"28" вересня 2011 р.
Справа № 5004/1400/11
за первісним позовом публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м. Харків
до приватного акціонерного товариства “Готель Україна”, м. Луцьк,
про стягнення 3 843 327,58 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті становить 36 219 768 грн. 93 коп.
та за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства “Готель Україна”, м. Луцьк,
до публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м. Харків
про визнання припиненими правовідносин, що випливають з договору поруки № 11/07 від 23.05.2007р., укладеного між ПАТ “УкрСиббанк”та ПрАТ “Готель Україна”
суддя Якушева І. О.
при секретарі Мороз Д.В.
за участю представників:
від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_1. (дов. від 30.05.2011р.),
від відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_2. (дов. від 27.09.2011р.)
Суть спору: позивач за первісним позовом в позовній заяві просить стягнути з відповідача 3 843 327,58 швейцарських франки, що станом на 08.07.2011р. в гривневому еквіваленті становить 36 219 768 грн. 93 коп. , з них:
- 3 473 075,30 швейцарських франки кредитної заборгованості за кредитним договором № 11153962000 від 23.05.2007р., що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до швейцарського франка станом на 08.07.2011р. складає 32 730 487,38 грн.;
- 368 956,48 швейцарських франки заборгованості за відсотками за користування кредитом, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до швейцарського франка станом на 08.07.2011р. складає 3 477 069,85 грн.;
- 1 028,45 швейцарських франки пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до швейцарського франка станом на 08.07.2011р. складає 9692,18 грн.;
- 267,35 швейцарських франки пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до швейцарського франка станом на 08.07.2011р. складає 2519,52 грн.
06.09.2011р. відповідач через канцелярію суду подав зустрічний позов, в якому просить визнати припиненими правовідносини, що випливають з договору поруки № 11/07 від 23.05.2007р., укладеного між ПАТ “УкрСиббанк” та ПрАТ “Готель Україна”, у задоволенні позовних вимог ПАТ “УкрСиббанк” про стягнення з ПрАТ “Готель Україна” 36 219 768,93 грн. відмовити.
На обґрунтування зустрічного позову позивач за зустрічним позовом - ПрАТ “Готель Україна” посилається на таке:
- 23.05.2007 року між АКІБ "УкрСиббанк та ТзОВ "Волиньінвестбуд" укладено кредитний договір №11153962000, згідно з п. 1.1, 1.2 якого банк надає позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 4 923 740,52 швейцарських франків, що на день укладення договору еквівалентно за курсом НБУ 20 200 000,00 грн. у порядку і на умовах визначених договором. Термін користування кредитними коштами встановлюється з 23.05.2007р. по 22.05.2014р. Позичальник зобов'язувався належним чином виконувати умови кредитною договору, зокрема, повертати кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток 1 до кредитного договору №11153962000 від 23.05.2007р.), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 кредитного договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 7.4 договору. Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно з умовами договору. Згідно з п.п. 1.3.1. кредитного договору за використання кредитних коштів процентна ставка встановлюється у розмірі 8,5 % річних (варіант 1 -базовий, діє з моменту підписання кредитної угоди) або 12М ГлЬог+6% (варіант 2 - вступає з моменту укладення відповідної додаткової угоди). За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 12,75% річних (п. 1.3.2. кредитного договору).
В забезпечення виконання зобов'язань позичальником 23 травня 2007р. між банком та закритим акціонерним товариством «Готель Україна», правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Готель Україна», був укладений договір поруки № 11/07 відповідно до п. 2.1. якого кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови основного договору із боржником, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. При цьому, під «згодою поручителя»сторони розуміють візування поручителем змін до основного договору (шляхом проставлення підпису уповноваженої особи та печатки поручителя, якщо останній є юридичною особою) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладення поручителем додаткової угоди до цього договору щодо внесення відповідних змін.
Між банком та позичальником були укладені додаткові угоди №1 від 19.11.2008p., №2 від 30.12.2008p., №3 від 29.05.2009p., №4 від 30.07.2009p., №5 від 21.08.2009р. до кредитного договору №11153962000.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 19.11.2008р. до кредитного договору банк та позичальник домовились викласти п.п. 1.3.1. п.1.3. кредитного договору в наступній редакції: «За використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 15% річних (з переглядом ставки кожних 12 місяців згідно з п. 5.12. договору), якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору».
