Справа № 2-1342 2009 p.
02 жовтня 2009 р. Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області У складі:
Головуючого судді Димашка В.П.
Секретаря Чернової О.А.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору найма та виселення
Позивач пред'явив позов в якому просив розірвати договір найму між ним та ОСОБА_2 на користування житловим будинком по АДРЕСА_2, та виселити ОСОБА_2 з вказаного будинку без надання іншого житлового приміщення.
Вимоги мотивував тим, що він має у приватній власності будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2
З ним проживає дружина ОСОБА_4, син ОСОБА_2, невістка ОСОБА_5, внук ОСОБА_6.
Невістка ОСОБА_5 та внук ОСОБА_6 прописані за адресою: АДРЕСА_1
Після одруження його сина - ОСОБА_2 з ОСОБА_5 вони погодили, що відповідач, буде надалі користуватися безкоштовно будинком для проживання, і таким чином заключив з ним усний договір найму житлового будинку.
З квітня 2006 року відповідач неодноразово повертався додому у нетверезому стані, обзиває його та його дружину - ОСОБА_4 нецензурними словами, кричить, що позбавить нас життя, а будинок спалить. З цього моменту їхнє сумісне життя складалося не найкращим чином.
02 травня 2008 року відповідач, прийшовши до будинку у нетверезому стані, почав скандалити, ображати його, погрожувати, побив у будинку вікна та вхідні двері. Після чого, він звернувся до дільничного селища Отинія, який прийшов до його будинку та провів з ОСОБА_2 профілактичну бесіду.
18 квітня 2009 року прийшовши додому, відповідач знову почав обзивати його непристойними словами, погрожував вбивством та фізичною розправою, виганяв їх із дружиною із будинку.
Оскільки, він хворіє і йому тяжко ходити без допомоги, то 18 квітня 2009 року, його дружина ОСОБА_4, звернулася від їх імені у Коломийський MB УМВС із заявою про те, що відповідач словесно погрожує йому та його дружині фізичною розправою та при цьому обзиває нецензурними словами.
В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 відмовлено, на підставі ст.6 п.2 КПК України за відсутністю в діях відповідача складу злочину, передбаченого ст.129 КК України. ОСОБА_2 винесено офіційне попередження про недопустимість антигромадської поведінки у майбутньому.
12 травня 2009 року біля 15.00 год. відповідач повернувся додому у нетверезому стані, вчинив з ним суперечку, під час якої з особливою зухвалістю погрожував йому фізичною розправою.
Цього ж дня, його дружина ОСОБА_4, звернулася в Коломийський MB УМВС із письмовою заявою про те, що відповідач систематично вчиняє з ними сварку, робить збитки по господарству та погрожує щодо них фізичною розправою, про прийняття відносно відповідача відповідних заходів. Заяву Коломийським MB УМВС розглянуто, з ОСОБА_2 проведено профілактичну бесіду про недопустимість антигромадської поведінки у майбутньому.
21 травня 2009 року, повернувшись додому у нетверезому стані відповідач знову погрожував йому фізичною розправою, кричав що позбавить його життя, після чого наніс йому удари у сторону грудної клітки, ногах та руках.
І саме цей випадок підштовхнув його звернутися до суду з позовною заявою про виселення ОСОБА_2 із житлового будинку.
ОСОБА_2 систематично порушує правила співжиття і робить неможливим для нього і для членів його сім'ї проживання з ним в одному будинку, руйнує та псує жиле приміщення. Від травня 2008 року відповідач не вносить плати за комунальні послуги.
Відповідно до ст.168 ЖК України договір найму житлового приміщення, укладений як на визначений так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо наймач або особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціального співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку, а також у разі систематичного невнесення наймачем квартирної плати і плати за комунальні послуги.
Час від часу він знаходиться на лікуванні з приводу - ішемічного інсульту, і позбавлений можливості спокійно відпочивати.
