01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"02" вересня 2011 р. Справа № 34/123-7/018-11
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу
за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:
1) Міністерства фінансів України, м. Київ,
2) Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»,
м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент», Київська область, м. Обухів,
про стягнення 412 435 794,62 грн.
за участю представників сторін:
від позивача 1: не з'явились,
від позивача 2: ОСОБА_1 -представник за довіреністю №391 від 16.06.2011 року;
від відповідача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю б/н від 15.08.2011 року,
від прокуратури: Некрасов О.М. -посвідчення №259 від 08.12.2009 року.
секретар судового засідання: Мельничук Л.В.
Обставини справи:
У січні 2010 року Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою вих. №05/2-7136-10 від 26.01.2010 року в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (далі -позивач 1), Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»(далі -позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»про стягнення 320 000 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 60 546 263,20 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 539 178,08 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 3 600 353,34 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом по кредитному договору №13-У від 22.05.2008 року та про стягнення 25 000 000,00 грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки без оформлення заставної від 22.05.2008 року №1555 та 2 750 000,00 грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки без оформлення заставної від 28.11.2008 року №3461, а всього - 412 435 794,62 грн.
Також, Заступник прокурора просив у рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки -нежилі приміщення та земельну ділянку, яким забезпечувалось виконання грошових зобов'язань ТОВ «Істейт Девелопмент»відповідно до укладених сторонами Іпотечного договору без оформлення заставної від 22.05.2008 року №1555 (з урахуванням додаткових договорів до нього від 28.11.2008 року, від 29.12.2008 року, від 21.02.2009 року) та Іпотечного договору без оформлення заставної від 28.11.2008 року №3461 (з урахуванням додаткових договорів до нього від 29.12.2008 року, від 21.02.2009 року).
В обґрунтування позовних вимог Заступник прокурора м. Києва посилається на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»зобов'язань за кредитним договором №13-У від 22.05.2008 року щодо своєчасного повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами.
У зв'язку з існуванням у відповідача заборгованості по погашенню суми кредиту та процентів за користування кредитом, на прострочені суми заборгованості також нараховано пеню в розмірі 539 178,08 грн. -за несвоєчасне повернення кредиту та 3 600 353,34 грн. -за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у сумі 25 000 000,00 грн. за невиконання умов договору іпотеки без оформлення заставної від 22.05.2008 року №1555 та 2 750 000,00 грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки без оформлення заставної від 28.11.2008 року №3461, Заступник прокурора міста Києва посилається на порушення ТОВ «Істейт Девелопмент» зобов'язань щодо сплати страхових платежів за договорами страхування предметів іпотеки та надання Публічному акціонерному товариству Акціонерному банку «Укргазбанк»доказів сплати таких платежів.
Оскільки виконання зобов'язання за кредитним договором №13-У від 22.05.2008 року було забезпечено іпотекою нерухомого майна та майнових прав на земельну ділянку ТОВ «Істейт Девелопмент»на підставі укладених сторонами Іпотечного договору без оформлення заставної від 22.05.2008 року №1555 та Іпотечного договору без оформлення заставної від 28.11.2008 року №3461, Заступник прокурора м. Києва просить суд у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмети іпотеки.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.02.2010 року було порушено провадження справі №34/123 та призначено її розгляд на 17.03.2010 року.
У зв'язку з неявкою у судове засідання 17.03.2010 року представників відповідача, розгляд справи було відкладено на 07.04.2010 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.04.2010 року було зупинено провадження у справі №34/123 до вирішення справи №14/189 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»про визнання недійсним договору іпотеки без оформлення заставної від 28.11.2008 року.
13.12.2010 року ухвалою господарського суду м. Києва, враховуючи, що Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 року у справі №14/189 рішення господарського суду м. Києва (яким у задоволенні позову про визнання недійсним договору іпотеки без оформлення заставної від 28.11.2009 року було відмовлено повністю) залишено без змін, провадження у справі №34/123 було поновлено, та призначено розгляд справи на 12.01.2011 року.
23.12.2010 року до господарського суду м. Києва від позивача 2 надійшла заява вих. №118/19699/2010 від 15.12.2010 року про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач 2 у зв'язку зі збільшенням періоду прострочки виконання відповідачем взятих зобов'язань, просить суд стягнути з відповідача 320 000 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 154 363 249,49 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 59 313 972,60 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 19 627 818,37 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом по кредитному договору №13-У від 22.05.2008 року та про стягнення 25 000 000,00 грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки без оформлення заставної від 22.05.2008 року №1555 та 2 750 000,00 грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки без оформлення заставної від 28.11.2008 року №3461, а всього -581 055 040,46 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.01.2011 року на підставі ст. ст. 15, 17 ГПК України справу №34/123 було передано за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2011 року справу №34/123 було прийнято до свого провадження суддею В.М. Антоновою, присвоєно справі №34/123-7/018-11 та призначено її розгляд на 24.02.2011 року.
Враховуючи неявку у судове засідання 24.02.2011 року представників позивача 1 та відповідача, які про дату, час та місце розгляду спору повідомлені належним чином, розгляд справи відкладався на 17.03.2011 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2011 року на підставі ст. 79 ГПК України було зупинено провадження у справі №34/123-7/018-11 до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»на ухвалу господарського суду м. Києва №06-5-34/123 від 12.01.2011 року про направлення справи за встановленою підсудністю.
17.03.2011 року матеріали справи були направлені до господарського суду м. Києва для їх подальшого скерування разом з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.
