Справа №2- 206/2011 рік
/заочне/
29 липня 2011 року Жовтневий районний суд міста Харкова
у складі: головуючого судді Іванової І.В.
за участю секретарів Козир К.М., Котелевець Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної та матеріальної шкоди , суд-
У 2010 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про встановлення порушеного права користування двором загального користування у домоволодінні по АДРЕСА_1, зобов'язання демонтувати паркан, стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. кожному , а ОСОБА_1 просила стягнути також матеріальну шкоду у розмірі 660 грн. 15 коп..
У обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилалися на те, що вони мешкають в будинку по АДРЕСА_1 квартира 4.
Будинок складається з 4 квартир та є одноповерховим. Усі квартири приватизовані. Квартири 1,2,3 мають окремий вихід на АДРЕСА_1. Відповідач на державній землі посадив сад , чим позбавив мешканців квартири №4, а саме них зробити окремий виїзд на АДРЕСА_1 та в'їзд в квартиру №4 з АДРЕСА_1 . В червні -жовтні 2010 року ОСОБА_3 побудував високий біля 3-х метрів залізобетонний паркан , чим позбавив їх право доступу до вікна та всіх комунікацій квартири №4. Паркан причепив до стіни власника квартири и №4 ОСОБА_2 без його дозволу.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала у повному обсязі та надала пояснення відповідно вищенаведеному.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні змінив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача встановити паркан таким чином, щоб був доступ до вікна квартири №4 по АДРЕСА_1 та стіни де знаходяться водопровідні та газопровідні труби зі сторони квартири №3 за цією ж адресою , яка належить на праві власності ОСОБА_3. В іншій частині позов підтримав .
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився , йому належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення телеграми його невістки.
У судові засідання , які призначалися до розгляду на 14 червня 2011 року , 23 червня 2011 року , 8 липня 2011 року , 19 липня 2011 року відповідач також не з'являвся.
Повістка , яка була надіслана відповідачу на 14 червня 2011 року була повернута з відміткою «за закінченням терміну зберігання», хоча ОСОБА_4 залишалося повідомлення поштового відділення 3 червня 2011 року та 7 червня 2006 року.
Також про явку в судове засідання у зазначений день відповідач повідомлявся телеграмою, однак по повідомленню за телеграмою не з'явився, про що свідчить службове повідомлення.
За телеграмою , яка була надіслана відповідачу про явку в судове засідання на 23 червня 2011 року відповідач до поштового відділення по повідомленню не з'явився, про що свідчить службове повідомлення.
Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що відповідач навмисно не з'являється за повідомленнями до поштового відділення та не отримує повістки.
Відповідно до ч. 5 п. 3 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається , що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином, а тому суд вважає, що відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача , повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів /постановляє заочне рішення/.
За згодою позивачів , відповідно до ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України , суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Ухвалою суду від 8 липня 2011 року до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог залучено: Харківську дистанцію колії Південної залізниці та Харківську міську раду.
Треті особи - Харківська дистанція колії Південної залізниці та Харківська міська рада в судове засідання не з'явилися , їм належним чином повідомлялося про час та місце розгляду справи , шляхом надіслання телефонограми. Харківська дистанція колії Південної залізниці надала листа з проханням розглядати справу за її відсутністю.
Суд . вислухав пояснення позивачів, дослідивши матеріали, протокол місцевого огляду, вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивач ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 13 грудня 2007 року є власником квартири №4, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Позивачка ОСОБА_1 мешкає та зареєстрована в зазначеній квартирі.
Як вбачається з відповіді Харківської дистанції колії, територія полоси відводу ПЗД за мешканцями будинку по АДРЕСА_1, у зв'язку з приватизацією квартир в цьому будинку, земельна ділянка не передана у власність або в користування на умовах оренди, оскільки не створено об'єднання власників будинку.
Як встановлено судом будинок АДРЕСА_1 складається з чотирьох квартир та є одноповерховим . На протязі останніх років між співвласниками зазначеного будинку склався фактичний порядок користування земельною ділянкою квартири 1,2,3 зазначеного будинку мають окремий вихід на АДРЕСА_1 та відокремлені один від одного парканами . Після того як відповідач встановив паркан мешканці квартири №4 також мають окремий вихід.
