29.09.11р.Справа № 35/187-09
За позовом Прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу
Дніпропетровської області в інтересах держави в особі
Міністерства палива та енергетики України в особі Відкритого
акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія
"Дніпрообленерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж,
м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого
машинобудування",
м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 746267,27 грн
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
від прокурора -представник не з'явився
від позивача - ОСОБА_1, юрисконсульт, дов.№173 від 12.04.2011р.
від відповідача - ОСОБА_2, представник, дов. б/н выд 05.01.2011р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2009р. було стягнено з Відкритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого машинобудування" на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообл-енерго" в особі Криворізьких міських електричних мереж суму боргу за активну електроенергію - 688 090,07 грн, пеню - 21 347,32 грн, інфляційні втрати - 22 271,84 грн, 3% річних - 2770,11 грн. В доход державного бюджету України державне мито - 7 344,79 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -118,00 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.10.2009р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2009р.. у справі №35/187-09 було частково змінено та додатково стягнено з відповідача на користь позивача борг - 7196,20 грн, пеню - 4 373,02 грн, інфляційні втрати - 217,81 грн. В доход державного бюджету України - державне мито - 117,87 грн.
На примусове виконання вказаних судових актів було видано накази від 30.11.2009р. та від 04.08.2009р.
15.09.2011р. керуючий санацією ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про зміну порядку і способу виконання рішення та визнання судових наказів господарського суду Дніпропетровської області у справі №35/90-09 такими, що не підлягають виконанню. Просив визначити виконання у спосіб і порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». В зв'язку із зміною порядку і способу виконання судових наказів також просив скасувати постанови державного виконавця Центрально-міського відділу ДВС Криворізького міського управління юстиції від 09.04.2009р. та від 01.07.2009р. про накладення арешту на грошові кошти та майно ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування" в частині арешту майна та стягнення за наказами у цій справі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 12.06.2009р. відносно нього було порушено справу про банкрутство №Б26/161-09, ухвалою суду від 13.01.2010р. затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого увійшли і спірні вимоги позивача. Ухвалою суду від 28.04.2011р. затверджено перехід до загальної процедури санації, затверджено план санації, який передбачає поетапну реалізацію майна з метою задоволення конкурсних вимог кредиторів. Посилається на те, що накладення арешту державним виконавцем унеможливлює виконання плану санації, а погашення вимог конкурсного кредитора -позивача повинно відбуватися у відповідності до спеціального Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Представник відповідача заяву підтримав, просив її задовольнити.
Позивач проти заяви заперечує, посилаючись на відсутність правових підстав для зміни порядку і способу виконання судових рішень, та вказує, що ст. 117 Господарського процесуального кодексу України не містить такої підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, як порушення провадження у справі про банкрутство та затвердження плану санації.
Розглянувши матеріали справи та додатково надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідачем у своїй заяві заявлено дві взаємно виключаючі вимоги, оскільки за наказом, який визнано таким, що не підлягає виконанню, не може бути змінено спосіб та порядок його виконання.
Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України та виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ч. 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Відповідачем не наведено підстав, з яких його обов'язок щодо виконання рішення суду по сплаті боргу припинився. Включення вимог позивача до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство не є підставою для припинення обов'язку щодо сплати боргу.
Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(ст. 12) встановлено, що одночасно з пору-шенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, та протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» в разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, державний виконавець зобов'язаний зупинити виконавче провадження.
З наведеного вбачається, що законом встановлено інший порядок виконання судових рішень в разі порушення справи про банкрутство боржника, ніж той, про який просить відповідач -припинення стягнення за наказом суду, та в цій частині його заява задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, у виняткових випадках, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.
Під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим. Зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Заявник не наводить у який спосіб та порядку має бути змінено виконання рішення суду. З огляду на порушення справи про банкрутство боржника, зупинення виконавчих проваджень, суд не вбачає іншого способу і порядку виконання рішення суду, та в цих вимогах слід відмовити.
Щодо скасування постанови державного виконавця Центрально-міського відділу ДВС Криворізького міського управління юстиції від 09.04.2009р. та від 01.07.2009р. про накладення арешту на грошові кошти та майно ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування" слід зазначити наступне.
Правомірність дій чи бездіяльність органів державної виконавчої служби розглядається судом лише в межах скарг на дії державної виконавчої служби, які подаються скаржником відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена, із залученням до розгляду скарги представника органу Державної виконавчої служби.
Відповідач не оскаржує дії органу Державної виконавчої служби та у суду відсутні повноваження скасовувати постанови органу Державної виконавчої служби з будь-яких інших підстав за межами розгляду вказаних скарг.
Крім того, слід зазначити, що виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу та за змістом статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.
Як вбачається з наданих заявником постанов виконавче провадження за наказами суду у справі №35/187-09 було відкрито 22.01.2010р., постанови про арешт коштів боржника, які просить скасувати відповідач, були прийняті відповідно 09.04.2009р. та від 01.07.2009р., тобто до відкриття спірних виконавчих проваджень, та не можуть бути предметом розгляду в рамках справи №35/187-09.
З огляду на встановлені обставини, вимоги відповідача безпідставні та в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 117, 121, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області, -
В задоволенні заяви відмовити.
Ухвала набирає чинності з часу її прийняття та на протязі п'яти днів може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Широбокова