08.07.2011 року до господарського суду Київської області з господарського суду м. Києва повернулись матеріли справи №34/123-7/018-11.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2011 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва №06-5-34/123 від 12.01.2011 року про направлення справи за встановленою підсудністю залишено без змін.
Враховуючи вищевикладене, ухвалою господарського суду Київської області від 19.07.2011 року на підставі ст. 79 ГПК України провадження у справі №34/123-7/018-11 було поновлено та призначено її розгляд на 28.07.2011 року.
Крім того, 24.06.2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог №118/12768/2011 від 20.06.2011 року (вх. №8642 від 24.06.2011 року), в якій позивач 2 просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»320 000 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 199 619 139,95 грн. -заборгованості по процентах за користування кредитом, 59 313 972,60 грн. -пені за несвоєчасне повернення кредиту, 26 629 633,22 грн. -пені за несвоєчасну сплату процентів, 25 000 000,00 грн. -штрафу за невиконання умов договору іпотеки від 22.05.2008 року та 2 750 000,00 грн. -штрафу за невиконання умов договору іпотеки від 28.11.2008 року, а всього 633 312 745,77 грн., а не 633 312 745,78 грн., як зазначає позивач у зв'язку з невірним арифметичним підсумком. В рахунок погашення заборгованості позивач 2 просить суд звернути стягнення на предмети іпотеки (нежилі приміщення та земельну ділянку) шляхом реалізації вказаного предмета іпотеки з прилюдних торгів, з початковою ціною продажу у розмірі 90% вартості предмету іпотеки. Подана заява ухвалою суду від 19.07.2011 року прийнята судом до розгляду.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.2011 року на підставі клопотання представника позивача 2 від 28.07.2011 року та згідно ч. 3 ст. 69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору у справі №34/123-7/018-11 на п'ятнадцять днів з 04.08.2011 року по 18.08.2011 року та враховуючи неявку у судове засідання представників позивача 1 та відповідача розгляд справи було відкладено на 11.08.2011 року. Зобов'язано позивача та відповідача надати звіт про незалежну оцінку майна, що є предметом договору іпотеки.
У зв'язку з повторною неявкою представників відповідача у судове засідання 11.08.2011 року та неподанням сторонами витребуваних ухвалою суду від 28.07.2011 року документів, розгляд справи було відкладено на 18.08.2011 року та повторно зобов'язано сторін надати суду звіт про незалежну оцінку майна, що є предметом договорів іпотеки.
У судовому засіданні 18.08.2011 року представником відповідача подано клопотання про призначення у справі судової експертизи для визначення ринкової вартості предмета іпотеки.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2011 року на підставі клопотання відповідача та згідно ч. 3. ст. 69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів з 19.08.2011 року по 02.09.2011 року та враховуючи необхідність витребування додаткових доказів розгляд справи було відкладено на 02.09.2011 року.
Зобов'язано позивачів та прокурора надати письмові пояснення щодо необхідності проведення судової будівельно-технічної експертизи для визначення вартості предмету іпотеки та запропоновано учасникам судового процесу подати перелік питань на вирішення судової будівельно-технічної експертизи, в разі її призначення.
18.08.2011 року після судового засідання через загальний відділ господарського суду від Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»(позивача 2) надійшла заява про уточнення позовних вимог б/н і дати (вх. №11482).
У судовому засіданні 02.09.2011 року представник позивача 2 у справі просив суд прийняти уточнення до позовних вимог, викладених у поданій 18.08.2011 року заяві про уточнення позовних вимог. При цьому, подана заява про уточнення позовних вимог не приймається судом до розгляду, виходячи з наступного.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач 2 уточнює позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 320 000 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 199 619 139,95 грн. -заборгованості по процентах за користування кредитом, 59 313 972,60 грн. -пеню за несвоєчасне повернення кредиту, 26 629 633,22 грн. -пеню за несвоєчасну сплату процентів, 25 000 000,00 грн. -штрафу за невиконання умов договору іпотеки від 22.05.2008 року та 2 750 000,00 грн. -штрафу за невиконання умов договору іпотеки від 28.11.2008 року, а всього 633 312 745,77 грн.
При цьому, подана заява не містить відмову від позовної вимоги про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Істейт Девелопмент»на предмети іпотеки (нежилі приміщення та земельну ділянку) шляхом їх реалізації з прилюдних торгів.
З усних пояснень представника позивача 2 вбачається, що від іншої частини позовних вимог, а саме про звернення стягнення в рахунок погашення існуючої заборгованості на предмет іпотеки (нежилі приміщення та земельну ділянку), позивач 2 не відмовляється.
Прокурор у судовому засіданні не підтримав заяву позивача 2 про уточнення позовних вимог та просив суд розглядати позовні вимоги, викладені в позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20.06.2011 року (вх. №8642 від 24.06.2011 року).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у прийнятті до розгляду заяви позивача 2 про уточнення позовних вимог, як такої, що подана з порушенням вимог ст. 22 ГПК України та розглядає позовні вимоги, остаточно сформовані в заяві про збільшення позовних вимог №118/12768/2011 від 20.06.2011 року (вх. №8642 від 24.06.2011 року).
Щодо поданого клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи для визначення вартості предмета іпотеки, господарський суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з підстав, наведених у мотивувальній частині рішення.
У судовому засіданні 02.09.2011 року прокурор, представник позивача 2 у справі підтримали позовні вимоги, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з врахуванням заяви №118/12768/2011 від 20.06.2011 року (вх. №8642 від 24.06.2011 року) про збільшення розміру позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти розміру заявлених штрафів, стверджував про їх невірний обрахунок, заперечень щодо інших позовних вимог та відзиву на позовну заяву не надав.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними в ній матеріалами, так як його неподання не перешкоджає вирішенню спору.