Банком не дотримані умови п. 1.3.1 кредитного договору щодо варіанту 2 нарахування відсотків-4К2М Libor+6%), оскільки, за даними офіційного сайту Асоціації Британських банків (http://www.bba.org.uk/public/libor/). значення ставки 12М Libor для швейцарських франків на 19 листопада 2008 року (дата збільшення банком відсоткової ставки за кредитним договором) становило 2,39333%. Таким чином, у випадку застосування варіанту 2 п. 1.3.1. кредитного договору відсоткова ставка за кредитним договором становила б 8,39333% річних, натомість банк змінив процентну ставку за користування кредитом, збільшивши її до 15% річних, тобто, на 6,5% річних, таким чином беззаперечно збільшивши обсяг відповідальності поручителя без отримання згоди останнього.
Із положень ст. 554 ЦК України випливає, що хоча поручитель і пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором.
Згідно із ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках,встановлених договором або законом.
У відповідності із ч.1 ст. 559 ЦК України порука з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Виходячи з вищенаведених матеріальних норм, визначальним є недотримання банком вимог п. 2.1. договору поруки щодо отримання згоди поручителя на зміну кредитного договору з боржником. Таким чином, сам факт зміни умов договору поруки без згоди поручителя є самостійною підставою припинення зобов'язань за договором поруки № 11/07 від 23.05. 2007 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк»та ПрАТ «Готель Україна»з 19.11.2008 року, тобто, з моменту підняття банком відсоткової ставки за кредитним договором, незважаючи на те, що додатковою угодою № 4 від 30.07.2009 року до кредитного договору, з 01.06.2009 року відсоткова ставка встановлена на попередньому рівні - 8,5% річних.
Крім того, рішенням господарського суду Рівненської області від 18 серпня 2011 року по справі № 5019/1560/1 за позовом ПАТ «УкрСиббанк»до дочірнього підприємства "Готель Мир" товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньінвестбуд", що являється поручителем за кредитним договором згідно з договором поруки №09/07 від 23.05.2007р. стягнуто з ДП «Готель Мир»на користь ПАТ "УкрСиббанк" 3 843 327, 58 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті складає 36 219 768 грн. 93 коп., з яких 3 473 075,30 швейцарських франків, що становить станом на 08.07.2011р. в гривневому еквіваленті 32 730 487 грн. 38 коп. - основного боргу по кредиту, 368 956,48 швейцарських франків, що становить станом на 08.07.2011р. в гривневому еквіваленті 3 477 069 грн. 85 коп. - відсотків за користування кредитними коштами, 1 028,45 швейцарських франків, що становить станом на 08.07.2011р. в гривневому еквіваленті 9 692 грн. 18 коп. - пені за порушення термінів повернення основного боргу по кредиту, 267,35 швейцарських франків, що становить станом на 08.07.2011р. в гривневому еквіваленті 2 519 грн. 52 коп. - пені за несплату відсотків за користування кредитом, 25 500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Отже, існує рішення господарського суду, що набрало законної сили, про стягнення тієї ж самої суми заборгованості із ДП «Готель Мир».
Статтею 543 ЦК України не передбачено право кредитора на звернення з позовом одночасно до всіх поручителів про стягнення тієї самої суми заборгованості.
Ухвалою суду від 07.09.2011р. зустрічний позов ПрАТ “Готель Україна” було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом та здійснено процесуальне правонаступництво, замінено сторону у справі - відкрите акціонерне товариство “Готель Україна” на приватне акціонерне товариство “Готель Україна”.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, у задоволенні зустрічного позову просить відмовити, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, посилаючись на таке:
- як підставу своїх вимог ПрАТ «Готель Україна»вказує, що банком було підвищено відсоткову ставку, чим збільшено обсяг відповідальності його відповідальності як поручителя. Проте дана обставина не відповідає дійсності.
Пунктом 1.2. договору поруки сторони підтвердили, що поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного Основного договору.