Погрози відповідача не є голослівними, тому він постійно боїться, що той позбавить життя його або його дружину ОСОБА_4
Позивач позовні вимоги підтримав, та вказав, що він є лікідатором Чорнобильської аварії, переніс інсульт, син почав пити, погрожувати, що уб'є, коли повернулася дружина у кінці 2006 році, він перестав терпіти. Син прийшов з армії ніде не працював. Говорив що йому не потрібно працювати. Нічого не оплачував на протязі 10 років. Наносив тілесні ушкодження, це було два рази. Весною 2009 року він знімав побої, 02 травня 2008 року звертався до участкового, але висновків ніяких не було. 18 квітня 2009 року на заяву дружини приїжджали працівники міліції, відбирали пояснення. 12 травня теж порожував, стріляв хлопушками під дверми, це було ввечері. 21 травня 2009 при інциденті нікого не було він зайшов у кімнату, чого не знає, чи був відповідач п'яний, не знає, сказав відповідачу, щоб той вийшов бо той почав погрожувати і сваритися за що не знає, висловлювався нецензурно. Він вдарив відповідача коштуром по руці, а той копнув три рази у груди, він встав, відкрив вікно та закликав дружину, яка забрала його в свою кімнату над підвалом, дружина сина не бачила в його кімнаті, так як він вийшов до себе. Були синяки, він знімав побої, звертався у міліцію, працівник міліції прийшов через три дні, їздив у поліклініку смт. Отинія, через три або два дні, точно не пам'ятає, лікар мужчина оглядав, дав довідку. В своїй кімнаті в хаті він жив до того часу поки син не побив. Інші дві займає син із дружиною.
18 квітня приїжджали зам нач. міліції. Відповідач так погрожував, щоб ніхто не чув. 18 квітня як працівники міліції від'їжджали відповідач під'їхав на мопеді і з ним розмовляли.
Дружина прийшла у 2006 році, вона поселилась над підвалом, він погоджувався, щоб вона жила в нього в хаті, масажистці нічого не розказував. Інсульт одержав весною 2006 року, лежав нерухомий рік, за цей період його доглядав син - відповідач по справі і невістка, син учив ходити, дружина в цей час проживала у пристройці, і працювала у Івано-Франківську. Син утеплив будинок за власні кошти, поставив двері, опалення не проводив, провів воду дружині, дах на літній кухні не робив.
У 2007 році стосунки були нормальні, аж до 21 травня 2009 року. Таке що він падав було три рази, раз з крісла, два рази шпортався та падав. Вважає що син має іти жити на квартиру, знімати.
Підтверджує, що свідок ОСОБА_7 в суді сказала правду.
Відповідач пояснив, що він позову не визнає, мати забрала батька до себе для того, щоб він з батьком не спілкувався, до того вони були у нормальних стосунках, він навіть передав зброю, а саме рушницю, це було у 2007 році. З дружиною батька доглядав, він не ходив, а вони з дружиною його вчили ходити. 18 квітня його не було вдома. Офіційне застереження підписав але там нічого не було написано. 12 травня не погрожував. 21 травня 2009 року позивача не бив. Не виключає того, що батько міг впасти та отримати тілесні ушкодження. Як проживали з батьком у одній хаті, то вони вели спільне господарство, обробляли город. Батьки деякий період на початку травня, як батько повернувся з лікарні жили день чи два в середній кімнаті, і мати забрала його до себе, щоб вони двоє не спілкувалися. Іншого житла він не має, дружина теж, хата дружини в аварійному стані, там проживає п'ятеро чоловік.
Свідок ОСОБА_8 вказала, що з братом не спілкується, є неприязні відносини з того часу як почалися конфлікти між батьками, він хоче щоб батьки ішли жити до неї. Це почалось відколи захворів позивач, відповідач погрожує, не дає проживати в хаті. Мама показувала свої синяки, вона чула, як він кричить у хаті, чула це в той час, як по телефону розмовляла з матір'ю, погрожує убити, застрелити чи задушити. Як батько захворів, то його доглядав брат - відповідач. Мама сказала, що вона провела воду в свою літню кухню.
Про події вказані в позовній заяві нічого не знає. Стосунки погіршилися між ними з того часу, як брат одружився. їй не було відомо, що він дав братові дав рушницю. Вона живе на відстані пів години пішки. За останні два роки буває майже кожен тиждень у батьків.