У судове засідання 02.09.2011 року представник позивача 1, Міністерства фінансів України, не з'явився. Позивач 1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, про причини неявки суд не повідомив. Господарський суд зазначає, що неявка представників позивача 1 не перешкоджає вирішенню справи №34/123-7/018-11.
У судовому засіданні 02.09.2011 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи прокурора, представників позивача 2, відповідача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:
22.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», (банк за договором, позивач 2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»(позичальник за договором, відповідач у справі) було укладено кредитний договір №13-У (далі -кредитний договір).
Згідно п. 1.1. кредитного договору банк відкриває позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом 80 000 000,00 грн. Не відновлювальна відклична кредитна лінія - кредитна лінія, за якою кредитні кошти надаються в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленого ліміту (максимальна заборгованість за кредитною лінією), якщо при видачі кожного траншу в межах ліміту кредитної лінії відсутні такі умови, як неплатоспроможність позичальника та/або відсутність вільних кредитних ресурсів у банку, та загальна сума яких не перевищує суму договору протягом певного періоду часу або в конкретні строки, що зазначені у кредитному договорі, по мірі виникнення у клієнта потреби в позичкових коштах.
Цільове призначення (мета) кредиту: на придбання нерухомості. (п. 1.2. кредитного договору).
Відповідно до п. п. 1.3.1.-1.3.2. договору кредитна лінія відкривається з 22 травня 2008 року по 19 травня 2011 року. Позичальник в будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі: в термін, не пізніше 19 травня 2011 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього договору.
Господарським судом встановлено, що сторонами протягом дії кредитного договору №13-У від 22.05.2008 року були підписані угоди про зміни та доповнення №1 від 23.05.2008 року, №2 від 19.11.2008 року, №3 від 27.11.2008 року, №3.1. від 28.11.2008 року, №4 від 24.12.2008 року, №5 від 04.01.2009 року, №6 від 20.02.2009 року та №7 від 23.02.2009 року, якими вносились зміни та доповнення до умов кредитного договору №13-У від 22.05.2008 року.
Так, угодою про зміни та доповнення №6 від 20.02.2009 року, сторони дійшли згоди змінити кредитний договір №13-У від 22.05.2008 року та викласти його в наступній редакції.
«Згідно п. 1.1. кредитного договору (в редакції угоди №6 від 20.02.2009 року) банк надає позичальнику кредит в сумі 320 000 000,00 грн.
Цільове призначення (мета) кредиту на поповнення обігових коштів. (п. 1.2. договору).
Пунктами 1.3.1.-1.3.2. кредитного договору визначено, що кредит надається з 22 травня 2008 року по 27 листопада 2009 року. Позичальник в будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в термін, не пізніше 27 листопада 2009 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу IV цього договору.
Сторонами, п.п. 1.4.2.-1.4.3. договору, погоджено, що за користування кредитом у межах встановленого в п. 1.3. терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 19% річних. При цьому, за користування кредитом понад термін, визначений в п.1.3. цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 29% річних.
Згідно п. 1.4.3. договору розрахунок процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці і році (факт/факт). При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом враховується перший та не враховується останній день користування кредитом.»
Як було визначено п. 1.4.4. кредитного договору (до підписання угод про зміни та доповнення №5 від 04.01.2009 року та №6 від 20.02.2009 року, якими сторони змінили строк сплати процентів), строк сплати процентів -один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.
Угодами про зміни та доповнення №5 від 04.01.2009 року та №6 від 20.02.2009 року до кредитного договору, сторони змінили строк сплати процентів і визначили п. 1.4.4. договору в наступній редакції:
«Строк сплати процентів: за період з 01.12.2008 року по 30.06.2009 року не пізніше 10.07.2009 року; за період з 01.07.2009 року по 27.11.2009 року один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється напередодні.»
Згідно п. 3.3.3. кредитного договору (в редакції угоди №6 від 20.02.2009 року) позичальник зобов'язується у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом, сплачувати проценти за користування простроченим кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п. 1.4.2. цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.
Строк дії договору, відповідно до п. 6.9. (в редакції угоди №6 від 20.02.2009 року), з моменту набрання ним юридичної сили по 27 листопада 2009 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов'язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов'язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов'язань, що лишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд зазначає, що на момент розгляду спору у господарському суді кредитний договорі №13-У від 22.05.2008 року є припиненим у зв'язку з закінченням 27.11.2009 року строку, на який його було укладено.
Господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного сторонами кредитного договору, позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 320 00 000,00 грн., а саме 30.05.2008 року у сумі 75 850 000,00 грн., 19.11.2008 року у сумі 75 850 000,00 грн. та 24.12.2008 року у сумі 70 000 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з особового рахунку позивача 2.
Відтак, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»належним чином виконало прийняті на себе зобов'язання щодо надання кредиту.
За змістом пунктів 1.3.1 та 1.3.2 кредитного договору (в редакції угоди №6 від 20.02.2009 року) відповідач у справі зобов'язаний був повернути кредит у повному до 27.11.2009 року.
Однак, в порушення умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»у встановлений договором строк надані грошові кошти позивачу 2 не повернуло.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Господарський суд зазначає, що кредитний договір є двостороннім, так як права та обов'язки в договорі мають обидві сторони договору, при цьому, кредитний договір є оплатним. На практиці оплата за договором кредиту встановлюється двома паралельними способами: комісійна винагорода за отримання кредиту, яка розраховується у відсотках від суми кредиту та сплачується під час отримання кредиту; проценти за користування кредитом, які нараховуються за кожен день користування кредитними коштами.
Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено отримання від позивача 2 кредитних коштів у сумі 320 000 000,00 грн., однак доказів повернення отриманого кредиту не надав. Відтак, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 320 000 000,00 грн., є правомірною, обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Крім того, Заступником прокурора м. Києва заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми боргу зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 199 619 139,95 грн., згідно із заявою №118/12768/2011 від 20.06.2011 року про збільшення розміру позовних вимог.
Господарським судом встановлено, що у відповідності до п. п. 1.4.1.-1.4.3. кредитного договору (в редакції угоди №6 від 20.02.2009 року) за користування наданим кредитом нараховувались проценти, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно на фактичну суму кредиту, а саме за період з 30.05.2008 року по 29.11.2009 року з розрахунку 19,0% річних у сумі 68 152 893,68 грн. та за період з 30.11.2009 року по 02.06.2011 року з розрахунку 29,0% річних у сумі 139 835 616,49 грн., а всього нараховано процентів на суму 207 988 510,17 грн.
Відповідачем було частково оплачено нараховані проценти за користування кредитними коштами, а саме сплачено 05.06.2008 року 78 751,37 грн., 04.07.2008 року 1 181 270,49 грн., 01.08.2008 року 1 220 646,17 грн., 29.08.2008 року 1 220 646,17 грн., 03.10.2008 року 1 181 270,49 грн., 05.11.2008 року 1 220 646,18 грн. та 05.12.2008 року 2 266 139,35 грн., всього сплачено 8 369 370,22 грн.
Даний факт підтверджується наданою позивачем банківською випискою по сплаті нарахованих відсотків за кредитним договором №13-У від 22.05.2008 року. Тобто, відповідач до підписання сторонами додаткової угоди №5 від 04.01.2009 року, якою змінили строк оплати процентів за користування кредитом, у відповідності до п. 1.4.4. кредитного договору нараховані за період з травня 2008 року по листопад 2008 року проценти сплачував належним чином щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом.
Матеріалами справи підтверджується, що починаючи з грудня 2008 року відповідач у справі нараховані проценти не оплачував.
Відповідно до ч. ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Приписами ч.1 ст. 1048 ЦК України унормовано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Враховуючи, що нараховані позивачем до грудня 2008 року проценти відповідачем повністю сплачені, та беручи до уваги, що згідно п. 1.4.4. кредитного договору (в редакції додаткової угоди №5 від 04.01.2009 року) строк сплати процентів, нарахованих за період з 01.12.2008 року по 30.06.2009 року встановлювався до 10.07.2009 року; а нарахованих процентів за період з 01.07.2009 року по 27.11.2009 року один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також день закінчення строку, на який надано кредит, то відповідач повинен був виконувати свій обов'язок зі сплати процентів у вищезазначені строки.
При цьому, господарський суд зазначає, що сторонами не було досягнуто домовленості щодо строку сплати процентів, нарахованих після 27.11.2009 року (тобто за користування кредитними коштами після закінчення строку на повернення кредиту) у розмірі 29,0% річних.
Однак, оскільки згідно положень кредитного договору (п.п. 1.4.3., 3.3.2., 3.3.3.) та вимог чинного законодавства за весь період фактичного користування кредитними коштами позичальник зобов'язаний сплачувати проценти, то господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України нараховані проценти за користування кредитними коштами після 27.11.2009 року повинні були сплачуватись відповідачем щомісячно.
При цьому, для визначення конкретного строку оплати процентів слід враховувати положення ч. ч. 3, 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до яких строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Однак, у вищезазначений строк відповідач нараховані проценти за фактичний період користування кредитними коштами не сплатив.
Отже, господарським судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті процентів за фактичний час користування кредитними коштами, а саме з 01.12.2008 року по 02.06.2011 року (згідно із заявою про збільшення розміру позовних вимог), за кредитним договором №13-У від 22.05.2008 року становить 199 619 139,95 грн. (207 988 510,17 грн., сума нарахованих процентів - 8 369 370,22 грн., сплачені відповідачем кошти).
Зазначена сума заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом відповідачем не оспорюється.
Відтак, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, є правомірними та обґрунтованими.
Крім того, заступник прокурора м. Києва просить суд стягнути з відповідача нараховані 59 313 972,60 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 26 629 633,22 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідно до п. 5.3. кредитного договору (в редакції угоди №6 від 20.02.2009 року) за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості (суми основного боргу та/або процентів) за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості. У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України сторони домовляються, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи те, що сума кредиту у розмірі 320 000 000,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»у визначений договором строк, а саме -до 27.11.2009 року, повернута не була, та проценти за користування кредитом з 01.12.2008 року по 02.06.2011 року у визначений договором та законодавством строк, сплачені також не були, що є простроченням боржника в розумінні ст. 612 ЦК України, то господарський суд визнає правомірним нарахування передбаченої умовами договору пені за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з умов кредитного договору, сторонами встановлено інший строк (згідно положень п. 6 ст. 232 ГК України) нарахування даного виду неустойки, а саме визначено, що пеня нараховується протягом одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи те, що договором строк повернення відповідачем кредиту був встановлений до 27.11.2009 року, то з 28.11.2009 року у відповідача виникла прострочка з повернення суми кредитних коштів, а не з 30.11.2009 року, як помилково вказує Заступник прокурора та позивач 2 в доданих до позовної заяви та заяв про збільшення розміру позовних вимог розрахунку стягуваних сум, а відтак господарський суд зазначає, що з урахуванням умов договору та вимог ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені за несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань припиняється через один рік, тобто 27.11.2010 року.