До умов основного договору - кредитного договору № 11153962000 від 23.05.2007р. належать, в т.ч., положення щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, порядку її встановлення та зміни (п. 1.3.3., 9.2.).
Згідно з п. 1.1. договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ТзОВ «Волиньінвестбуд»усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 11153962000 від 23.05.2007р., укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому;
- посилання позивача за зустрічним позовом про недотримання банком умов п. 1.3.1. кредитного договору щодо варіанту 2 нарахування відсотків (12М libor+6%) є безпідставними.
Відповідно до п. 1.3.1. кредитного договору якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору, за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі: варіант 1 (базовий, діє з моменту підписання кредитної угоди) - 8,5 % (вісім цілих п'ять десятих) відсотків річних; варіант 2 (вступає з моменту укладення відповідної додаткової угоди) - 12М libor+6 (шість) %.
Отже, сторони досягли домовленості, що з моменту підписання кредитного договору діє процентна ставка, передбачена варіантом 1. Для застосування варіанту 2 кредитним договором передбачено укладення додаткової угоди, в якій сторони підтвердили б застосування процентної ставки 12М libor+6 (шість) %. В кредитному договорі не передбачено умови про обов'язкове застосування варіанту 2;
- законом не передбачено такого способу захисту, як визнання в судовому порядку договору поруки припиненим;
- законом передбачено право позивача звернутися до суду до кожного з боржників окремо.
Крім того, предметом спору є різні самостійні договірні відносини: між кредитором і боржником за кредитним договором; між кредитором і поручителем (поручителями тощо) за договорами поруки.
Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні підтримав вимогу за зустрічним позовом, просив визнати припиненими правовідносини, що випливають з договору поруки № 11/07 від 23.05.2007р., укладеного між ПАТ “УкрСиббанк” та ПрАТ “Готель Україна”, відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ “УкрСиббанк” про стягнення з ПрАТ “Готель Україна” 36 219 768,93 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
встановив:
23.05.2007р. між АКІБ «УкрСиббанк»(найменування змінено на ПАТ «УкрСиббанк», про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 423320) як кредитором і ТзОВ «Волиньінвестбуд»як позичальником було укладено кредитний договір № 11153962000 від 23.05.2007р., за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит в іноземній валюті в сумі 4 923 740,52 швейцарських франків у порядку і на умовах, визначених договором (сума кредиту дорівнює еквіваленту 20 200 000 грн. за курсом НБУ на день укладення договору), зі строком повернення 22.05.2014 року, з процентною ставкою 8,5% річних (п. п. 1.3.1. п. 1.3 договору), за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк -12,75% річних (п. п. 1.3.2. п. 1.3 договору).
Згідно п.п.1.3.3. п. 1.3. договору сторони домовились, що за умовами договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом «а»або «б» п. 9.2. договору.
Відповідно до п. 5.5. кредитного договору встановлено, що у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 10 календарних днів, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 договору.
Відповідно до п.5.10 кредитного договору, у випадку невиконання або прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачених цим договором, банк може змінити термін повернення кредиту в повному обсязі та плати за кредит в сторону зменшення, в порядку визначеному в розділі 11 цього договору.
Згідно п. 11.1. розділу 11 кредитного договору сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п.п. 5.5, 5.10, договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п.1.2.2. цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений Банком заново термін в повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.
Умовами додаткових угод до кредитного договору № 11153962000 від 23.05.2007р. сторони неодноразово вносили зміни до кредитного договору (а.с.25-32).
Так, додатковою угодою №1 від 19.11.2008 року до кредитного договору, зокрема, в новій редакції викладено п.2.1. розділу 2 «Умови забезпечення кредиту», передбачено, що банком в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором прийнято, зокрема, поручительство: фінансові поруки ДП «Готель Мир»ТзОВ «Волиньзовнішторгхліб», ТзОВ фірма «Продтранссервіс»ЛТД, ВАТ «Готель «Україна»та фізичної особи Алфьорова В.В.
