"27" вересня 2011 р.
Справа № 5004/1606/11
за позовом іноземного підприємства "Біазі Україна"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Унітрейд Захід"
про стягнення 55056грн.34коп.
Суддя Слупко В.Л.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1., довір. Від 12.07.11р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач із врахуванням збільшених позовних вимог відповідно до акта звірки заборгованості просить стягнути з ТзОВ "Унітрейд Захід" 55056грн.34коп., в т.ч. 32210грн.62коп. основного боргу, 4785грн.84коп. пені, 3101грн.14коп. інфляційних втрат, 926грн.29коп. -3% річних, 8116грн.45коп. штрафу та 5916грн. витрат на відновлення пошкодженого при поверненні товару.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не провів із ним остаточний розрахунок за поставлений в січні 2011 року товар згідно договору поставки від 29.06.09р.
Відповідач відзиву на позов не представив. Ухвала суду про порушення провадження у справі, яка була направлена відповідачу на адресу: м. Луцьк, вул. Кравчука, 46б/19, повернута суду 25.08.11р. поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з витягу з ЄДРПОУ станом на 22.09.11р. місцезнаходження відповідача: м. Луцьк, вул. Кравчука, 46б/19, а тому суд вважає свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату та час судового засідання виконаним.
Представник позивача просить суд вирішити спір по суті, оскільки відповідач заборгованість не повертає, на претензію не відповідає, чим порушує права позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне:
22.06.09р. між сторонами по справі було укладено господарський договір поставки №35/1 зі строком дії на 12 місяців та продовженням його на наступні 12 місяців за умови, якщо не пізніше як за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його припинення у письмовій формі (п. 8.1 договору).
Як пояснив представник позивача відповідач не звертався нього із письмовою заявою про припинення договору , а тому договір є продовженим з 23.06.10р. на наступні 12 місяців.
Згідно умов договору прийняття продукції здійснюється покупцем по видатковій накладній, що підтверджує згоду останнього на купівлю товару даного асортименту, в кількості та по цінам, що визначаються в видатковій накладній. Право власності переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за належним чином оформленою видатковою накладною, яку постачальник зобов'язаний надати покупцеві (пункти 2.2, 3.1, 3.4.1, 3.6.1 договору).
Відповідно до п. 6.1 договору сторони узгодили, що відносно кожної конкретної поставки, що здійснюється на підставі даного договору, ними може бути визначений наступний порядок розрахунків: на умові 100% передоплати або на умовах розстрочки платежів на строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати відвантаження товару покупцю.
Згідно видаткових накладних від 10.01.11р. №61 та №62 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 81164грн.45коп. (45646грн.14коп. та 35518грн.31коп. відповідно) без проведення відповідачем попередньої оплати.
Поставку товару по вказаних видаткових накладних суд вважає договірною поставкою на умовах господарського договору поставки від 22.06.09р. №35/1, оскільки:
1) поставка здійснена в межах дії вказаного договору;
2) предметом договору є котли, які згідно видаткових накладних отримував відповідач;
3) умовами договору сторони не передбачали зазначення у видаткових накладних номера договору, а Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не передбачає такого обов'язкового реквізиту у видаткових накладних як зазначення договору;
4) в накладній на повернення товару від 27.04.11р. зазначено, що товар на суму 35794грн.34коп. повертається згідно договору №35/1 від 22.06.09р.
Згідно умов п. 6.1 договору відповідач зобов'язаний був провести розрахунок за отриманий ним 10.01.11р. товар до 10.02.11р., проте всупереч умовам договору перерахував позивачу лише 2000грн., що підтверджується банківськими виписками за 02.06.11р. -1000грн. та 22.06.11р. -1000грн.
Крім того, 27.04.11р. відповідачем було повернуто товар на загальну суму 46953грн.83коп., що підтверджено поворотними видатковими накладними.
Як вбачається із комісійного акта оцінки товарного виду і технічного стану №19/04-01 від 19.04.11р. складеного за участю директора ТзОВ "Унітрейд Захід", при поверненні товару котли частково були пошкоджені, затрати на відновлення яких склали 5916грн.
19.07.11р. сторонами підписано акт звірки, згідно якого із врахуванням повернутого позивачем товару та перерахованої суми -2000грн. заборгованість ТзОВ "Унітрейд Захід" перед позивачем становить 38126грн.62коп., в т.ч. 5916грн. по відновленню товару.
Оригінал акта звірки від 19.07.11р. судом оглянуто в судовому засіданні.
Таким чином загальна заборгованість ТзОВ "Унітрейд Захід" перед позивачем становить 38126грн.62коп., яка підтверджена матеріалами справи, а тому підлягає стягненню як обґрунтована.
Згідно п. 9.1 договору відповідач зобов'язався у випадку порушення ним строків платежів, визначених цим договором, сплати постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені відповідач зобов'язався сплатити постачальнику штраф за порушення порядку оплати, визначеного у даному договорі у розмірі 10% від суми простроченого платежу.
Як вбачається із розрахунку позивача ним нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочку платежу поставленого товару (із врахуванням повернення та часткової оплати) за період з 09.02.11р. по 27.09.11р. в сумі 4785грн.84коп.. При цьому позивач не врахував, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним, якщо інше не передбачено договором.
Із врахуванням вищевикладеної норми стягненню з відповідача підлягає пеня за період з 10.02.11р. по 10.08.11р. в сумі 4094грн.82коп.
Оскільки заборгованість відповідача станом на 10.02.11р. (строк оплати закінчився 09.02.11р.) складала 81164грн.45коп. нарахована позивачем сума штрафу відповідно до п. 9.1 договору в розмірі 8116грн.45коп. підлягає стягненню.
Відповідно до п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, що згідно розрахунку позивача становить 3101грн.14коп. та 926грн.29коп. відповідно.
Із врахуванням вищевикладеного стягненню з відповідача підлягає 54365грн.32коп., в т.ч. 32210грн62коп.. основного боргу, 4094грн.82коп. пені, 3101грн.14коп. інфляційних втрат, 926грн.29коп. -3% річних, 8116грн.45коп. штрафу та 5916грн. витрат на відновлення пошкодженого при поверненні товару, з віднесенням на відповідача судових витрат по справі в сумі 779грн.65коп. пропорційно задоволеним вимогам (543грн.65коп. державного мита та 236грн. ІТЗ).
Керуючись ст.ст. 525,526,625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 44,49, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Унітрейд Захід" на користь іноземного підприємства "Біазі Україна" 54365грн.32коп., в т.ч. 32210грн.62коп. основного боргу, 4094грн.82коп. пені, 3101грн.14коп. інфляційних втрат, 926грн.29коп. -3% річних, 8116грн.45коп. штрафу та 5916грн. витрат на відновлення пошкодженого при поверненні товару, а також судові витрати по справі в сумі 779грн.65коп. пропорційно задоволеним вимогам
2. В решті позову відмовити.
Суддя В.Л.Слупко
Дата виготовлення повного
тексту рішення 30.09.11р.