Перевіривши розрахунок суми пені на суму боргу по кредиту за період з 30.11.2009 року (в межах періоду заявленого Заступником прокурора) по 27.11.2010 року, господарський суд дійшов висновку, що за несвоєчасне повернення кредиту з відповідача на користь позивача 2 підлягає стягненню пеня у розмірі 59 011 506,85 грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 302 465,75 грн. (59 313 972,60 грн. -59 011 506,85 грн.), суд відмовляє.
Одночасно, перевіривши наданий до заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20.06.2011 року №118/12768/2011 розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, господарським судом встановлено, що у зв'язку з невірним визначенням позивачем 2 строку сплати процентів, а відтак і початку прострочки відповідача зі сплати процентів, нарахованих після 27.11.2009 року у розмірі 29% річних, розрахунок пені є арифметично невірним.
З огляду на викладене, господарський суд здійснив розрахунок пені за наступні періоди:
п/н Сума боргу по процентам, нарахованих за відповідний періодСтрок оплати нарахованих процентів враховуючи п. 1.4.4. договору та вимоги ст. 1048 ЦК УкраїниПеріод, за який здійснюється нарахування пені, з урахуванням заявленого позивачем періоду Сума пені за період прострочення
134 464 071,42 грн.,
нарахованих з 01.12.2008 р. по 30.06.2009р.по 10.07.2009р.з 13.07.2009р
по 10.07.2010р.7 016 507,25 грн.
25 163 835,62 грн.,
нарахованих за липень 2009р.по 10.08.2009р.з 11.08.2009 р.
по 10.08.2010р.1 035 596,62 грн.
35 163 835,62 грн., нарахованих за серпень 2009р.по 10.09.2009р.з 11.09.2009р.
по 10.09.2010р.1 013 243,58 грн.
44 997 260,27 грн., нарахованих за вересень 2009р.по 10.10.2009р.з 12.10.2009р.
по 10.10.2010р.957 214,94 грн.
55 163 835,62 грн., нарахованих за жовтень 2009р.по 10.11.2009р.з 11.11.2009р.
по 10.11.2010р.970 093,72 грн.
64 830 684,93 грн., нарахованих за листопад -до закінчення строку, на який надано кредитпо 27.11.2009р. (день закінчення строку, на який надано кредит)з 28.11.2009р.
по 27.11.2010р.896 257,49 грн.
7254 246,58 грн., нарахованих за листопад 2009р.по 30.11.2009р.з 01.12.2009р.
по 30.11.2010р.47 066,96 грн.
87 881 643,84 грн., нарахованих за грудень 2009р.по 31.12.2009р.з 01.01.2010р.
по 31.12.2010р.1 425 605,83 грн.
97 881 643,84 грн., нарахованих за січень 2010р.по 01.02.2010р.з 02.02.2010р.
по 01.02.2011р.1 391 056,15 грн.
107 118 904,11 грн., нарахованих за лютий 2010р.по 01.03.2010р.з 02.03.2010р.
по 01.03.2011р.1 229 132,43 грн.
117 881 643,84 грн., нарахованих за березень 2010р.по 31.03.2010р.з 01.04.2010р.
по 31.03.2011р.1 328 434,87 грн.
127 627 397,26 грн., нарахованих за квітень 2010р.по 30.04.2010р.з 01.05.2010р.
по 30.04.2011р.1 254 236,67 грн.
137 881 643,84 грн., нарахованих за травень 2010р.по 31.05.2010р.з 01.06.2010р.
по 31.05.2011р.1 262 574,56 грн.
147 627 397,26 грн., нарахованих за червень 2010р.по 30.06.2010р.з 01.07.2010р.
по 02.06.20111 107 017,45 грн.
157 881 643,84 грн., нарахованих за липень 2010р.по 31.07.2010р.з 01.08.2010р
по 02.06.2011р.1 027 096,96 грн.
167 881 643,84 грн., нарахованих за серпень 2010р.по 31.08.2010р.з 01.09.2010р.
по 02.06.2011р.920 424,85 грн.
177 627 397,26 грн., нарахованих за вересень 2010р.по 30.09.2010р.з 01.10.2010р.
по 02.06.2011р.793 562,77 грн.
187 881 643,84 грн., нарахованих за жовтень 2010р.по 01.11.2010р.з 02.11.2010р.
по 02.06.2011р.712 910,88 грн.
197 627 397,26 грн., нарахованих за листопад 2010р.по 30.11.2010р.з 01.12.2010р.
по 02.06.2011р.595 981,84 грн.
207 881 643,84 грн., нарахованих за грудень 2010р.по 31.12.2010р.з 01.01.2011р.
по 02.06.2011р.512 090,91 грн.
217 881 643,84 грн.. нарахованих за січень 2010р.по 31.01.2011р.з 01.02.2011р.
по 02.06.2011р.408 333,93 грн.
227 118 904,11 грн., нарахованих за лютий 2011р.по 28.02.2011р.з 01.03.2011р.
по 02.06.2011р.284 171,05 грн.
237 881 643,84 грн., нарахованих за березень 2011р.по 31.03.2011р.з 01.04.2011р.
по 02.06.2011р.210 860,96 грн.
247 627 397,26 грн., нарахованих за квітень 2011р.по 30.04.2011р.з 01.05.2011р.