Додатковими угодами до договору процентні ставки змінювались, згідно з додатковою угодою від 29.05.2009р. до кредитного договору № 11153962000 від 23.05.2007р. підпункти 1.3.1., 1.3.2. п. 1.3. договору викладено в новій редакції: процентна ставка встановлюється в розмірі:
- 11% процентів річних в швейцарських франках з 01.04.2009 р. якщо після підписання цієї додаткової угоди не буде встановлена інша процентна ставка згідно умов договору.
- за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу.
Розділ 1 договору доповнено п.1.3.5. такого змісту: «Сплата процентів, нарахованих згідно умов договору за використання кредитних коштів в сумі 116 977,39 швейцарських франків в період з 01.01.2009 року по 31.03.2009р., здійснюється позичальником в термін до 30.09.2009р., згідно наступного графіку: 16 000 швейцарських франків -у травні 2009р.; по 28 132,46 швейцарських франків -в червні - серпні 2009р.; та 16 580,01 швейцарських франків -у вересні 2009р. відповідно».
30.12.2008 року укладено додаткову угоду №2, якою п.1.3.5. кредитного договору викладено в редакції: «Позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк -з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом».
29.05.2009р. між АКІБ «УкрСиббанк»та ТзОВ «Волиньінвестбуд»було укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору №11153962000 від 23.05.2007р., згідно з якою сторони погодили, що для ідентифікації кредитного договору може застосовуватись як номер договору, зазначений при його укладенні, а саме №11153962000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку Банку, а саме №11153962001.
Додатковою угодою №4 від 30.07.2009 року п.1.3.1. викладено в редакції: «Якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 8,5% річних в швейцарських франках з 01.06.2009 року, якщо після підписання цієї додаткової угоди не буде встановлена інша процентна ставка згідно умов договору».
Додатковою угодою №5 від 21.08.2009 року сторони домовились викласти в новій редакції Додаток №1 до договору «Графік погашення кредиту».
23.05.2007р. між АКІБ «УкрСиббанк»(найменування змінено на ПАТ «УкрСиббанк», про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 423320) і ВАТ “Готель Україна”, правонаступником якого згідно з п. 1.1. Статуту є ПрАТ “Готель Україна”, було укладено договір поруки № 11/07, згідно з умовами якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за невиконання ТзОВ «Волиньінвестбуд»усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 11153962000 від 23.05.2007р., укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Відповідно до п. 1.3. договору поруки №11/07 від 23.05.2007р. поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.
Згідно п.1.4. договору поруки поручитель несе солідарну з позичальником відповідальність перед кредитором за виконання позичальником своїх зобов'язань.
На виконання умов кредитного договору № 11153962000 від 23.05.2007р. позивач перерахував позичальнику - ТзОВ «Волиньінвестбуд»грошові кошти в сумі 4 923 740,52 швейцарських франків, що підтверджується виписками по рахунку позичальника (а.с. 34-39).
Позичальник порушив умови кредитного договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, а саме, станом на 08.07.2011р. прострочив термін сплати основного боргу та процентів за користування кредитними коштами.
Відповідно до п. 5.5. кредитного договору встановлено, що у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 10 (десять) календарних днів, банк має право змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 договору.
Також відповідно до п.5.10 кредитного договору у випадку невиконання або прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачених цим договором, банк може змінити термін повернення кредиту в повному обсязі та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному в розділі 11 цього договору.
Згідно з п. 11.1. розділу 11 кредитного договору відповідно до вимог чинного законодавства України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п.п. 5.5. 5.10, договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п.1.2.2. цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги позичальнику.
Враховуючи порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, банк вимогою від 10.06.2011р. за №30-41/1422 (а.с.41) визнав термін погашення кредиту таким, що настав достроково в повному обсязі, та просив погасити всю заборгованість за кредитним договором.
За умовами п.2.2. договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).
10.06.2011р. банк звернувся з вимогами № 30-41/1422 та № 30-41/1417 і до позичальника - ТзОВ «Волиньінвестбуд», і до поручителя - ВАТ “Готель Україна” (а.с.41, 43) про дострокове повернення кредитної заборгованості за кредитним договором, які залишені без реагування та задоволення.
Відповідно до п.7.1. кредитного договору встановлено, що за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит встановлених договором, банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,2% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості за методом «факт/360».
