать ВАТ “Харківхолодмаш” згідно свідоцтв про право власності, виданих на підставі Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 30.09.03р. №839-Н, №395 від 14.10.03р. та листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області №10-21-4391 від 31.03.04р.
19.08.10р. головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради Барабашом Володимиром Івановичем (посвідчення №НОМЕР_1), було обстежено земельну ділянку по вул. Плеханівській, 117, загальною площею 4,3 га, яка використовується ВАТ “Харківсхолодмаш”. За результатами обстеження встановлено, що на вказаній земельній ділянці розміщено виробничі цеха та приміщення, які належать ВАТ “Харківхолодмаш”, а також зазначено, що земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів на землю.
13.12.10р. уповноваженими посадовими особами Управління земельних відносин Харківської міської ради проведено обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по вул..Плеханівській, 117 у м.Харкові, яким встановлено, що дана земельна ділянка використовується ВАТ “Харківхолодмаш” (відповідачем) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель без правовстановлюючих документів, чим порушено вимоги ст..ст.125, 126 Земельного кодексу України, а також встановлено, що плата за користування вказаною земельною ділянкою не здійснюється. За результатами обстеження складено акт №4019/10 від 13.12.10р.
Згідно акту про визначення збитків від 21.12.10р. №130, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 24.12.10р. №537, неодержаний Харківською міською радою (позивачем) дохід за використання ВАТ “Харківхолодмаш”(відповідачем) земельної ділянки площею 4,3 га по вул.Плеханівській,117 в м.Харкові складає 5105079,83 грн.
Як вказує прокурор у позовній заяві та зазначав представник позивача у судових засіданнях, розмір збитків визначався на підставі Земельного кодексу України, Закону України «Про плату за землю», який був чинним до 31.12.10р., ст..59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93р. №284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» та Порядком визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату за землю, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.09р. №130/09.
Пунктом 5.1 Порядку визначено, що у разі використання земельної ділянки без документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою.
Згідно п.6.1. вказаного Порядку, визначення сум збитків покладається на комісію по визначенню збиткі власникам землі та землекористувачам.
Повідомлення про результати розгляду матеріалів комісією по визначенню збитків, розрахунок суми збитків та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про затвердження акту про визначення збитків з пропозицією добровільного відшкодування збитків було направлено ВАТ “Харківхолодмаш”(відповідачеві) 30.12.10р. за №12362/0/84-10.
Як вказує позивач, вказане повідомлення залишено відповідачем без відповіді, збитки не відшкодовані.
У зв”язку з чим прокурор та позивач, посилаючись на положення ст.ст.22, 1166 Цивільного кодексу України, ст..ст.152-156 Земельного кодексу України, просять стягнути з відповідача збитки (неодержаний Харківською міською радою (позивачем) дохід за використання ВАТ “Харківхолодмаш” (відповідачем) земельної ділянки площею 4,3 га по вул.Плеханівській,117 в м.Харкові) у розмірі 5105079,83 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
У відповідності до статі 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.
Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Неодержаний прибуток (упущена вигода) - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.
Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1)протиправної поведінки;
2)шкоди;
3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;
4)вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі №42/266-6/492).
Як вже зазначалось вище, рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 03.10.07р. №196/07 відповідачеві - ВАТ “Харківхолодмаш” надана згода на розробку проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 4,3 га по вул..Плеханівській, 117 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (виробничі, адміністративні, складські, побутові та допоміжні), які належать ВАТ “Харківхолодмаш” згідно свідоцтв про право власності, виданих на підставі Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 30.09.03р. №839-Н, №395 від 14.10.03р. та листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області №10-21-4391 від 31.03.04р.
Згідно п.2.1. вказаного рішення, після прийняття рішення необхідно виконати проекти відведення земельних ділянок для експлуатації та обслуговування зазначених у додатку до рішення об”єктів та подати їх на затвердження у встановленому порядку. При чому, вказаним рішенням не встановлено строку, протягом якого слід виконати вказані проекти.
Як свідчать матеріали справи, на замовлення відповідача Фірмою “Сабо ЛТД” (МКП у формі ТОВ) виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (арк..с.63-85), який, як пояснив представник відповідача та не спростовано прокурором та позивачем, на даний час погоджується у відповідності до положень ст..123 Земельного кодексу України.