по 02.06.2011р.106 888,05 грн.
257 881 643,84 грн., нарахованих за травень 2011р.по 31.05.2011р.з 01.06.2011р.
по 02.06.2011р.6 694,00 грн.
26508 493,15 грн., нарахованих за червень 2011р.по 30.06.2011р.Пеня не нараховується, оскільки строк оплати цих процентів до 30.06.2011р., а заявлений період нарахування пені закінчується 02.06.2011р.____________________
Всього 26 513 054,72 грн.
Відтак, господарський суд дійшов висновку, що за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом з відповідача на користь позивача 2 підлягає стягненню пеня у розмірі 26 513 054,72 грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 116 578,50 грн. (26 629 633,22 грн. -26 513 054,72 грн.), суд відмовляє.
Господарським судом встановлено, що з метою забезпечення виконання грошового зобов'язання відповідача по поверненню кредиту між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк»(іпотекодержатель за договором, позивач 2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»(іпотекодавець за договором, відповідач у справі) 22.05.2008 року було укладено іпотечний договір без оформлення заставної, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №1555.
До вищезазначеного іпотечного договору сторонами були підписані та нотаріально завірені договори про внесення змін і доповнень від 28.11.2008 року, від 29.12.2008 року та від 21.02.2009 року, якими сторони вносили зміни до пунктів 1.1. (предмет договору), 2.1. (предмет іпотеки) та 2.2. (загальна вартість предмета іпотеки) іпотечного договору.
Так, відповідно п. 1.1. іпотечного договору від 22.05.2008 року (в редакції останнього договору про внесення змін і доповнень від 21.02.2009 року) дійсний договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, як кредитора за умовами кредитного договору №13-У від 22.05.2008 року (а також будь-якими додатковими угодами до нього), укладеного між іпотекодержателем та позичальником -ТОВ «Істейт Девелопмент».
Предметом іпотеки, згідно п. 2.1. іпотечного договору від 22.05.2008 року (в редакції останнього договору про внесення змін і доповнень від 21.02.2009 року) є нерухоме майно -нежилі приміщення підвалу, І, ІІ, ІІІ, ІУ поверхів корпусу №4 (в літ. Е) загальною площею 20 560,60кв.м., що складає 54/100 частини від корпусу №4, який розташований в м. Києві по вул. Московській буд. 8 (літера Е) та належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 22.05.2008 року за реєстровим №1553.
Пунктом 2.2. іпотечного договору (в редакції останнього договору про внесення змін і доповнень від 21.02.2009 року) визначено, що предмет іпотеки за згодою сторін оцінено 339 085 400,00 грн.
Згідно п. 7.1. іпотечного договору, дійсний договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором. У випадку подовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), іпотека, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань.
Сторонами п. 3.3.4. іпотечного договору встановлений обов'язок іпотекодавця на період дії дійсного договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування ( в т.ч. від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.
Згідно п. 3.3.4.2. іпотекодавець зобов'язаний не пізніше, ніж за 3 календарні дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, сплачувати такі чергові страхові платежі та не пізніше, ніж за 1 календарний день до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, надавати іпотекодержателю докази таких сплат.
Пунктом 4.2. договору сторонами визначено, що за невиконання чи неналежне (в тому числі, невчасне) виконання п.п. 3.3.1-3.3.13 даного договору іпотекодавець сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки згідно п. 2.2. дійсного договору.
На підставі вищезазначених умов іпотечного договору заступником прокурора м. Києва заявлено також вимогу про стягнення з відповідача штрафу (5% від вартості предмета іпотеки) у розмірі 25 000 000,00 грн., оскільки за період з 27.11.2009 року по 26.11.2010 року відповідачем не надано банку доказів сплати страхових платежів, обов'язок надання яких передбачений п. 3.3.4.2. іпотечного договору.
Господарським судом встановлено та відповідачем не спростовано, що за період з 27.11.2009 року по 26.11.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»не було застраховано предмет іпотеки, оскільки попередній договір страхування майна №01-0962 від 23.02.2009 року припинив свою дію 27.11.2009 року у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. А відтак, відповідачем не було надано ні позивачу 2, ні суду доказів оплати страхових платежів відповідно до п. 3.3.4.2. іпотечного договору.
Заступником прокурора м. Києва штраф у розмір 5% був обрахований з 500 000 000,00 грн. вартості предмета іпотеки, яка визначена сторонами договором про внесення змін і доповнень від 28.11.2008 року.
Однак, господарський суд, беручи до уваги, що договором про внесення змін і доповнень від 21.02.2009 року було узгоджено вартість предмета іпотеки у розмірі 339 085 400,00 грн., і враховуючи період порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань (а саме з 27.11.2009 року по 26.11.2010 року), зазначає, що сума штрафу повинна визначатись із вартості предмета іпотеки, визначеної договором від 21.02.2009 року, а саме від 339 085 400,00 грн.
Таким чином, здійснивши розрахунок штрафу, господарський суд дійшов висновку, що за невиконання умов договору іпотеки №1555 від 22.05.2008 року розмір штрафу становить 16 954 270,00 грн. (339 085 400,00 грн.*5%)/100%), а не 25 000 000,00 грн.
Господарським судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (іпотекодержатель за договором, позивач 2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»(іпотекодавець за договором, відповідач у справі) 28.11.2008 року було укладено договір іпотеки без оформлення заставної, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №3461.