Свідок ОСОБА_9, вказав, що він з відповідачем не спілкується через те, що немає взаєморозуміння, оскільки він не поважає свого батька, вважає що тесть правий, якщо син не допомагає батькові, не оплачує за світло і газ, не допомагає, чув від позивача що були бійки. Бачив поламані меблі, хто це зробив, то не знає, і коли теж. Коли тесть хворів він не знає, його доглядали в лікарні він, відповідач та його дружина. На основі його пенсії його утримували відповідач та його дружина. Вважає, що вони неналежно доглядали тестя. У нього свої проблеми а тому не брав його до себе після його захворювання. Про події вказані в позовній заяві нічого не відомо. Дружина буває у батька в місяць раз чи два.
Свідок ОСОБА_4 вказала, що останніх 3 роки вона у поганих взаємовідносинах із сином, до 2006 року проживала вдома у дочки, пішла додому, але син наганяв. За 02 травня 2008 року не пам'ятає. 18 квітня 2009 року вона носила їду до чоловіка, але син з дружиною повикидали тарілки та вигнали її.
12 травня 2009 року невістка гримнула дверима, син сварився через те, що вона неправильно вивісила білизну, побив через це вікна, брався до неї з ломом, поламав двері у кімнаті.
21 травня 2009 року викликала по телефону швидку медичну допомогу, його оглядав травматолог у літній кухні, на грудях були сильні синяки, лікар його роздягав, дивився, це був один випадок. В лікарню і поліклініку його не возила. Про даний конфлікт їй відомо зі слів чоловіка.
Як у чоловіка, позивача був інсульт, то вона не жила з ним і не доглядала. Коли вона приїхала, то чоловік вже ходив, та пішов жити до неї в літню кухню зимою. Побито його було вже після того як він пішов до неї жити.
Свідок ОСОБА_5 вказала, що вона проживає у чоловіка у господарстві його батька. У 2000 році вона пішла з хати геть, У 2006 році тесть позивач захворів на інсульт. Вони з чоловіком його доглядали, він не вставав півтора року, його доглядали, вночі перевертали. Дружина жила в літній кухні. В кінці 2007 року лікарі дозволили вставати позивачу, і відповідач, її чоловік вчив його ходити. У листопаді 2008 року його колишня дружина почала нападати та виганяти з хати. Свекруха сказала що їх вижене, а її внучка буде там будуватися. Відповідач не вчиняє скандали. Вона брала два з половиною роки пенсію, він довірив це їй. Вона не має куди піти з хати. 18 квітня ніякого скандалу не було, їх усіх вдома не було. Швидка не приїжджала.
Свідок ОСОБА_7 вказала, що вона живе через паркан з позивачем, відповідач та його дружина під час хвороби з доглядав позивача, поставив на ноги після хвороби, позивач навіть сам розказував їй про це. На подвір'ї часто кричала мати відповідача, обзивала сина немічним, калікою, це було два три рази на місяць. ОСОБА_4 прийшла проживати до свого колишнього чоловіка у 2006 році в липні, а позивач захворів у квітні 2006 року. Відповідач та його дружина годували батька, позивача. До того часу, як прийшла ОСОБА_4 вони жили спокійно, сварок не було.
ОСОБА_10 вказала, що вона є сусідка, яка живе через дорогу, і ніколи не бачила, щоб відповідач бив свого батька, ображав, чи погрожував, навпаки він з дружиною доглядали батька, позивач не жалівся що його ображають. Від часу як приїхала мати відповідача часто чути її крики, сварка. Другого голосу не було чути. Працівник міліції викликав, давала пояснення, і вважає, що відповідач не є причиною конфліктів.
ОСОБА_11 вказала, що неодноразово була в хаті у позивача, оскільки робила йому масажі, зробила близько 50 масажів, бачила, що син з невісткою доглядали батька, який був важко хворий, дружина відповідача перебирала ліжко, давала їсти, позивач говорив, що якби не невістка з сином, то він би помер. Невістка прала, оскільки він ходив під себе. Позивач розказував, що треба дати доручення невістці, щоб вона брала пенсію. Коли робила масаж, то чула як позивач говорив синові, щоб він позакривав двері, бо боїться щоб не зайшла дружина. Чула неодноразово, як на подвір'ї кричала дружина позивача. Погроз зі сторони відповідача не чула, неодноразово робила масаж, і була наодинці з позивачем, але він не жалівся. Масажі робила до осені 2008 року. В 2009 році неодноразово проходячи попри його будинок віталася з позивачем, він не жалівся, що син його б'є чи обзиває. Він мав можливість пожалітися.
