ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/33821.09.11
За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»
до Комунального підприємства Шевченківської районної у м. Києві ради «Керуюча дирекція»
про стягнення 10 128, 05 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 044/24-24 від 10.01.2011 р.
від відповідача: не з'явились
Обставини справи :
Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Комунального підприємства Шевченківської районної у м. Києві ради «Керуюча дирекція»заборгованості в розмірі 10 128, 05 грн. відповідно до договору № 4525 оренди житлового приміщення від 27.12.2007 р., з яких: заборгованість з орендної плати в розмірі 5 288, 80 грн. та пеня в розмірі 4 839, 25 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати відповідно до умов вищезазначеного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.09.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.
У судовому засіданні 21.09.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
27.12.2007 р. між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(далі-орендодавець) та Комунальним підприємством Шевченківської районної у м. Києві ради «Керуюча дирекція»(далі -орендар) укладено договір № 4525 оренди житлового приміщення, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в орендне користування житлове приміщення, загальною площею 60, 1 кв.м., житловою площею 39, 1 кв.м., в м. Києві по вул. Борщагівській, буд.10, кв. 138.
Відповідно до п. 2.1. договору за користування приміщенням орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 2.2. на підставі рішення Київради від 28.09.2006р. №18/75 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 27.05.2004р. №262/1472 "Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства "Спецжитлофонд", договором встановлюється плата за оренду приміщення, яку сплачує Орендар у сумі 11,00 грн. на місяць за 1 кв. м загальної площі, що складає 661,10 грн.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця. За несвоєчасне внесення орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню із розрахунку 1% від несплаченої суми за кожен прострочений день.
Відповідно до 2.3. договору розмір орендної плати визначений сторонами в договорі переглядається на вимогу орендодавця р разі зміни Київською міською радою цін або тарифів за орендне користування житловими приміщеннями орендодавця.
Згідно з п. 2.4. договору орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю, починаючи з моменту підписання сторонами цього договору.
Пунктом 2.5. договору сторони домовились, що орендодавець має правове приймати від орендаря виконання його обов'язку частинами по оплаті орендних платежів.
Відповідно до п. 2.6. договору орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю приміщення за Актом прийому-передачі.
Згідно з п. 5.1. договору сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01.01.2008 р. до 30.06.2008 р.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2008 р. орендодавець передав, а орендар прийняв в користування квартиру № 128 у будинку по вул. Борщагівській, 10, житловою площею 39, 1 кв.м., загальною площею 60, 1 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі житлового приміщення.
Також, 30.01.2011 р. орендар звільнив орендоване житлове приміщення, що підтверджується актом про звільнення житлового приміщення.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав умови договору № 4525 оренди житлового приміщення від 27.12.2007 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з орендних платежів в розмірі 5 288, 80 грн. за період з 01.05.2008 р. до 30.11.2010 р.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача за неналежне виконання сторонами умов договору № 4525 оренди житлового приміщення від 27.12.2007 р. заборгованість з орендних платежів в розмірі 5288, 80 грн. за період з 01.05.2008 р. до 30.11.2010 р. та пеню в розмірі 4 839, 25 грн. за період 11.08.2010 р. до 11.05.2011 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 810 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 4525 оренди житлового приміщення від 27.12.2007 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендних платежів відповідно договору № 4525 оренди житлового приміщення від 27.12.2007 р. в розмірі 5288, 80 грн. за період з 01.05.2008 р. до 30.11.2010 р. підлягають задоволенню.
Також, за неналежне виконання зобов'язань за договором № 4525 оренди житлового приміщення від 27.12.2007 р., позивач просить суд стягнути з останнього пеню в розмірі 4 839, 25 грн. за період 11.08.2010 р. до 11.05.2011 р.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання.
Проте, перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивач застосував помилку в її розрахунку, чим порушив вимоги ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”
Таким чином, згідно розрахунку суду, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 204,37 грн. за період 11.08.2010 р. до 11.05.2011 р.
Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 5 493, 15 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?
1. Позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства Шевченківської районної у м. Києві ради «Керуюча дирекція» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1, код 34966254), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(04070, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код 31454734) заборгованість з орендних платежів в розмірі 5 288 (п'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 17 коп., пеню в розмірі 204 (двісті чотири) грн. 37 коп., 54 (п'ятдесят чотири) грн. 93 коп. державного мита та 127 (сто двадцять сім) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Повний текст рішення складений: 22.09.2011 р.