08 вересня 2011 року Справа № 09/5026/1403/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - ОСОБА_2 юрисконсульт за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Іркліївський маслосирзавод" с.Іркліїв Чорнобаївського району Черкаської області до публічного акціонерного товариства "Юрія" м.Черкаси про стягнення 306433,02 грн., -
Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 306433,02 грн., у тому числі: 265085,36 грн. основного боргу за договором поставки №2912 від 29.12.2010 року, 5047,50 грн. договірної пені та 36300,16 грн. договірної упущеної вигоди за неналежне виконання зобов'язань за договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору поставки №2912 від 29.12.2010 року позивач здійснював відповідачу поставку продуктів харчування (товар), які останній прийняв, але порушував договірні строки та порядок оплати за прийнятий товар, внаслідок чого утворився прострочений борг з оплати за товар. На вимогу постачальника (позивач) покупець (відповідач) не розрахувався за товар, тому повинен сплатити борг, договірну пеню та збитки, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.
Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги позовні вимоги визнав частково, посилаючись на часткову сплату заборгованості та те, що станом на 04.07.2011 року (день складання та подання позову) основний борг становив 246887,00 грн., а не 265085,36 грн., як заявив позивач, заперечив щодо стягнення упущеної вигоди, оскільки вона не відповідає нормам Господарського кодексу України, також просив зменшити розмір пені, посилаючись на те, що згідно умов Договору оплата продукції здійснюється протягом 14 календарних днів, однак торгівельні мережі розраховуються з відповідачем з відстрочкою платежу 30 і більше календарних днів, підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі.
Ухвалою господарського суду від 28 липня 2011 року задоволено клопотання представників сторін, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, до 20 вересня 2011 року, та відкладено розгляд справи на 08 вересня 2011 року.
Позивачем подано клопотання від 06.09.2011 року про зменшення позовних вимог (уточнення розрахунку штрафних санкцій (пені), у якому він вказав що після порушення провадження у справі відповідачем повністю сплачена сума основного боргу, позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача упущеної вигоди та просить стягнути 8651,37 грн. договірної пені.
Клопотання позивача відповідає його праву, передбаченому ст.22 ГПК України, та прийняте судом до розгляду.
Відповідачем подані заперечення від 08.09.2011 року, у яких він просить відмовити у стягненні пені, посилаючись на неправильний її розрахунок.
У судовому засіданні:
- представник позивача підтримала зменшені позовні вимоги та просила стягнути з відповідача 8651,37 грн. договірної пені, нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання;
- представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на невірний розрахунок договірної пені.
Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.
29 грудня 2010 року між сторонами укладений договір поставки №2912 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач у справі) зобов'язався поставляти в обумовлені Договором строки продукти харчування (товар) власного виробництва в асортименті, погодженому сторонами, а покупець (відповідач у справі) зобов'язався примати товар та оплачувати постачальнику його вартість (п.1.1 Договору).
У пункті 2.1 Договору сторони визначили, що загальна кількість товару, який підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типами, розмірами, ціною за одиниці, дані про включення у ціну ПДВ та інші дані на кожну партію товару визначаються сторонами у накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Ціна, вказана у накладній, яка підписана повноважними представниками покупця, є узгодженою сторонами і прийнятою покупцем.
Згідно п.4.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах EXW (склад постачальника, за адресою: Черкаська область, Чорнобаївський район, село Іркліїв, вул.Леніна, 2) згідно вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс-2000", за винятком застережень, прямо передбачених Договором. За додатковою домовленістю сторін, закріпленою сторонами у письмових заявках на поставку, поставка товару може здійснюватись на інших умовах, які відповідають вимогам Міжнародних правил "Інкотермс-2000".
Пунктами 6.2, 6.3 Договору встановлено, що покупець здійснює 100% оплату вартості партії товару, яка зазначена у накладних, протягом чотирнадцяти календарних днів після підписання сторонами відповідної накладної на поставку партії товару. Оплата за партію товару вважається здійсненою з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
У пункті 7.2 Договору сторони домовились про те, що у випадку порушення (невиконання чи неналежного виконання) покупцем своїх зобов'язань по оплаті партії товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за партію товару за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України (НБУ), діючої у період, за який нараховується пеня.
Згідно п.7.3 Договору незалежно від сплати неустойки покупець, у випадку прострочення виконання зобов'язань по оплаті партії товару більше 50 календарних днів, зобов'язаний компенсувати постачальнику упущену вигоду, узгоджений розмір якої визначений сторонами у розмірі 2% від суми заборгованості, за кожний день невиконання грошових зобов'язань по оплаті поставленої партії товару.
