ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
28 вересня 2011 р. Справа № 5010/1633/2011-27/93
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" (вул. Височана, 18, м.
Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018)
про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних в сумі 28 979, 26 гривень за прострочення виконання грошового зобов'язання.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився,
Від відповідача: не з'явився.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" (далі відповідач) інфляційних втрат та 3 % річних в сумі 28 979, 26 гривень за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати у справі, а саме 289, 80 гривень державного мита, 236, 00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на послуги адвоката в сумі 2 500, 00 гривень.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань по сплаті інфляційних втрат та 3 % річних.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.08.2011 року порушено провадження у справі № 5010/1633/2011-27/93 та призначено до розгляду на 01.09.2011 року.
Ухвалою суду від 01.09.2011 року розгляд справи відкладався на 28.09.2011 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом письмових доказів.
Представник позивача в судовому засіданні від 01.09.2011 року підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити. В судове засідання від 28.09.2011 року не з'явився, проте позивач надіслав суду клопотання (Вх. № 7494/2011 - свх. від 09.09.2011 року) про проведення судового засідання без участі повноважного представника, за наявними матеріалами справи.
05.09.2011року позивачем, в порядку ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (Вх. № 7495/2011 - свх. від 09.09.2011 року), оскільки позивачем при подачі позовної заяви невірно було проведений розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних. Згідно уточненого розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, втрати від інфляції становлять 23 102, 68 гривень, 3 % річних - 3 554, 35 гривень. Заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом. Справа розглядається у відповідності до зменшених позовних вимог.
05.09.2011року позивачем подано суду клопотання (Вх. № 7493/2011 - свх. від 09.09.2011 року) про проведення заміни первісного відповідача Закритого акціонерного товариства "Агромаш" на належного відповідача Приватне акціонерне товариство "Агромаш-ІФ", яке 11.06.2011 року змінило свою назву та стало правонаступником первісного відповідача.
За правилами ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це, в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесу до вступу правонаступника, є обов'язковими для особи, яку він замінив.
Застосовуючи норми вищенаведеної статті закону судом здійснено заміну сторони (відповідача) з Закритого акціонерного товариства "Агромаш" на її правонаступника Приватне акціонерне товариство "Агромаш-ІФ".
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2009 року позов Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 до відповідача Закритого акціонерного товариства "Агромаш" про стягнення боргу в сумі 220 494, 92 гривень задоволено частково. Стягнено 219 152, 58 гривень боргу, з яких 205 660, 00 гривень - основного боргу, 11 486, 24 гривень - інфляційних втрат за період з 01.09.02008 року по 01.01.2009 року, 3 % річних в сумі 2 006, 34 гривень за період з 06.10.2008 року по 03.02.2009 року, а також 2 191, 53 гривень - сплаченого державного мита та 117, 28 гривень - - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду відповідачем виконано в повному обсязі тільки 26.03.2010 року.
Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 3 554, 35 гривень - 3% річних за період з 04.02.2009 року по 26.03.2010 року та 23 102, 68 гривень - інфляційних втрат за період з січня місяця 2009 року по березень місяць 2010 року.
09.08.2010 року, позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату 3% річних та інфляційних втрат. В підтвердження чого подав суду фіскальний чек "Укрпошти" № 9517 від 10.08.2010 року. Відповіді на вимогу відповідач не подав, борг не сплатив.
Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Згідно вищезазначеної статті, факти та обставини, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Стаття 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат є складовою частиною суми основного боргу, нараховані у зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання.
Факт прострочення оплати за виконані роботи по перевезенню вантажу встановлено рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.2009 року по справі 22/92.
Інфляційні втрати в сумі 23 102, 68 гривень за період з січня місяця 2009 року по березень місяць 2010 року та 3 554, 35 гривень - 3% річних за період з 04.02.2009 року по 26.03.2010 року нараховані позивачем правомірно, відповідно підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі, в межах позовних вимог заявлених, у відповідності до заяви про зменшення позовних вимог від 05.09.2011 року (Вх. № 7495/2011 - свх. від 09.09.2011 року), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 26 657, 030 гривень, з яких 3 554, 35 гривень - 3% річних за період з 04.02.2009 року по 26.03.2010 року та 23 102, 68 гривень - інфляційні втрати за період з січня місяця 2009 року по березень місяць 2010 року. Оскільки у відповідності до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення чи збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо стягнення з відповідача 2 500, 00 гривень витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про необхідність задоволення таких вимог.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Статтею 12 Закону України "Про адвокатуру" передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
Судом встановлено, що між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_4 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 260 від 03.04.1998 року) укладено договір про надання юридичної допомоги від 08.08.2011 року. Пунктом 3.1. договору визначено вартість юридичних послуг в сумі 2 500, 00 гривень.
Факт надання адвокатських послуг підтверджується поданими суду: копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 260 від 03.04.1998 року, копією договору про надання юридичної допомоги від 08.08.2011 року, копією квитанції № 000655 від 01.08.2011 року про оплату юридичної допомоги в сумі 2 500, 00 гривень. А тому, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2 500, 00 гривень.
Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. ст. 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 12 Закону України "Про адвокатуру", ст. ст. 22, 25, 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" (вул. Височана, 18, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних в сумі 26 657, 03 гривень за прострочення виконання грошового зобов'язання - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" (вул. Височана, 18, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікаційний код: 32873954) в користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи - підприємця: НОМЕР_1) - 26 657, 03 гривень (двадцять шість тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень три копійки) інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, з яких інфляційні втрати - 23 102, 68 гривень та 3 554, 35 гривень - 3% річних, а також 266, 57 гривень (двісті шістдесят шість гривень п'ятдесят сім копійок) - сплаченого державного мита, 217, 10 гривень (двісті сімнадцять гривень десять копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2 500, 00 гривень (дві тисячі п'ятсот гривень) - витрати на оплату послуг адвоката.
Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Михайлишин В. В.
Повне рішення складено 28.09.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Михайлишин В. В. 28.09.11