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача станом на 08.07.2011р. становить 3 843 327,58 швейцарських франків, що еквівалентно 36 219 768,93 грн., з них:
- 3 473 075,30 швейцарських франки кредитної заборгованості за кредитним договором № 11153962000 від 23.05.2007р., що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до швейцарського франка станом на 08.07.2011р. складає 32 730 487,38 грн.;
- 368 956,48 швейцарських франки заборгованості за відсотками за користування кредитом, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до швейцарського франка станом на 08.07.2011р. складає 3 477 069,85 грн.;
- 1 028,45 швейцарських франки пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до швейцарського франка станом на 08.07.2011р. складає 9692,18 грн.,
- 267,35 швейцарських франки пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до швейцарського франка станом на 08.07.2011р. складає 2519,52 грн.
Зазначені суми позивач просить стягнути з ВАТ «Готель «Україна» як з поручителя згідно з договором поруки №11/07 від 23.05.2007р.
Відповідач на час розгляду справи в суді не надав суду доказів повернення кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
За умовами ст.193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Водночас, згідно ч.2 ст.343 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за грошовими зобов'язаннями розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ що діяла.
Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1,2 ст.554 ЦК України).
Частиною 4 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги за первісним позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про стягнення з ПрАТ "Готель «Україна" 3 843 327, 58 швейцарських франків, що в гривневому еквіваленті складає 36 219 768 грн. 93 коп., з яких
- 3 473 075,30 швейцарських франків, що становить станом на 08.07.2011р. в гривневому еквіваленті 32 730 487 грн. 38 коп. - основного боргу по кредиту,
- 368 956,48 швейцарських франків, що становить станом на 08.07.2011р. в гривневому еквіваленті 3 477 069 грн. 85 коп. - відсотків за користування кредитними коштами,
- 1 028,45 швейцарських франків, що становить станом на 08.07.2011р. в гривневому еквіваленті 9 692 грн. 18 коп. - пені за порушення термінів повернення основного боргу по кредиту,
- 267,35 швейцарських франків, що становить станом на 08.07.2011р. в гривневому еквіваленті 2 519 грн. 52 коп. - пені за несплату відсотків за користування кредитом, є правомірними, ґрунтуються на договорі та законі, а відтак підлягають задоволенню.
Та обставина, що рішенням господарського суду Рівненської області від 18 серпня 2011 року у справі № 5019/1560/1, що набрало законної сили, стягнуто таку ж суму заборгованості з іншого поручителя - ДП «Готель Мир», не може бути підставою для відмови у задоволенні первісного позову у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Отже, законом передбачено право позивача звернутися до суду до кожного з боржників окремо. Крім цього, предметом спору є різні самостійні договірні відносини: між кредитором і боржником за кредитним договором; між кредитором і поручителем (поручителями тощо) за договорами поруки.
Верховним Судом України викладено аналогічну позицію в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин від 07 жовтня 2010 року. У вказаному Узагальненні зазначено, що при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.
Як пояснив представник позивача, на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 18 серпня 2011 року у справі № 5019/1560/1 наказ видано, проте до виконання він не пред'являвся.
Вимога ПрАТ “Готель Україна” за зустрічним позовом про визнання припиненими правовідносин, що випливають з договору поруки № 11/07 від 23.05.2007р., укладеного між ПАТ “УкрСиббанк” та ПрАТ “Готель Україна”, до задоволення не підлягає.
Як на підставу вимог за зустрічним позовом ПрАТ «Готель Україна»посилається на те, що банком без згоди поручителя було підвищено відсоткову ставку, чим збільшено обсяг відповідальності поручителя.
Проте з такими доводами погодитись не можна.
Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно із ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Як зазначено в п. 1.2. договору поруки поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору, зокрема:
- сума основного договору -4 923 740,52 швейцарських франків;
- термін виконання основного зобов'язання -22.05.2014р.;
- інші умови основного договору.
До умов основного договору - кредитного договору № 11153962000 від 23.05.2007р. належать, в т.ч., положення щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, порядку її встановлення та зміни (п. 1.3.3., 9.2.).