Позивачі у справі посилалися на те, що в червні -жовтні 2010 року ОСОБА_3 побудував високий біля 3-х метрів залізобетонний паркан , чим позбавив їх право доступу до вікна та всіх комунікацій квартири №4. Паркан причепив до стіни власника квартири и №4 ОСОБА_2 без його дозволу.
Зазначені доводи позивачів були перевірені судом на місці , та підтвердилися, про що свідчить протокол місцевого огляду будинку АДРЕСА_1 зі сторони квартири 4 по АДРЕСА_1 від 23 червня 2011 року .
З акту від 31 травня 2011 року , складеного по результатам сумісного комісійного виїзду представників Адміністрації Жовтневого району Харківської міської ради та представників ПЗД , вбачається що дійсно паркан встановлений ОСОБА_3 обмежує доступ до вікна квартири №4 будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій , які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник , права якого порушені , має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до п. 3.8 Інструктивних вказівок про порядок проведення експертних робіт БТІ, затверджених 4.04.74 року «межі користування повинні проходити не ближчі ніж на 1 м. від глухих стін основних або службових будівель та не ближчі ніж на 2 м. від стін, що мають вікна.
Як встановлено судом власником квартири №4 в будинку АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_2, який просить стягнути на його користь 10 000 грн. моральної шкоди.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає : у фізичному болю та стражданням, який фізична особа зазнала зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я ; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях , яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а таж ділової репутації фізичної особи.
Суд вважає, що позивачем не доведено той факт, що діями відповідача ОСОБА_3 , йому завдано моральної шкоди.
Навпаки , як пояснив ОСОБА_2 він розмовляв з ОСОБА_3 з приводу пересунення паркану та надання доступу до вікна його квартири, та той не заперечував, а тому це питання могло бути вирішено на добровільних началах.
Але позивачка ОСОБА_1, яка не являється власником квартири №4 , а лише мешкає в ній, наполягає на знесенні паркану, побудованого ОСОБА_3 повністю. У цьому позовні вимоги позивачів не співпадають.
ОСОБА_1 не являється власником вищевказаної квартири, однак також просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., посилаючись на те, що моральна шкода ї була завдана діями відповідача, який незаконно побудував паркан, та вона не має можливості підійти до свого вікна для його обслуговування.
Суд вважає, що ОСОБА_1 не довела суду , що діями відповідача їй завдана моральна шкода. Ні в позовній заяві, ні у усних поясненнях ОСОБА_1 не посилалася та не доводила , які ж маються підстави для відшкодування на її користь моральної шкоди.
ОСОБА_1 просить суд стягнути на її користь матеріальну шкоду, яка складається з витрат на виготовлення ксерокопій документів , які надсилалися нею до різних інстанцій з питання незаконного встановлення ОСОБА_3 паркану, надіслання телеграми, а також витрат на придбання ліків.
Суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 38 грн. 80 коп. матеріальні витрати на відправку на адресу відповідача телеграми про явку до суду.
Що стосується інших витрат, то ОСОБА_1 не доведено, що її лікування та витрати на придбання ліків, пов'язано з діями ОСОБА_3. Крім того чеки , які надані ОСОБА_1 про придбання ліків не містять прізвище особи, яка їх придбала, а ОСОБА_1 не надала суду медичного документу, який підтверджував, що саме в цей період вона зверталася за медичною допомогою та їй було призначено лікування саме тими ліками, які вказані у чеках.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК на користь позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню з відповідача судові витрати.
Керуючись 3,4, 8,10,15,60,88, 212-215,218,294 ЦПК України 15, 16, 22, 23,386,391 ЦК України , суд-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_3 забезпечити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вільний доступ до вікна квартири №4 по АДРЕСА_1 зі сторони квартири №3 та перенести паркан на 2 м. від вікна квартирі №4, висота якого повинна бути такою щоб не затемнював кімнату .
У задоволені позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. кожному -відмовити.
У задоволені позову ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 660 грн. 15 коп. -відмовити .
Стягнути с ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 38 грн. 80 копійок .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати: судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення , особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.В. Іванова