До вищезазначеного іпотечного договору сторонами були підписані та нотаріально завірені договори про внесення змін і доповнень від 29.12.2008 року та від 21.02.2009 року, якими сторони вносили зміни до пунктів 1.1. (предмет договору) та 2.1. (предмет іпотеки) договору іпотеки.
Так, відповідно п. 1.1. іпотечного договору від 28.11.2008.2008 року (в редакції останнього договору про внесення змін і доповнень від 21.02.2009 року) дійсний договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, як кредитора за умовами кредитного договору №13-У від 22.05.2008 року (а також будь-якими додатковими угодами до нього), укладеного між іпотекодержателем та позичальником -ТОВ «Істейт Девелопмент».
Предметом іпотеки, згідно п. 2.1. іпотечного договору від 28.11.2008 року (в редакції останнього договору про внесення змін і доповнень від 21.02.2009 року) є нерухоме майно: земельна ділянка, кадастровий №8000000000:82:033:0057, площею 1,3633га, що розташована на вул. Московській,8 у Печерському районі, м. Києва та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серія КВ №141987, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 лютого 2008 року №3460 (ВМВ №052423, ВМВ №052436) та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №02-8-00207. цільове призначення земельної ділянки: реконструкція з будівництвом механіко-складського корпусу під офісно-торговельний комплекс з паркінгом.
Пунктом 2.2. іпотечного договору визначено, що предмет іпотеки за згодою сторін оцінено в 55 000 000,00 грн. Експертна грошова оцінка земельної ділянки згідно до звіту про експертну грошову оцінку, зробленого Асоціацією «УкрЕксПроБуд»складає 55 000 000,00 грн. від 27.11.2008 року. Сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
Згідно п. 7.1. іпотечного договору, дійсний договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), застава, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань.
Сторонами п. 3.3.4. іпотечного договору встановлений обов'язок іпотекодавця на період дії дійсного договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування (в т.ч. від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.
Згідно п. 3.3.4.2. іпотекодавець зобов'язаний не пізніше, ніж за 3 робочі дні до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, сплачувати такі чергові страхові платежі та не пізніше, ніж за 1 робочий день до граничного строку сплати чергових страхових платежів, визначеного договором страхування, надавати іпотекодержателю докази таких сплат.
Пунктом 4.2. договору сторонами визначено, що за невиконання чи неналежне (в тому числі, невчасне) виконання п.п. 3.3.1-3.3.13 даного договору іпотекодавець сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки згідно п. 2.3. дійсного договору.
Дослідивши умови договору іпотеки від 28.11.2008 року №3461 та додаткові договори до нього, господарським судом встановлено, що сторонами в договорі не було передбачено пункту 2.3.
При цьому, господарський суд дійшов висновку, що відсутність у договорі №3461 від 28.11.2008 року пункту 2.3. не свідчить про непогодження сторонами вартості предмета іпотеки, оскільки така вартість погоджена сторонами у п.2.2. вказаного договору і складає 55 000 000,00 грн.
На підставі вищезазначених умов іпотечного договору заступником прокурора м. Києва заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу (5% від оціночної вартості предмета іпотеки) у розмірі 2 750 000,00 грн., оскільки за період з 27.11.2009 року по 26.11.2010 року відповідачем не надано банку доказів сплати страхових платежів, обов'язок надання яких передбачено п. 3.3.4.2. іпотечного договору.
Господарським судом досліджено та відповідачем не спростовано, що за період з 27.11.2009 року по 26.11.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Істейт Девелопмент»не було застраховано предмет іпотеки, оскільки попередній договір страхування майна №01-08-45 від 22.12.2008 року припинив свою дію 27.11.2009 року у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. А відтак, відповідачем не було надано позивачу 2 доказів оплати страхових платежів відповідно до п. 3.3.4.2. іпотечного договору.
Відтак, за невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором іпотеки №3461від 28.11.2008 року, на відповідача згідно п. 4.2. договору покладається відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 2 750 000,00 грн. (55 000 000,00 грн.*5%)/100%).
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 4-5, ст. 231 ГК України унормовано, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.
Статтею 6 ЦК України встановлена свобода договору, яка може проявлятися у тому, що сторони у договорі можуть відступити від положень актів законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Згідно з ст. ст. 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Вищенаведені правові норми кореспондуються з нормами ч. 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку про правомірність застосування до відповідача відповідальності згідно п. 4.2. іпотечного договору №1555 від 22.05.2008 року та іпотечного договору №3461 від 28.11.2008 року, а саме стягнення штрафу у розмірі 5% від загальної вартості предмета іпотеки.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача 2 підлягає стягненню 16 954 270,00 грн. -штрафу за невиконання умов договору іпотеки №1555 від 22.05.2008 року, 2 750 000,00 грн. -штрафу за невиконання умов договору іпотеки №3461 від 28.11.2008 року В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 8 045 730,00 грн.( 25 000 000,00 грн. -16 954 270,00 грн.) штрафу за невиконання умов договору іпотеки №1555 від 22.05.2008 року, суд відмовляє.
Окрім того, Заступником прокурора м. Києва (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) заявлено вимогу про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості у сумі 633 312 745,78 грн. на предмет іпотеки (нежилі приміщення та земельну ділянку) шляхом реалізації вказаного предмета іпотеки з прилюдних торгів, з початковою ціною продажу у розмірі 90% вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ч. 6. ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Отже, правова суть забезпечення полягає в тому, що забезпечена сторона, крім прав за основним зобов'язанням, наділяється також додатковими правами, якими вона може скористатися у разі неспроможності боржника або в інших випадках, передбачених законом чи договором. Тобто, виходячи з викладеного та укладених між сторонами договорів, позивач 2 наділений альтернативними способами захисту своїх прав - чи то стягнення боргу за кредитним договором, з урахуванням штрафних санкцій чи то звернення стягнення на заставлене майно, оскільки за змістом ч.3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
При цьому, чинне законодавство не передбачає право одночасного звернення з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором, та звернення стягнення на предмет іпотеки (оскільки в такому випадку фактично здійснюється стягнення в подвійному розмірі).