Згідно з п. 1.1. договору поруки поручитель зобов'язувався перед кредитором відповідати за невиконання ТзОВ «Волиньінвестбуд»усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 11153962000 від 23.05.2007р., укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Враховуючи наведене, збільшення відсоткової ставки за кредитом не може вважатись збільшенням обсягу відповідальності поручителя без його згоди, оскільки така зміна повністю охоплюється обов'язком позичальника згідно умов кредитного договору, і відповідно обов'язком поручителя згідно умов договору поруки.
Тобто, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель і припиняється у зв'язку із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання, забезпеченого порукою (аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 17.01.2011р., постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2011р. у справі №11/11-11 та ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.08.2011р.)
Доводи позивача за зустрічним позовом про недотримання банком умов п. 1.3.1. кредитного договору щодо варіанту 2 нарахування відсотків (12М libor+6%) є безпідставними.
Відповідно до п. 1.3.1. кредитного договору, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору, за використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі: варіант 1 (базовий, діє з моменту підписання кредитної угоди) - 8,5 % (вісім цілих п'ять десятих) відсотків річних; варіант 2 (вступає з моменту укладення відповідної додаткової угоди) - 12М libor+6 (шість) %.
Отже, сторони досягли домовленості про те, що з моменту підписання кредитного договору діє процентна ставка, передбачена варіантом 1.
Для застосування варіанту 2 кредитним договором передбачено укладення додаткової угоди, в якій сторони підтвердили б застосування процентної ставки 12М libor+6 %.
Така додаткова угода сторонами не укладалась, а в кредитному договорі не передбачено умови про обов'язкове застосування варіанту 2.
Разом з цим, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, судом враховано, що обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту порушеного права у вигляді вимоги про визнання припиненими правовідносин, що випливають з договору поруки № 11/07 від 23.05.2007р., укладеного між ПАТ “УкрСиббанк” та ПрАТ “Готель Україна”, не кореспондується із способами захисту прав, перелік яких наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України.
Вимога про визнання припиненими правовідносин фактично є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Чинним законодавством не передбачено вказаного способу захисту цивільним прав та інтересів. Даний факт може встановлюватись судом лише при розгляді між сторонами спору про право цивільне і його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.
У зв'язку із задоволенням первісного позову згідно відповідно до ст.49 ГПК України на відповідача за первісним позовом покладаються витрати на оплату державного мита та на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 543, 543, 546, 549, 553, 554, 559, 1046, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.173, 193, 216, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Первісний позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства “Готель Україна” як солідарного боржника за кредитним договором № 11153962000 від 23.05.2007р. (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Словацького, 2, код ЄДРПОУ 20123093, п/р № 26008035072800 в АТ «УкрСббанк», МФО 351005) на користь публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” (61050, м. Харків, пр-т Московський, 60; поштова адреса: 79026, м. Львів, вул. Самчука, 26/1, код ЄДРПОУ 09807750)
- 3 473 075,30 швейцарських франків заборгованості за кредитом, що станом на 08.07.2011р. в гривневому еквіваленті становить 32 730 487 грн. 38 коп.,
- 368 956,48 швейцарських франків відсотків за користування кредитними коштами, що станом на 08.07.2011р. в гривневому еквіваленті становить 3 477 069 грн. 85 коп.,
- 1 028,45 швейцарських франків пені за порушення термінів повернення кредиту, що станом на 08.07.2011р. в гривневому еквіваленті становить 9 692 грн. 18 коп.,
- 267,35 швейцарських франків пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, що станом на 08.07.2011р. в гривневому еквіваленті становить 2 519 грн. 52 коп.,
- 25 500 грн. витрат, пов'язаних з оплатою держмита,
- 236 грн. витрат, пов'язаних з оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У задоволенні зустрічного позову приватного акціонерного товариства “Готель Україна”, м. Луцьк до публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м. Харків про визнання припиненими правовідносин, що випливають з договору поруки № 11/07 від 23.05.2007р., укладеного між ПАТ “УкрСиббанк”та ПрАТ “Готель Україна”, відмовити.
Суддя І. О. Якушева
Повний текст рішення
складено та підписано
03.10.11