Крім того, відповідачем в повному обсязі сплачується земельний податок за весь час фактичного використання земельної ділянки по вул. Плеханівській, 117 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, у відповідності до положень ст..15 Закону України “Про плату за землю”(що діяв у період, за який заявлені до стягнення збитки). Факт сплати відповідачем земельного податку підтверджується листом ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова №20/9/15-339 від 20.08.10р. (арк.с.21), а також відображений у розрахунку розміру збитків (арк.с.21).
Як вбачається з аналізу положень статті 2 та частини 2 статті 15 Закону України "Про плату за землю" за відсутністю у користувача земельної ділянки документів, визначених у статях 125-126 Земельного кодексу України, які засвідчують право на земельну ділянку у встановленому законом порядку, такий користувач здійснює фактичне користування з зобов'язанням сплатити за період користування у поточному році податку на землю.
Згідно ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, землекористувачі, які не є орендарями, сплачують земельний податок.
Такої позиції дотримується Вищий господарський суд України у, зокрема, у постановах від 19.07.10р. №7/185, від 07.07.09р. №16/287.
Відповідно до п.3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місіцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загадьні положення ст..22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України. Крім того, для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати як наявність у діях винної особи усії чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв»язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини у розумінні ст..1193 ЦК України.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку про відсутність вини та протиправної поведінки відповідача при використанні ним земельної ділянки по вул..Плеханівській, 117 для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель без правовстановлюючих документів, а також причинного зв'язку між використанням відповідачем вказаної земельної ділянки та неотриманням позивачем упущеної вигоди, як елементів, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди.
Крім того, прокурор та позивач, всупереч положень ст..4-3, 32, 33 ГПК України не довели належним чином розміру збитків, які вони просять стягнути з відповідача.
В той же час, згідно положень ст.22 Цивільного кодексу України, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Однак, в даному разі розмір збитків (упущеної вигоди) обгрунтовується позивачем лише його припущенням щодо можливого отримання орендної плати за земельну ділянку по вул.Плеханівській, 177 в разі укладення договору оренди вказаної земельної ділянки.
Мотивуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 5105079,83 грн. та обґрунтовуючи їх розмір, прокурор та позивач посилаються на п.5.1. Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю, затверджений рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09, який передбачає право Харківської міської ради на відшкодування збитків за фактичний період користування земельною ділянкою у випадку її використання без документів, що підтверджують право користування.
Як свідчить наданий прокурором та позивачем розрахунок збитків (арк..с.21), їх нараховано за період з 01.10.08р. по 01.08.10р. Як вказують прокурор та позивач у позовній заяві та судових засіданнях, підставою для їх нарахування є Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю, затверджений рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09.
Згідно положень ч.1 ст..58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Таким чином, визначення позивачем розміру збитків за період з 01.10.08р. по 01.08.10р. на підставі Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09, є неправомірним, оскільки порушує принцип незворотності дії нормативних актів в часі, закріплений ч.1 ст.58 Конституції України.
Окрім того, відповідно до ч.4 ст.623 ЦК України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття ним заходів щодо одержання доходів шляхом надання в оренду земельної ділянки по вул..Плеханівській, 117.
Крім того, відповідно до ст.156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:
а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;
б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;
в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;
г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;
ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;
д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Вказаний перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, в тому числі шляхом прийняття органами місцевого самоврядування рішень з цього приводу.
Згідно зі ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.
Таким чином, статтею 156 Земельного кодексу України, на відміну від п.5.1 наведеного вище Порядку, не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа.
Згідно п.22 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України.
Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Та обставина, що п.5.1 Порядку визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 №130/09 не відповідає положенням чинного законодавства України, унеможливлює його застосування при вирішенні даної справи.
Аналогічної позиції дотримується й Вищий господарський суд України у постанові від 19.01.10р. по справі №47/80-09.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.58, 92 Конституції України, ст.ст. 152, 156, 157 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 623, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 54, 55, 56, 57, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову - відмовити.
< Дата >
Суддя (підпис< Текст > Суярко Т.Д.
Повний текст рішення по справі №5023/5581/11 складено та підписано 13.09.11р.