Господарський суд зазначає, що виконання основного зобов'язання виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов'язання.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 02.08.2010 року у справі №13/196, від 11.05.2011 року у справі №34/67 та від 29.06.2011 року у справі №32/759.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості ТОВ «Істейт Девелопмент»за кредитним договором №13-У від 22.05.2008 року в сумі 633 312 745,78 грн. на предмет іпотеки, а саме: 1) нежилі приміщення підвалу, І, ІІ, ІІІ, ІУ поверхів корпусу №4 (в літ. Е) загальною площею 20 560,60кв.м., що складає 54/100 частини від корпусу №4, який розташований в м. Києві по вул. Московській буд. 8 (літера Е) та належить іпотекодавцю на праві приватної власності; 2) земельну ділянку, кадастровий №8000000000:82:033:0057, площею 1,3633га, що розташована на вул. Московській,8 у Печерському районі, м. Києва та належить іпотекодавцю на праві власності, шляхом реалізації вказаного предмета іпотеки з прилюдних торгів, з початковою ціною продажу у розмірі 90% вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
За таких обставин судом відхиляється клопотання відповідача про призначення судової експертизи. При цьому, суд виходиться з наступного.
В обґрунтування поданого клопотання про призначення у справі судової експертизи відповідач зазначає про збільшення вартості предмета іпотеки. На підтвердження чого, відповідач посилається на договір іпотеки від 22.05.2008 року №1555 та на укладені сторонами до нього договори про внесення змін і доповнень, відповідно до яких, на його думку, вартість предмета іпотеки зростала.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
При цьому, згідно абзаців 1, 3 п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/424 від 11.11.1998 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Враховуючи відмову суду в задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості ТОВ «Істейт Девелопмент»на предмет іпотеки, суд дійшов висновку про відсутність потреби у визначені вартості предмета іпотеки та відповідно про відсутність підстав для призначення експертизи у даній справі.
З урахуванням вищенаведеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 624 847 971,52 грн., з яких 320 000 000,00 грн. заборгованість по кредиту, 199 619 139,95 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 59 011 506,85 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 26 513 054,72 грн. -пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 16 954 270,00 грн. -штраф за невиконання умов договору іпотеки №1555 від 22.05.2008 року, 2 750 000,00 грн. -штраф за невиконання умов договору іпотеки №3461 від 28.11.2008 року. В іншій частині позову, а саме в стягненні 302 465,75 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 116 578,50 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 8 045 730,00 грн. штрафу за невиконання умов договору іпотеки №1555 від 22.05.2008 року, суд відмовляє.
В частині позову про звернення стягнення у рахунок погашення заборгованості ТОВ «Істейт Девелопмент»за кредитним договором №13-У від 22.05.2008 року в сумі 633 312 745,78 грн. на предмет іпотеки, а саме: 1) нежилі приміщення підвалу, І, ІІ, ІІІ, ІУ поверхів корпусу №4 (в літ. Е) загальною площею 20 560,60кв.м., що складає 54/100 частини від корпусу №4, який розташований в м. Києві по вул. Московській буд. 8 (літера Е) та належить іпотекодавцю на праві приватної власності; 2) земельну ділянку, кадастровий №8000000000:82:033:0057, площею 1,3633га, що розташована на вул. Московській,8 у Печерському районі, м. Києва та належить іпотекодавцю на праві власності, шляхом реалізації вказаного предмета іпотеки з прилюдних торгів, з початковою ціною продажу у розмірі 90% вартості предмету іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України, господарський суд відмовляє.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Як визначено п. 30 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються Генеральна прокуратура України та її органи -за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави.
Згідно п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмір ставок державного мита із заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).
Враховуючи, що ціна позову з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог становить 633 312 745,77 грн., а 1% від цієї суми складає 6 333 127,46 грн., то державне мито, яке підлягало стягненню в доход Державного бюджету України становить 25 500,00 грн. (встановлений законом максимальний розмір державного мита). Одночасно, беручи до уваги часткове задоволення позову, судові витрати відповідно до ст. 44, ч. 3 ст. 49 ГПК України стягуються з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»(08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 6, код ЄДРПОУ 35161776) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) 320 000 000 (триста двадцять мільйонів) грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 199 619 139 (сто дев'яносто дев'ять мільйонів шістсот дев'ятнадцять тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 95 коп. процентів за користування кредитом, 59 011 506 (п'ятдесят дев'ять мільйонів одинадцять тисяч п'ятсот шість) грн. 85 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 26 513 054 (двадцять шість мільйонів п'ятсот тринадцять тисяч п'ятдесят чотири) грн. 72 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 16 954 270 (шістнадцять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. штрафу за невиконання умов договору іпотеки №1555 від 22.05.2008 року, 2 750 000 (два мільйона сімсот п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. штрафу за невиконання умов договору іпотеки №3461 від 28.11.2008 року.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Істейт Девелопмент»(08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 6, код ЄДРПОУ 35161776) в доход Державного бюджету України судові витрати: 25 158 (двадцять п'ять тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 30 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя В. М. Антонова
Повне рішення складено 14.09.2011 року