Заслухавши пояснення позивача та відповідача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно ч. 4 ст. 168 ЖК України договір найму жилого приміщення, укладений як на визначений так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо наймач або особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку, а також у разі систематичного невнесення наймачем квартирної плати і плати за комунальні послуги.
Згідно ст. 169 ЖК України у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку(квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмови підлягають виселенню.
Суд вважає, що позивачем не правильно визначено статус відповідача по даній справі, та не правильно вказано правову підставу розірвання договору найму, та виселення, оскільки відповідач є не наймачем, а членом сім'ї позивача, так як є його сином, про що позивач вказав у позовній заяві, що також підтверджується довідкою Отинійської селищної ради № 577 від 23.03.2009 року.
Крім того між ними не укладався договір найму жилого приміщення, як це передбачено ст. 158 ЖК України.
Згідно ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 ЦК України, згідно якої ними є дружина, діти та батьки.
Згідно ст. 157 ЖК України членів сім'ї власника житлового будинку може бути виселено у випадках передбачених ст. 116 ЖК України, згідно якої якщо наймач, члени його сім'ї, або інші особи, що проживають разом з ним систематично руйнують або псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання чи громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця, або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_2 що підтверджується свідоцтвом про право власності від 10.03.2009 року, і з ним проживає відповідач по справі, син ОСОБА_2, що підтверджується довідкою Отинійської селищної ради № 577 від 23.03.2009 року.
Твердження позивача про те, що відповідач систематично руйнує або псує жиле приміщення, або використовує його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття робить неможливим для інших проживання з ним в одному будинку, наносить йому побої, а заходи запобігання чи громадського впливу виявились безрезультатними, не знайшли свого підтвердження доказами в судовому засіданні.
Як вбачається з показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідач ОСОБА_2 не порушував правил співжиття та не робив неможливим для інших проживання з ним у одному будинку, навпаки, він доброзичливо ставиться до батька, допомагав йому після того, як той захворів, навчив ходити, та дбав про нього. З того часу, як до свого колишнього чоловіка, позивача по справі повернулася ОСОБА_4 саме вона вчиняє сварки та скандали у даній сім'ї, обзиває відповідача, та пише безпідставні заяви від імені позивача в міліцію.
З досліджених відмовного матеріалу №610/877, та висновку №468 по заяві ОСОБА_4 вбачається, що до ОСОБА_2 24.04.2009 року застосовувалося тільки одне офіційне попередження №74 про недопустимість проявів антигромадської поведінки, хоча і воно винесено всупереч фактичним даним проведеної перевірки, оскільки згідно поясне нень, що є у відмовному матеріалі, та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.04.2009 року опитані по даному факту сусіди сім'ї ОСОБА_4 пояснили, що насправді ініціатором сварок та конфліктів є сама ОСОБА_4, так як вона намагається вигнати свого сина ОСОБА_6 з невісткою з господарства.
Показання свідка ОСОБА_4, суд оцінює критично, оскільки вона як встановлено є ініціатором виселення відповідача, крім того її показання спростовуються показаннями наведених свідків.
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не були очевидцями подій, та є безпосередньо зацікавленні у вирішенні справи на користь позивача, так як є його зятем та дочкою.
Не встановлено, що виявленні у позивача тілесні ушкодження, про які вказано у довідці №17 спричинені саме відповідачем.
Позивачем не наведено також доказів того, що відповідач систематично не оплачує за комунальні послуги, крім того згідно ст. 156 ЖК України спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку, а не встановлено, що позивач звертався з таким позовом.
Оскільки обставини, наведені у позовній заяві не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні в задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 213, 215, 223, 294 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору найма та виселення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження через Коломийський міськрайонний суд.