На виконання умов Договору позивач здійснював відповідачу поставку товару (сиру Російського, продуктів сирних плавлених "Дружба" та "Костромський"), що, у тому числі, підтверджується видатковими накладними №РН0000883 від 27.04.2011 року на суму 98088,90 грн., №РН0000903 від 29.04.2011 року на суму 137361,90 грн., №РН-0000975 від 11.05.2011 року на суму 6250,00 грн., №РН-0001006 від 12.05.2011 року на суму 58734,00 грн., №РН-0001024 від 16.05.2011 року на суму 1875,00 грн., №РН-0001078 від 23.05.2011 року на суму 39148,20 грн., всього на суму 341458,00 грн. (у тому числі ПДВ).
В порушення умов Договору відповідач за отриманий товар здійснював розрахунки з порушенням встановлених Договором строків.
07 червня 2011 року позивач направив відповідачу претензію №521/04, у якій вказав на порушення строків оплати товару, переданого по зазначених видаткових накладних, та вимагав сплатити заборгованість у розмірі 337430,85 грн.
У листі від 23.06.2011 року №927, направленому у відповідь на претензію, відповідач визнав наявність заборгованості посилаючись на те, що згідно умов Договору оплата продукції здійснюється протягом 14 календарних днів, однак торгівельні мережі розраховуються з відповідачем з відстрочкою платежу 30 і більше календарних днів. Також відповідач гарантував провести оплату у повному обсязі, заявлених претензійних вимог; також вказав, що 15.06.2011 року перерахував позивачу 10000,00 грн., 17.06.2011 року - 20000,00 грн., отже станом на 21.06.2011 року борг становить 306887,00 грн.; запланував сплачувати по 10000,00 грн. кожний платіжний день з 22.06.2011 року по 04.08.2011 року.
На виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06 липня 2011 року сторони здійснили звірку взаєморозрахунків по Договору, за результатами якої склали Акт звіряння розрахунків, згідно якого станом на 14 липня 2011 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 166887,00 грн.
В процесі вирішення спору відповідачем сплачено позивачу суму основного боргу у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та видатковими накладними на часткове повернення товару, які надані відповідачем; виписками банку за особовим рахунком, наданими позивачем, і не заперечується сторонами.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання, зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.
Договір поставки, укладений між сторонами і на підставі якого заявлені позовні вимоги, за правовою природою є господарським договором поставки.
Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).
Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.
Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
З вищенаведених доказів у справі вбачається, що на виконання умов Договору, позивач поставляв відповідачу товар (сир Російський, продукти сирні плавлені "Дружба" та "Костромський"), який відповідач отримав без зауважень, однак його вартість сплачував з порушенням встановлених Договором строків.
На час звернення позивача до суду та порушення провадження у справі сума основного боргу відповідача перед позивачем становила 246887,00 грн., однак була сплачена в процесі вирішення спору, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
У задоволенні позовних вимог в частині решти суми основного боргу слід відмовити, оскільки вона була сплачена відповідачем до подання позовної заяви до суду, однак не врахована позивачем при складанні позовної заяви.
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У договорі сторони визначили, що у випадку порушення (невиконання чи неналежного виконання) покупцем своїх зобов'язань по оплаті партії товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за партію товару за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, діючої у період, за який нараховується пеня.
Пеня в сумі 8651,37 грн. нарахована позивачем по кожній видатковій накладній, з врахуванням встановленого Договором строку оплати та дати фактичного здійснення відповідачем платежу, із застосуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Суд погоджується з розрахунком пені позивача, в цій частині позовні вимоги вважає обґрунтованими, підлягаючими задоволенню.
Щодо стягнення 36300,16 грн. договірної упущеної вигоди за неналежне виконання зобов'язань за договором, то суд приймає відмову позивача від позову в цій частині, тому провадження у справі з цих вимог підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.
Враховуючи обставини справи, суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення пені.
З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 8651,37 грн. договірної пені, нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 2555,38 грн. в рахунок оплати державного мита (2468,87 грн. + 86,51грн.) та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 2791,38 грн.
Керуючись ст.ст. 22, 49, п.п.1-1, 4 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Юрія" (м.Черкаси, вул. Вербовецького, буд.108, ідентифікаційний код 00447853) на користь публічного акціонерного товариства "Іркліївський маслосирзавод" (Черкаська область, Чорнобаївський район, с.Іркліїв, вул.Леніна, 2, ідентифікаційний код 00447801) - 8651,37 грн. договірної пені та 2791,38 грн. судових витрат.
Припинити провадження у справі в частині стягнення 246887,00 грн. основного боргу за відсутністю предмету спору, в решті позовних вимог про стягнення основного боргу - відмовити.
Припинити провадження у справі в частині стягнення 36300,16 грн. договірної упущеної вигоди за відмовою позивача від позову.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.
СУДДЯ Н.М. Курченко
Повне рішення складено 12 вересня 2011 року.