22 вересня 2011 року справа № 5020-1109/2011
За заявою Публічного акціонерного товариства “Фармація” про розстрочення виконання рішення суду по справі №5020-1109/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВС Логістік Парк”
(вул. Жилянська, б.24, м. Київ, 01033)
(вул. Промислова, б.3Б, с. Хотів, Києво-Святошинський район,
Київська область, 08171)
до Публічного акціонерного товариства “Фармація”
(вул. М.Музики, б.52А, м. Севастополь, 99007)
про стягнення 290 397,03 грн.
Суддя Погребняк О.С.
Представники:
Позивач (ТОВ "АВС Логістік Парк") - ОСОБА_1 - представник, довіреність № 53 від 20.05.2011; ;
Відповідач (ПАТ "Фармація") - ОСОБА_2 - представник, довіреність № 10 від 12.07.2011.
Товариство з обмеженої відповідальністю “АВС Логістік Парк” звернулось до Господарського суду міста Севастополя з позовом до Публічного акціонерного товариства “Фармація” про стягнення суми основного боргу у розмірі 234219,49 грн., 21291,43 грн. пені; 6912,91 грн. - 3% річних; 27973,20 грн. - інфляційних втрат.
Ухвалою від 18.07.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5020-1109/2011.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 30.08.2011 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Фармація” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АВС Логістік Парк” суму основного боргу у розмірі 219219,49 грн.; 21291,43 грн. пені; 6912,91 грн. - 3% річних; 27973,20 грн. -інфляційних втрат; 2903,98 грн., державного мита та 236 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процессу, провадження у справі №5020-1109/2011 в частині стягнення частини основного боргу у сумі 15000,00 грн. було припинено.
На виконання означеного рішення судом були видані накази суду.
12.09.2011 на адресу Господарського суду міста Севастополя надійшла заява (вх. №9786/11) Публічного акціонерного товариства “Фармація” про розстрочення виконання судового рішення, строком на 3 місяця у зв'язку з важким фінансовим станом підприємства.
Відповідно до вимог статті 121 Господарського процесуального кодексу України, заява про розстрочку виконання судового рішення підлягає розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 13.09.2011 заяву про розстрочку судового рішення прийнято до розгляду суддею Погребняком О.С. у судовому засіданні 22.09.2011.
Представник заявника у судовому засіданні виклав зміст заяви про розстрочку судового рішення, просив її задовольнити з підстав, наведених в ній.
Представник позивача (стягувача) проти задоволення заяви про надання розстрочки заперечував.
Розглянувши матеріали заяви, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників стягувача та боржника (заявника), суд встановив наступне.
Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.
Аналіз зазначеної процесуальної норми свідчить про те, що розстрочка виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Вирішуючи питання про надання розстрочки виконання рішення, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, а також можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк.
До таких обставин, зокрема, відносяться матеріально-правові факти щодо фінансового стану сторін, а також інші обставини, що заслуговують на увагу.
В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до пункту 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” встановлено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
В даному випадку, заявник обґрунтував заяву про розстрочку виконання рішення суду тим, що на підприємстві склалася скрутна економічна обстановка: у 2010 році та першому півріччі 2011 року підприємство було збитковим, в підтвердження чого заявник надав звіт про рух грошових коштів за 2010 рік та звіт про фінансові результати за 2011 рік (арк.с. 35-36)
В той же час, на думку суду, заявником не було представлено доказів наявності саме виключних обставин, що безпосередньо впливають на можливість виконання рішення суду відповідачем та які б свідчили про винятковий та особливий характер відносин, що склалися на підприємстві боржника та спричинили подання цієї заяви про розстрочку виконання рішення суду.
Тобто, заявник не довів належними та допустимими доказами у розумінні статей 33- 34 Господарського процесуального кодексу України наскільки дані обставини виключають можливість виконання судового рішення.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності.
Суд, вивчивши матеріали заяви, заслухавши пояснення сторін, встановив, що обставини, які ускладнюють виконання рішення господарського суду міста Севастополя та роблять його неможливим та докази, які б свідчили про винятковість обставин, за яких відповідач не має можливості виконувати рішення суду, заявником, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не доведені. Тому, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Фармація” про розстрочення виконання рішення суду по справі №5020-1109/2011 відмовити.
Суддя підпис О.С. Погребняк